Ухвала суду № 59795078, 18.08.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/2533/16-к 18.08.2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Семенчука О.В.,

суддів: Значок І.С., Пустовара М.Л.

за участю секретаря Єфименка О.В., Кельїної А.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 42016151140000003 за апеляційною скаргою заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 серпня 2016 року, якою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працює директором ТОВ «ТЕХМЕТАЛСЕРВІС», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

- застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, із зобовязанням зявлятися за викликом слідчого, прокурора та суду.

Учасники судового провадження:

прокурор Петренко А.О., Бороденко С.А.

підозрюваний ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням обовязків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; носити електронний засіб контролю, утриматись від спілкування з підозрюваними, експертами, свідками, представниками потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні; здати на зберігання до СУ ГУНП в Миколаївській області закордонний паспорт/інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

______________

Провадження № 11-сс/784/301/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дірко І.І.

Категорія: ст.194 КПК України Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_4

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 серпня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, із зобовязанням зявлятися за викликом слідчого, прокурора та суду.

Узагальнені доводи апелянта.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що слідчий суддя не взяв до уваги, що умисел у ОСОБА_2 на заволодіння бюджетними коштами виник не після отримання бюджетних коштів, а після укладення договорів підрядів з замовниками робіт УКБ Миколаївської ОДА та Нововасилівською сільрадою. Апелянт стверджує, що в матеріалах провадження міститься достатньо доказів, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 з метою завищування обємів виконання робіт шляхом подачі підроблених документів форм КБ-2в, КБ-3 з відомостями про завищені обсяги виконаних будівельних робіт та використані у будівництві матеріали та їх вартість.

Зазначає, що ОСОБА_2 відомо, що відповідно до висновків експерта, труби поліетиленові, які укладаються на обєктах будівництва ТОВ «ТЕХМЕТАЛСЕРВІС», не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-151:2008, їх використання не придатне для мереж холодного водопостачання Проте, останній продовжує проводити їх укладання від імені підрядника, про що заявив слідчому судді під час розгляду клопотання.

Стверджує, що слідчим суддею не взято до уваги доводи слідчого та прокурора, про існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1. ст. 177 КПК України.

Вказає, що підозрюваний ОСОБА_2 може змінити своє постійне місце проживання, реєстрації, відбути у неконтрольовану державою територію України, виїхати за межї території України, а в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а, окрім того, на нього покладено обовязок по відшкодуванню спричиненої ним внаслідок протиправних дій матеріальної шкоди (збитків) на суму 4991844,12 грн., що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ст.177 КПК України.

Крім того, прокурор зазначає, що підозрюваний ОСОБА_2 може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення щодо заволодіння державними коштами шляхом підроблень офіційних документів, оскільки підозрюється у заволодінні чужим майном і службових підробленнях, які вчинені ним повторно і слідчий позбавлений можливості відсторонити підозрюваного ОСОБА_2 від діяльності ТОВ «ТЕХМЕТАЛСЕРВІС», шляхом відсторонення його від посади директора зазначеного підприємства, з використанням реквізитів якого скоєні вказані злочини, оскільки він є його власником, що, на думку апелянта, свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ст.177 КПК України.

Також, апелянт просить взяти до уваги, що підозрюваний ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому зазначає, що 07.05.2016 р. під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про відібрання зразків з труб поліетиленових на об'єктах будівництва для подальшого експертного дослідження, представник ТОВ «ТЕХМЕТАЛСЕРВІС» ОСОБА_5 надала неправдивий лист проектної організації КП «Обласне архітектурно-планувальне бюро» Миколаївської обласної ради за вих.№193 від 30.12.2015р., підписаний т.в.о. зазначеного підприємства ОСОБА_6 (відповідальною за здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва), адресований голові Нововасилівської сільської ради ОСОБА_7 (замовнику робіт), згідно якого авторським наглядом (проектантом), на підставі листа ТОВ «ТЕХМЕТАЛСЕРВІС» від 28.12.2015р., підписаного ОСОБА_2, по об'єкту «Реконструкція мереж водопостачання с. Єлизаветівка Снігурівського району Миколаївської області» узгоджено зміну труби ПЕ100 SDR17 з номінальним зовнішнім діаметром 110 мм замість передбаченої проектом труби ПЕ100 SDR17 з номінальним зовнішнім діаметром 125 мм. Під час засідання ОСОБА_5 пояснила, що вказаний документ вона отримала для надання слідчому судді від ОСОБА_2. При цьому, проведеним оглядом об'єкту реконструкції зафіксовано прокладання ТОВ «ТЕХМЕТАЛСЕРВІС» труби у трубопровід саме з номінальним зовнішнім діаметром 110 мм, яка не передбачена проектом. А, згідно із заявою ОСОБА_6 від 18.05.2016р., вказаний лист вона не складала, згоду на заміну діаметра труби по об'єкту реконструкції не надавала, підпис, виконаний у вказаному документів від її імені їй не належить, зміни до проекту не вносила і із замовником робіт також не погоджувала. Відповідно до заяви голови Нововасилівської сільської ради ОСОБА_7 від 19.05.2016р., вказаний лист до сільської ради не надходив, питання зміни діаметру труби не погоджувалось і згода підряднику ТОВ «ТЕХМЕТАЛСЕРВІС» не надавалась. Дослідження протоколу огляду журналу вихідної кореспонденції КП «ОАПБ» Миколаївської обласної ради від 13.05.2016р. свідчить про те, що запис за вихідним порядковим номером «193» виконаний у дату «27.07.2015р.» і документ адресований іншому адресату, а у дату 30.12.2015р. виконані записи за порядковими вихідними номерами «344», «345». Наведене, на думку апелянта, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.2, 4 ст.177 КПК України.

Апелянт вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином виходячи з наступного. Так, 11.05.2016р. в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді відібрання зразків труб поліетиленових для експертного дослідження на об'єкті будівництва водопроводу в с.Тернувате Миколаївського району Миколаївської області учасник процесуальної дії ОСОБА_2, залучений до її проведення, як представник підрядної організації ТОВ «ТЕХМЕТАЛСЕРВІС», перешкоджав її проведенню, вів себе зухвало, відмовлявся повідомляти свої анкетні дані для внесення їх до протоколу, погрожував слідчому неправомірними діями щодо нього з боку співробітників Служби безпеки України та керівною ланкою Національної поліції України, відмовлявся ознайомлюватись з ухвалою слідчого судді на підставі якої проводилась процесуальна дія, а також від ознайомлення і підписання протоколу, складеного за результатом її проведення, що зафіксовано протоколом відібрання зразків для експертизи від 12.05.2016р. за участі понятих із застосуванням відеозапису. Крім того, 11.05.2016р. ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений у присутності понятих із застосуванням відеозапису, про участь на підставі ухвали слідчого судді у проведенні 12.05.2016р. відібрання зразків труб поліетиленових для експертного дослідження на об'єкті реконструкції мереж водопостачання в с. Єлизаветівка Снігурівського району Миколаївської області, не прибув у вказану дату і місце для участі у проведенні процесуальної дії, про причини неприбуття слідчого не повідомив. Вказане зафіксовано протоколом відібрання зразків для експертизи від 12.05.2016р. за участі понятих із застосуванням відеозапису.

Крім того, 11.07.2016р. ОСОБА_2, будучи відсутнім за місцем мешкання та роботи, у телефонному режимі відмовився називати своє місцеперебування та від прибуття до одного з зазначених місць або до СУ ГУНП в Миколаївській області для отримання повістки про виклик на 14.07.2016р. о 12.30 год. до слідчого для отримання письмового повідомлення про підозру і проведення допиту, що підтверджено рапортом. Вказаного дня було вручено повістку дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_8, про що в телефонному режимі сповіщено ОСОБА_2, що підтверджено корінцем повістки про виклик від 11.07.2016р.. Будучи належним чином повідомлений, ОСОБА_2 для участі у проведенні процесуальної дії 14.07.2016р. до слідчого не прибув, а окрім того, про причини неприбуття не повідомив. В зв'язку з чим, за вжитими слідчим заходами, встановлено місцезнаходження ОСОБА_2, який звернувся за медичною допомогою до проктологічного відділення міської лікарні №3. При цьому, згідно виданої вказаного дня довідки міської лікарні №3 від 14.07.2016р., до якої звернувся ОСОБА_2, пацієнт адекватний, свідомість ясна, орієнтується в ситуації. При врученні йому у вказаний день письмового повідомлення про підозру вів себе зухвало, від підписання другого примірника повідомлення відмовився, що зафіксовано відеозаписом за участі двох понятих.

Крім того, 15.07.2016р. під час вручення підозрюваному ОСОБА_2 клопотань про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і відсторонення від посади з матеріалами, які обґрунтовують доводи клопотань, також вів себе зухвало, висловлюючи явну неповагу до органу влади, демонстрував непристойні жести, що зафіксовано відеозаписом за участі двох понятих.

Наведені факти, на думку апелянта, свідчать про наявність ризику, передбаченого п.4 ст.177 КПК України.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

13.01.2016р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 42016151140000003 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України, за фактами заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, у особливо великих розмірах, службового підроблення та службової недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам та інтересам окремих юридичних осіб.

14.07.2016р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 366 ч.1, 191 ч.5 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 23.11.2015р. між ТОВ "ТЕХМЕТАЛСЕРВІС" та УКБ Миколаївської ОДА був укладений договір на виконання робіт з реконструкції об'єкту "Будівництво водопроводу в с. Тернувате Миколаївського району Миколаївської області" в с. Єлизаветівка, строком виконання всіх робіт до 25.12.2015р., після чого підприємство мало отримати виділені на це грошові кошти в сумі 3410924грн. та 1758802грн., 30% з яких мали надійти відразу як аванс на виконання робіт. 21.12.2015р. директор ТОВ "ТЕХМЕТАЛСЕРВІС" склав офіційний документ у вигляді акту приймання виконаних будівельних робіт, оскільки фактично на той час вартість придбаних матеріалів та виконаних робіт не перевищувала 177882грн. Після надання вказаних документів до УКБ Миколаївської ОДА на рахунок ТОВ "ТЕХМЕТАЛСЕРВІС" були перераховані грошові кошти згідно до договору з державного бюджету, після отримання яких директор ТОВ "ТЕХМЕТАЛСЕРВІС" ОСОБА_2 відмовився від виконання робіт, заволодівши таким чином грошовими коштами в сумі 4991844грн..

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вказавши в обгрунтування клопотання, що останній може переховуватися на непідконтрольних територіях, вчиняти аналогічні правопорушення.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя послався на те, що вважає обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Щодо обґрунтованості підозри за ч. 5 ст. 191 КПК України, то слідчий суддя дійшов висновку про те, що оскільки на даний час роботи з прокладення водогонів тривають, ОСОБА_2 відмовився від свого умислу на заволодіння грошовими коштами після того як дізнався про наявність кримінального провадження. З врахуванням того, що станом на грудень 2015 року грошові кошти були отримані, а роботи не виконані, то, на думку слідчого судді, можливо стверджувати щодо певної обгрунтованості підозри на даній стадії слідства.

Проте, слідчий суддя дійшов висновку, що, оскільки, виходячи з повідомлення про підозру, предметом доказування є саме наявність у ОСОБА_2 умислу після отримання грошових коштів не виконувати роботи, то в матеріалах, доданих до клопотання, будь-які докази на підтвердження вказаного відсутні. Наведене надзвичайно мінімізує усі ризики, про які стверджував прокурор в судовому засіданні.

З урахуванням вказаного, а також наявності у ОСОБА_2 міцних соціальних звязків, того, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя не знайшов підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав вимоги, наведені в апеляційній скарзі, думку підозрюваного та його захисника про залишення ухвали без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, вивчивши надані матеріали провадження, обговоривши доводи апелянта, апеляційний суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_2 слідчим суддею були дотримані вимоги ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194 КПК України.

На підставі наданих слідчим доказів слідчий суддя належним чином прийшов до переконання про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, обґрунтовано дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу, ніж домашній арешт з посиланням на те, що прокурором не доведено, що ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть запобігти інші передбачені ст. 176 КПК України запобіжні заходи, крім домашнього арешту.

При цьому, слідчим суддею цілком обґрунтовано враховані дані про особу ОСОБА_2, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні звязки, характеризується, як особа на яку скарг та нарікань не надходило.

Даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 після оголошення йому підозри ухилявся або ухиляється від органів досудового слідства та суду, не зявляється на виклики, чи має намір покинути територію України та змінити місце проживання, про що йдеться в скарзі прокурора, в матеріалах провадження немає.

Доводи апелянта про можливість не надання чи знищення підозрюваним документів, вчинення інших кримінальних правопорушень, чи перешкоджання іншим чином проведенню досудового розслідування, не знайшли свого підтвердження, та цілком обґрунтовано не взяті до уваги слідчим суддею.

Що стосується посилання прокурора на те, що ОСОБА_2 може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки продовжує займати посаду директора товариства, та вказівка, що слідчий позбавлений можливості відсторонити останнього від посади обєктивними даними не підтверджуються а тому не беруться до уваги.

Крім того, апелянтом не вмотивована яким чином ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин провадження та перешкоджати провадженню іншим чином, не перебуваючи під домашнім арештом на противагу особистому зобовязанню, та як це може запобігти даному ризику.

Зазначені обставини в сукупності з іншими вказують на обґрунтованість висновку суду про недоцільність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_2, а особисте зобовязання з покладенням певних обовязків, буде достатнім для запобігання визначеним ризикам та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Під час апеляційного розгляду істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

За таких обставин, апеляційний суд визнає рішення слідчого судді про відмову у застосуванні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 серпня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, зобовязавши його зявлятися за викликом слідчого, прокурора та суду відносно ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: