Рішення № 59798061, 16.08.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13136/15-ц

Провадження № 2/161/361/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого- судді Кирилюк В.Ф.

при секретарі Турук І.Р.

з участю: відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

третьої особи без самостійних вимог на стороні

відповідачів ОСОБА_3

представника відповідача та третьої особи без

самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4

представника Служби у справах дітей Луцької

міської ради ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_3, Служба у справах дітей Луцької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання права власності на предмет іпотеки.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 06.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є «Омега Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 0201/0808/88-113, за умовами якого позичальник отримав в банку кредит в сумі 18000 доларів США з розрахунку 12,50% річних на строк з 10.07.2008 року по 06.08.2018 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, кредитором з ОСОБА_1, ОСОБА_7, та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, за умовами якого нерухоме майно- двокімнатну квартиру, загальною площею 32,1 кв.м. по вул.Щусєва,20а/307, яка належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06.09.2002 року відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради на підставі рішення виконкому № 534-р від 06.09.2002 року, передана в іпотеку з метою забезпечення вимог іпотекодержателя за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3

25.05.2012 року ПАТ «Сведбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі і за кредитним та іпотечним договорами, укладеними з відповідачами.

Вказує, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання, у звязку з чим станом на 31.07.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 160382,93 грн., з яких: 150095,51 грн. заборгованість за кредитом, 10287,42 грн. заборгованість за відсотками, з них прострочена заборгованість за кредитним договором: 24509,48 грн. заборгованість за кредитом, 8745,42 грн. заборгованість за відсотками.

На підставі наведеного, просить суд, в рахунок виконання основного зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 160382,93 грн., з яких: 150095,51 грн. заборгованість за кредитом, 10287,42 грн. заборгованість за відсотками, з них прострочена заборгованість за кредитним договором: 24509,48 грн. заборгованість за кредитом, 8745,42 грн. заборгованість за відсотками звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8 06.08.2008 року за реєстровим № 3381, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2, шляхом передачі предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ «Дельта Банк», а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 21,8 кв.м., що розташована за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Щусєва,20а/307 та належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06.09.2002 року відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради на підставі рішення виконкому № 534-р від 06.09.2002 року та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «ВОБТІ» від 15.07.2008 року за р.№ 23985971 та покласти на відповідачів судові витрати у справі.

Представник позивача ОСОБА_9 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечили. Суду пояснили, що позивачем не здійснено оцінки нерухомого майна яке було передано в іпотеку на час розгляду справив, встановлено неспівмірність суми боргу та вартості предмету іпотеки, відповідач ОСОБА_2 не отримувала вимоги банку про дострокове погашення боргу, що підтверджується відсутністю повідомлення про вручення вимоги з відповідними відмітками. Крім того, в квартирі, яка передана в іпотеку банку проживають неповнолітні діти відповідача ОСОБА_6: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, тому у випадку задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки будуть грубо порушені права малолітніх дітей на житло. Також вказав, що квартира є місцем постійного проживання відповідачів, у власності відповідачів іншого нерухомого майна немає, загальна площа квартири не перевищує встановленої законом, кредит отримано в іноземній валюті, тобто відповідає всім вимогам, встановленим Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України», наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Покликаючись на викладені обставини в задоволенні позову просили відмовити.

Відповідач ОСОБА_12 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Луцької міської ради ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечила та вказала, що в квартирі проживають неповнолітні діти, тому у випадку звернення стягнення на іпотечне майно будуть порушені права дітей на житло.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, зясувавши обставини справи та перевіривши їх докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є «Омега Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 0201/0808/88-113, за умовами якого позичальник отримав в банку кредит в сумі 18000 доларів США з розрахунку 12,50% річних на строк з 10.07.2008 року по 06.08.2018 року (а.с.4-6).

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, кредитором з ОСОБА_1, ОСОБА_7, та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, за умовами якого нерухоме майно- двокімнатна квартира, загальною площею 32,1 кв.м. по вул.Щусєва,20а/307, яка належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданим 06.09.2002 року відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради на підставі рішення виконкому № 534-р від 06.09.2002 року передана в іпотеку з метою забезпечення вимог іпотекодержателя за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2П.(а.с.9-11)

25.05.2012 року ПАТ «Сведбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі і за кредитним та іпотечним договором, укладеними з відповідачами (а.с.26-30).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» являється новим кредитором у зобовязаннях.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання, у звязку з чим станом на 31.07.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 160382,93 грн., з яких: 150095,51 грн. заборгованість за кредитом, 10287,42 грн. заборгованість за відсотками, з них прострочена заборгованість за кредитним договором: 24509,48 грн. заборгованість за кредитом, 8745,42 грн. заборгованість за відсотками, що підтверджується письмовим розрахунком заборгованості (а.с. 20).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 22.12.2015 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 в користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 160382,93 грн.(а.с. 118-119).

