Постанова № 59795270, 15.08.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1535/15-а

Провадження № 2-а/500/19/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі Петровій В.В.,

за участю: позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської областіпро визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який доповнив та просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області №142 від 19.02.2015 року Про встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих об'єктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства міської ради, № 190 від 16.03.2015 року «Про відмову в продовженні строку дії дозволу № 21 від 14.10.2004 року ФОП ОСОБА_1 на розміщення одностороннього стаціонарного рекламного щита по вул.Білгород-Дністровській, 141, в місці, яке знаходиться в комунальній власності» та №191 від 16.03.2015 року «Про відмову в продовженні строку дії дозволу № 31 від 06.05.2005 року ФОП ОСОБА_1 на розміщення спеціального стаціонарного одностороннього рекламного щита по вул. Білгород-Дністровській, 158, в місці, яке знаходиться в комунальній власності».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2010-2015 р. позивачем були отримані рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Ізмаїл за адресами згідно акту звірки Управління житлово-комунального господарства міської ради з ФОП ОСОБА_1 На протязі багатьох років строки дії дозволів неодноразово продовжувалися. 19.02.2015 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було прийнято рішення № 142 «Про встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих обєктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради». Відповідно до зазначеного рішення «Встановлюється заборона (мораторій) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території обєктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради, - на площі Миру і ділянках, прилеглих до неї вулиць (Шевченко від пл. Миру до перетину з вул. ОСОБА_4; пр. Леніна від пл. Миру до перетину з вул. Куликова і від пл. Миру до перетину з вул. Кишинівської; вул. Білгород Дністровська від пл. Миру до перетину з вул. Горького і від пл. Миру до перетину з вул. Куликова). На вказаній території встановлюється вимога не видавати нові дозволи на розміщення зовнішньої реклами (стаціонарних рекламних конструкцій зовнішньої реклами), не продовжувати термін дії раніше виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами вже встановлених стаціонарних рекламних конструкцій зовнішньої реклами. Управлінню житлово комунального господарства Ізмаїльської міської ради повідомити про дане рішення розповсюджувачів зовнішньої реклами, чиї стаціонарні рекламні конструкції зовнішньої реклами розміщені на території, на яку поширюється заборона (мораторій), попередити розповсюджувачів зовнішньої реклами, що раніше видані дозволи на розміщення зовнішньої реклами на вищевказаній території продовжуватися не будуть, а також про необхідність у встановленому порядку демонтувати рекламні конструкції після закінчення строку дії дозволів на їх розміщення.

Таким чином, виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було встановлено заборону на розташування засобів зовнішньої реклами на зазначеній території. Разом з тим, як зазначив позивач в адміністративному позові, відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР, забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини. Розміщення зовнішньої реклами на памятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих памяток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини». Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним. Пунктом 28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами затверджених постановою Кабінету міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, передбачено, що у десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди, щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл. Інформація про рівноцінні місця робочим органом виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради позивачу не надавалася. Відповідно не була досягнута і згода, як того вимагає чинне законодавство.

Таким чином, як зазначено позивачем в позові, рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 19.02.2015 р. за № 142 не відповідає чинному законодавству України та посягає на законні права позивача та завдає суттєвої матеріальної шкоди, а також сприяє зменшенню надходження до місцевого бюджету.

В свою чергу, рішення Ізмаїльської міської ради № 142 від 19.02.2015 року Про встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих об'єктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства міської ради, суперечить вимогам ст.16 Закону України «Про рекламу» та п. п. 35, 36 Типових правил, якими встановлений вичерпаний перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами. Оскаржуваним рішенням встановлено саме заборону на розміщення засобів зовнішньої реклами поза вичерпного переліку обмежень та заборон, встановлених положеннями ст.16 Закону України «Про рекламу». Так, положеннями Типових правил взагалі не передбачено таке повноваження органу місцевого самоврядування як непродовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами з власної ініціативи в звязку з встановленням заборони (мораторію). Дозвіл або видається та продовжується в автоматичному порядку з ініціативи розповсюджувача зовнішньої реклами, або застосовується заборона та дозвіл не видається взагалі з самого початку. Таким чином, оскаржуване рішення № 142 від 19.02.2015 р. винесено без дотримання вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України та посилання відповідача в якості заперечення на позов на «Порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Ізмаїла» незаконні, оскільки оскаржуване рішення напряму протиричить вимогам Закону України «Про рекламу».

Крім цього, рішення Ізмаїльської міської ради № 190 від 16.03.2015 р. та № 191 від 16.03.2016 р. є протиправними та такими, що винесені без дотримання вимог п. п 1, 2, ч. 3 ст. 2 КАС України за наведених вище обставин, оскільки зазначені рішення були прийняті на виконання оскаржуваного рішення № 142 від 19.02.2015 р. в порушення вимог Закону України «Про рекламу» та положень Постанови КМУ від 29.12.2003 р. № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами».

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Так, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 142 від 19.02.2015 р. було встановлено заборону (мораторій) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих обєктів, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради. В обґрунтування цієї позовної вимоги позивач посилається на ст. 16 Закону України «Про рекламу» та на п. 28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами. Зазначена стаття Закону визначає, в яких випадках забороняється розташування зовнішньої реклами. Зазначений пункт Типових правил визначає обставини, які зумовлюють зміну місця розташування рекламного засобу. Тоді як, оскаржуване рішення виконкому № 142 від 19.02.2015 р. регулює правовідносини, які не підпадають під дію норм законодавства, на які посилається позивач. У відповідності до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень виконавчих органів місцевих рад в сфері житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку віднесено видача дозволів в порядку, встановленим законодавством, на розміщення реклами. Згідно з Законом України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах здійснюється на підставі дозволів, які надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами встановлено, що зовнішня реклама розміщується на території населених пунктів на підставі дозволів та в порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. У відповідності до зазначених нормативно-правових актів виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради 26.09.2013 було прийнято рішення № 803 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Ізмаїла». Таким чином, порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Ізмаїл регулюється зазначеним Порядком, який був розроблений у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про рекламу», Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до пункту 3 розділу 2 вказаного Порядку рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради можуть бути визначені місця, окремі обєкти благоустрою та їх частини, інші обєкти, на яких чи на території яких заборонено розміщення рекламних конструкцій або окремих видів рекламних конструкцій. Отже, Порядком передбачена можливість рішенням виконкому визначати місця, в яких заборонено розміщення рекламних конструкцій. В оскарженому рішенні виконкому вказано, що з метою підвищення рівня благоустрою площі Мира та прилеглих до неї вулиць, створення комфортних умов для громадян, вирішено на зазначеній в рішенні території не видавати нові дозволи на розміщення зовнішньої реклами, не продовжувати строки дії раніше виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами вже встановлених стаціонарних рекламних конструкцій зовнішньої реклами.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2016 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень в частині визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області за №141 від 19.02.2015 року Про плату за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами в 2015 році» залишено без розгляду.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 142 від 19.02.2015 року Про встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих об'єктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства міської ради, встановлена заборона (мораторій) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території обєктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради, - на площі Миру і ділянках прилеглих до неї вулиць (Шевченко від пл. Миру до перетину з вул. ОСОБА_4; пр. Леніна від пл. Миру до перетину з вул. Куликова і від пл. Миру до перетину з вул. Кишинівської; вул. Білгород Дністровська від пл. Миру до перетину з вул. Горького і від пл. Миру до перетину з вул. Куликова). На зазначеній території не видавати нові дозволи на розміщення зовнішньої реклами (стаціонарних рекламних конструкцій зовнішньої реклами) не продовжувати строки дії раніше виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами вже встановлених стаціонарних рекламних конструкцій зовнішньої реклами.

В свою чергу, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 191 від 16.03.2015 року«Про відмову в продовженні строку дії дозволу № 31 від 06.05.2005 року ФОП ОСОБА_1 на розміщення спеціального стаціонарного одностороннього рекламного щита по вул. Белгород - Дністровській, 158, в місці, яке знаходиться в комунальній власності», вирішено не продовжувати строк дії дозволу №31 від 06.05.2005 року фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 на розміщення спеціального стаціонарного рекламного щита по вул. Білгород Дністровській, 158 в місці, яке знаходиться в комунальній власності, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 621 від 06.05.2005 року «Про надані дозволу приватному підприємцю ОСОБА_5 на розміщення спеціального стаціонарного одностронего рекламного щита по вул. Білгород Дністровській, 158, які знаходяться в комунальній власності». Зобовязано фізичну особу підприємця ОСОБА_1 демонтувати спеціальний стаціонарний односторонній рекламний щит по вул. Білгород Дністровській, 158 в місті, яке знаходиться в комунальній власності - в трьохденний строк по закінченню строку дії дозволу на розміщення даної рекламної конструкції (строк дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 31 від 06.05.2005 року припиняє дію 11.03.2015р.).

Також, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 190 від 16.03.2015 року «Про відмову в продовженні строку дії дозволу № 21 від 14.10.2004 року ФОП ОСОБА_1 на розміщення одностороннього стаціонарного рекламного щита по вул. Белгород-Днестовській, 141 в місці, яке знаходиться в комунальній власності», вирішено не продовжувати строк дії дозволу № 21 від 14.10.2004 року фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на розміщення одностороннього стаціонарного рекламного щита по вул. Білгород Дністровській, 141 в місці, яке знаходиться в комунальній власності, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1331 від 14.10.2004 року «Про надання дозволу приватному підприємцю ОСОБА_6 розміщення одностороннього стаціонарного рекламного щита по вул. Білгород Дністровській, 141, в місці, яке знаходиться в комунальній власності». Зобовязано фізичну особу підприємця ОСОБА_1 демонтувати односторонній стаціонарний рекламний щит по вул. Білгород Дністровській, 141 в місці, яке знаходиться в комунальній власності - в триденний строк по закінченню строку дії дозволу на розміщення даної рекламної конструкції (строк дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 21 від 14.10.2004 р. спливає 11.03.2015 року.)

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини. Розміщення зовнішньої реклами на памятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих памяток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини". Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

Відповідно до п. 28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року за №2067, у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл. Відшкодування витрат, пов'язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється відповідно до договору з власником місця розташування рекламного засобу. Плата за надання робочим органом послуг, пов'язаних із зміною місця розташування рекламного засобу, не справляється. Строк дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця. Після закінчення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами має пріоритетне право на розташування рекламного засобу на попередньому місці.

Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради 26.09.2013 року прийнято рішення № 803 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Ізмаїла». Відповідно до пункту 3 розділу 2 зазначеного Порядку рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради можуть бути визначені місця, окремі обєкти благоустрою та їх частини, інші обєкти, на яких чи на території яких заборонено розміщення рекламних конструкцій або окремих видів рекламних конструкцій.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 142 від 19.02.2015 року Про встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих об'єктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства міської ради прийняте у спосіб не передбачений законом, а саме представником відповідача так і не надано відповідних доказів (посилань на вимоги чинного законодавства), щодо наявності повноважень виконавчого комітету на встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих об'єктів благоустрою, на які раніше вже були видані дозволи щодо розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами і які на час прийняття рішення були чинними.

Тобто, у випадку зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту тощо, п. 28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року за №2067, передбачений певний порядок дій, який при винесенні рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 142 від 19.02.2015 року не був врахований і зазначеним рішенням порушено права позивача, щодо вирішення питань про можливе перенесення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами у спосіб передбачений законом.

В свою чергу, рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 190 від 16.03.2015 року та рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 191 від 16.03.2015 року прийняті також у спосіб не передбачений законом, оскільки підставою для відмови у продовженні дії дозволу на розміщення спеціального стаціонарного рекламного щита було прийняте рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 142 від 19.02.2015 року Про встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих об'єктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства міської ради.

Тобто оскаржуваними рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради обрано спосіб не передбачений законом, для відмови у продовженні дії дозволу на розміщення спеціального стаціонарного рекламного щита.

В судовому засіданні представником відповідача було надане рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 1024 від 22.06.2016 року «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 142 від 19.02.2015 року», яке прийняте в звязку з розглядом заяви ФОП ОСОБА_1

В свою чергу, позивачем ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні надано письмову відповідь в.о. Ізмаїльського міського голови ОСОБА_7 від 15.07.2016 року за № 02/13-1289, згідно якої продовження строку дії дозволу на розміщення стаціонарних рекламних конструкцій буде розглянуто виконавчим комітетом після відкликання адміністративного позову.

Таким чином, як встановлено в судовому засіданні, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області № 1024 від 22.06.2016 року порушені права ФОП ОСОБА_1 поновлені не були.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради є суб'єктом владних повноважень, тому обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень. І саме це положення Конституції України фактично забороняє приймати рішення в такий спосіб, як це зробив відповідач.

Частина 2 ст. 19 Конституції України вказує на те, що, по-перше, спосіб вчинення дій і прийняття рішень обов'язково має бути встановлений законом. Положення ч. 2 ст. 19 Конституції вимагає того, щоб і підстави вчинення дій та прийняття рішень суб'єктами владних повноважень, і межі їхніх повноважень, і спосіб вчинення дій та прийняття рішень були або встановлені на конституційному рівні, або закріплені на рівні закону. По-друге, суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти й приймати рішення саме в такий спосіб, який передбачений законом, тобто неухильно дотримуватися визначеної на рівні закону процедури вчинення юридично значущих дій та прийняття обов'язкових для інших суб'єктів рішень. По-третє, суб'єкти владних повноважень не мають права вчиняти дії чи приймати рішення свавільно, тобто у спосіб, відмінний від того, який визначений законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської областіпро визнання протиправними та скасування рішень підлягають задоволенню, а рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області №142 від 19.02.2015 року Про встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих об'єктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства міської ради, № 190 від 16.03.2015 року «Про відмову в продовженні строку дії дозволу № 21 від 14.10.2004 року ФОП ОСОБА_1 на розміщення одностороннього стаціонарного рекламного щита по вул.Білгород-Дністровській, 141, в місці, яке знаходиться в комунальній власності» та №191 від 16.03.2015 року «Про відмову в продовженні строку дії дозволу № 31 від 06.05.2005 року ФОП ОСОБА_1 на розміщення спеціального стаціонарного одностороннього рекламного щита по вул. Білгород-Дністровській, 158, в місці, яке знаходиться в комунальній власності» необхідно визнати протиправними та скасувати.

Керуючись ст. ст. 9-11, 69 -71, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської областіпро визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області №142 від 19.02.2015 року Про встановлення заборони (мораторію) на розміщення стаціонарних конструкцій зовнішньої реклами на території окремих об'єктів благоустрою, балансоутримувачем яких є Управління житлово-комунального господарства міської ради , № 190 від 16.03.2015 року «Про відмову в продовженні строку дії дозволу № 21 від 14.10.2004 року ФОП ОСОБА_1 на розміщення одностороннього стаціонарного рекламного щита по вул.Белгород-Днестовській, 141, в місці, яке знаходиться в комунальній власності» та №191 від 16.03.2015 року «Про відмову в продовженні строку дії дозволу № 31 від 06.05.2005 року ФОП ОСОБА_1 на розміщення спеціального стаціонарного одностороннього рекламного щита по вул. Белгород-Днестовській, 158, в місці, яке знаходиться в комунальній власності».

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_8