Право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та передачі права власності на предмет іпотеки передбачено п.4 Іпотечного договору від 06.08.2008 року (а.с.9-10).

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення іпотекодавцем термінів виконання якого-небудь із зобовязань по кредитному договору.

Відповідно до висновку оцінювача про вартість обєктів оцінки від 21.04.2016 року вартість предмета іпотеки двокімнатної квартири по вул.Щусєва,20а/307 в м.Луцьку становить 471043 грн.(а.с.142).

З будинкової книги для реєстрації громадян встановлено також, що по вул.Щусєва,20а/307 в місті Луцьк зареєстрована ОСОБА_1, інші відповідачі за даною адресою не зареєстровані (а.с.144-145).

07.06.2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобовзання (п.2 ч.1 ст.263 ЦК України).

Положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не передбачено підстав для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів.

Рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до і після прийняття Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого пунктом 3 цього Закону. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України при розгляді справи № 6-482цс15 від 20 січня 2016 року, яка є обов'язковою до виконання відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України. У зв'язку з наведеним доводи відповідача про застосування цього закону є безпідставними.

Відповідачі та Служба у справах дітей Луцької міської ради в судовому засіданні пояснили, що у квартирі, яка є предметом іпотеки проживають діти відповідача ОСОБА_6: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвами про народження серії І-ЕГ № 079592 від 18.08.2008 року та серії І-ЕГ № 186444 від 04.12.2013 року (а.с. 148, 149-150 ).

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що діти відповідача ОСОБА_6: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 в квартирі за адресою вул.Щусєва,20а/307 у місті Луцьк не зареєстровані, належних та допустимих доказів того, що вони проживають за вказаною адресою суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що Іпотечний договір між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_6, та ОСОБА_2 був укладений 06.08.2008 року, тобто до народження неповнолітніх дітей ОСОБА_6 у 2008 та у 2013 роках, тому останні не мають ніяких майнових прав на квартиру.

В судовому засіданні встановлено також, що позичальник ОСОБА_3 частково погасив заборгованість за кредитним договором в розмірі 20000 грн., що підтверджується квитанціями від 12.07.2016 року та від 10.08.2016 року (а.с. 164).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідачів та третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_12,ОСОБА_1 надсилалися листи з вимогою про необхідність погашення суми заборгованості по кредиту, в якому вказано попередження банку про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимог про усунення порушень умов іпотечного договору, яка позичальником була залишена без задоволення (а.с. 21-25).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором (постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11.12.2013 року у справі № 6-124цс 13).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0201/0808/88-113 від 06.08.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_13, що станом на 31.07.2015 року становить 160382,93 грн. шляхом передачі та набуття ПАТ «Дельта Банк» права власності на предмет іпотеки підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 1603,83 грн. судового збору.

На підставі ст. ст. 12, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.04.2012 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 79, 88, 209, 213, 214, 215, ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 526, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0201/0808/88-113 від 06.08.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_13, що станом на 31.07.2015 року становить 160382,93 грн. (сто шістдесят тисяч триста вісімдесят дві грн. 93 коп.), з яких: 150095,51 грн. (сто пятдесят тисяч девяносто пять грн. 51 коп.) сума заборгованості за кредитом, 10287,42 грн. (десять тисяч двісті вісімдесят сім грн. 42 коп.) сума заборгованості за відсотками, з них прострочена заборгованість за кредитним договором: 24509,48 (двадцять чотири тисячі пятсот девять грн. 48 коп. сума заборгованості за кредитом, 8745,42 грн.(вісім тисяч сімсот сорок пять грн. 42 коп.)- сума заборгованості за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8 06.08.2008 року за реєстровим № 3381, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2:

- двокімнатну квартиру № 307, загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 21,8 кв.м., яка розташована в м.Луцьк по вул.Щусєва,20а, що належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06.09.2002 року відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради на підставі рішення виконкому № 534-р від 06.09.2002 року та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 15.07.2008 року за р.№ 23985971, шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» у власність вказаного предмета іпотеки та визнання на нього права власності за ПАТ «Дельта Банк» з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) в дохід держави 534,61 грн. (пятсот тридцять чотири грн.61 коп. ) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) в дохід держави 534,61 грн. (пятсот тридцять чотири грн.61 коп. ) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3) в дохід держави 534,61 грн. (пятсот тридцять чотири грн.61 коп. ) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк