Ухвала суду № 59794333, 15.08.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/1519/15-ц Провадження № 22-ц/772/2092/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 47Доповідач Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Жданкіна В.В.

суддів: Луценка В.В., Панасюка О.С.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» - ОСОБА_2 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23.11.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» про повернення земельної ділянки шляхом їх звільнення та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» до ОСОБА_3 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 16.07.2007 року - ,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Агрофірма «Джулинка» у якому зазначав, що є власником двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 2,03 га згідно Державного акта серії ІІІ-ВН № 020687, виданого 29 березня 2002 року на підставі Розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 4 січня 2002 року №10, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної ділянки площею 2,1 га згідно Державного акта серії ВН № 021013, виданого 26.02.2003 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.02 року за №2187, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 16.07.2007 року між ним та відповідачем було укладено договори оренди вищезазначених земельних ділянок, яким було визначено строк дії вказаних договорів оренди на 5 років; вказані договори були зареєстровані у Бершадському відділі Вінницької регіональної філії «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено записи за № 040781600217 та № 040781600218. 04.09.2009 року між ним та відповідачем було укладено додаткові угоди № 802 та № 803 до кожного з вказаних договорів оренди відповідно, якими було внесено зміни до основних договорів, однією з цих змін було визначено строк оренди земельної ділянки 5 років з моменту підписання додаткових угод, тобто до 04.09.2014 року; вказані додаткові угоди були зареєстровані в Бершадському районному відділі Держкомзему 13.07.2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинені відповідні записи № 052048164009475 та № 052048164009175. Після збору орендарем ТОВ «Агрофірма «Джулинка» урожаю в 2014 році він в усній формі попередив керівника відповідача ОСОБА_5 про свій намір самостійно обробляти належні йому земельні ділянки, але на початку 2015 року від останнього він отримав інформацію про те, що відповідач не має наміру звільняти належні йому земельні ділянки. Тому 23.03.2015 року він надав відповідачеві листи, якими офіційно нагадав відповідачеві про своє право розпоряджатись земельними ділянками та поставив вимогу не проводити на них ніяких робіт та звільнити їх. Відповіді на вказані листи він не отримав до цього часу, хоча на копіях листів відповідачем було здійснено завірені печаткою написи про те, що його вимоги будуть прийняті до уваги лише після 04.09.2017 року. Вважаючи такі дії відповідача незаконними, він звернувся в суд за захистом своїх прав та просив суд зобовязати відповідача повернути йому земельні ділянки.

У червні 2015 року ТОВ «Агрофірма «Джулинка» подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 16.07.2007 року, з тих підстав, що 16.07.2007 року між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та позивачем за первісним позовом ОСОБА_4 було укладено договори оренди земельних ділянок: земельної ділянки площею 2,03 га згідно Державного акта серії ІІІ-ВН № 020687, виданого 29 березня 2002 року на підставі Розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 4 січня 2002 року №10, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної ділянки площею 2,1 га згідно Державного акта серії ВН № 021013, виданого 26.02.2003 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.02 року за №2187, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно яких ОСОБА_4 передав у строкове платне володіння і користування належні йому на праві власності земельні ділянки. 04.09.2009 року між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» і ОСОБА_4 до вищевказаних договорів оренди було укладено відповідно додаткові угоди : № 802 та № 803, якими було визначено, що договори оренди землі укладено на 5 років з моменту їх підписання. Таким чином, строк дії договорів оренди землі закінчився 04.09.2014 року. Станом на сьогодні позивач за зустрічним позовом ТОВ «Агрофірма «Джулинка» продовжує користуватися зазначеними земельними ділянками після закінчення строку дії вказаних договорів оренди, належно виконує свої зобовязання за договорами оренди, при цьому від відповідача за зустрічним позовом не надходило на адресу ТОВ «Агрофірма «Джулинка» у встановлений законом строк письмових заперечень у поновленні договорів оренди землі та не було підписано актів приймання-передачі ( повернення) орендованих земельних ділянок. За таких обставин, вважає договори оренди двох земельних ділянок, належних ОСОБА_4 поновленими на новий строк з 05.09.2014 року. Оскільки частинами восьмою, девятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено,що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обовязковому порядку, а відмова, а також наявне зволікання ОСОБА_4 в укладенні додаткових угод до договорів оренди землі може бути оскаржено в суді, тому просила суд постановити рішення, яким визнати укладеними додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок від 16.07.2007 року між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_4, згідно з якою договори оренди земельних ділянок від 16.07.2015 року поновлюються з 05.09.2014 року на 5 років до 05.09.2019 року на тих самих умовах; всі інші умови договорів оренди земельних ділянок від 16.07.2007 року залишаються без змін.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23.11.2015 року, позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Агрофірма «Джулинка» про повернення земельних ділянок шляхом її звільнення задоволено в повному обсязі.

Зобовязано Товариство «Агрофірма «Джулинка» повернути ОСОБА_4 належні йому на праві власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області: площею 2,03 га згідно державного акта серії ІІІ-ВН № 020687, виданого 29.03.2002 року Бершадською районною державною адміністрацією та площею 2,1 га згідно державного акта серії ВН № 021013, виданого 26.02.2003 року Бершадською районною державною адміністрацією. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю « Агрофірма «Джулинка» до ОСОБА_4 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 16.07.2007 року- відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Джулинка» просить рішення суду скасувати, як незаконне, поставновлене з порушенням норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове, яким задоволити зустрічний позов та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Обгрунтованим визнається рішення, коли висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Рішення суду повністю відповідає зазначеним вимогам.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належать дві земельних ділянки: земельна ділянка, площею 2,03 га згідно Державного акта серії ІІІ-ВН № 020687, виданого 29 березня 2002 року на підставі Розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 4 січня 2002 року №10, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка, площею 2,1 га згідно Державного акта серії ВН № 021013, виданого 26.02.2003 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.02 року за №2187, розташованої на території Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.10,11).

16 липня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Джулинка» укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на п'ять років, згідно з якими ОСОБА_4 передав ТОВ «Агрофірма «Джулинка» у строкове платне володіння і користування належні йому на праві власності земельні ділянки, площею відповідно 2,1 га та 2,03 га ( т.1 а.с.12-17).

Пунктом 8. вищевказаних Договорів оренди земельних ділянок, належних ОСОБА_4, площею відповідно 2,03 га та 2,1 га встановлено, що договір укладено на пять років; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, при цьому орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію ( т.1, а.с.12, 14).

04.09.2009 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Джулинка» було укладено додаткові угоди відповідно: №802 та № 803 до зазначених вище договорів оренди землі, якими було визначено, що Договори оренди землі укладено на 5 років з моменту підписання додаткових угод ( т.1, а.с.16-19).

Вищевказаними додатковими угодами: № 802 та № 803 від 04 вересня 2009 року пункт 8 Договорів оренди земельних ділянок від 16.07.2007 року внесено зміни в такій редакції: Договір укладено на 5 років з моменту підписання Додаткової угоди; строк оренди визначено сторонами з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку дії договору Орендар ( ТОВ «Агрофірма «Джулинка») має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У разі якщо Орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Після розірвання договору оренди землі орендодавець може претендувати на використання земельної ділянки тільки після збору врожаю ( т.1, а.с.16,18).

Таким чином строк дії договорів оренди закінчився 04.09.2014 року.

Після збору орендарем ТОВ «Агрофірма «Джулинка» врожаю в 2014 році ОСОБА_4 в усній формі повідомив керівника ТОВ «Агрофірма «Джулинка» ОСОБА_5 про свій намір самостійно обробляти належні йому дві земельні ділянки, що останній в судовому засіданні не заперечував.

Однак, після 04.09.2014 року ( після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок, належних ОСОБА_4М.) ТОВ «Агрофірма «Джулинка» вищезазначені земельні ділянки продовжувало обробляти та засівати без законних на те підстав, оскільки жодних договорів, які б надавали ТОВ «Агрофірма «Джулинка» право користування земельною ділянкою, між сторонами не укладалось.

03 липня 2015 року ОСОБА_4 надіслав відповідь бувшому орендареві ТОВ «Агрофірма «Джулинка» ( а.с.73), в якій повторно поставив відповідача до відома, що в подальшому має намір самостійно використовувати належні йому дві земельних ділянки, що зазначені в договорах оренди, і тому не надає згоди на продовження (поновлення) договору та не приймає поданої відповідачем пропозиції, відмовляється укладати додаткові угоди на продовження договорів від 16.07.2007 року оренди земельних ділянок площею 2,03 га та 2,1 га.

Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону україни «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та договором оренди.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Тобто, однією з істотних умов договору оренди є строк договору ( стаття 15 Закону України «Про оренду землі»). Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років ( стаття 19 Закону України «Про оренду землі»).

Зі змістом вказаної норми кореспондуються і приписи пункту 1 ст. 763 ЦК України, відповідно до якої договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди землі є чинним протягом строку, на який його укладено, після закінчення цього строку договір оренди припиняється ( ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до положень ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповідно до прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державній реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Наведене свідчить, що державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки у період визначений сторонами дії кожного з договорів вказує на правомірне, договірне використання відповідачем спірної земельної ділянки відповідно до норм ЗК, ЦК, інших Законів України, однак не про момент укладання зазначеного договору.

З даного приводу, щодо визначення початку дії строку договору оренди землі і як наслідок встановлення факту наявності у орендаря переважного права на продовження договору, встановлена чітка правова позиція Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ висвітлена ВССУ під час перегляду в касаційному порядку справи №67078св14. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів в ухвалі від 23.04.2014р. зазначила: «оскільки договір оренди пройшов державну реєстрацію, він є укладеним, з дня його державної реєстрації у позивача виникло право на оренду землі, проте строк дії договору визначено сторонами з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору, зокрема строку його дії».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року (справа № 6-127цс13), від 19 лютого 2014 року (справа № 6-162ц13), яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Із матеріалів справи вбачається, що додаткові угоди №802 та №803 ( а.с.16-17,18-19) укладено 4 вересня 2009 року між цими ж сторонами: ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Джулинка».Відповідно до вказаних додаткових угод сторони прийняли рішення внести зміни та доповнити договори оренди землі від 16 липня 2007 року в частині п.8, визначивши строком дії відповідно Договорів оренди землі 5 років з моменту підписання Додаткових угод та відповідно узгодивши розмір орендної плати в новому відсотковому відношенні ( п.9 Договорів). Реєстраційні записи обох договорів оренди земельних ділянок від 16.07.2007 року відповідно: №040781600217 від 16.10.2007 року та № 040781600218 від 16.10.2007 року, - залишили незмінними. Згідно п.2 кожної з двох Додаткових угод визначено, що дана Додаткова угода та додатки до договору є його невідємними частинами і мають юридичну силу, що й договір.

Правилами ст.653 ЦК України визначено правові наслідки зміни або розірвання договору, відповідно до частини першої якої, у разі зміни договору зобовязання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання, тощо.

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється у такій же самій формі, що й договір, що змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За нормами Закону України «Про оренду землі», договір оренди підлягає державній реєстрації, а відтак у сукупності із нормами ЦК України, такий договір є укладеним з моменту державної реєстрації, отож і зміни до такого Договору оренди землі у виді Додаткової угоди, яка є невідємною його частиною мають пройти державну реєстрацію, що й Договір оренди землі. Додаткові угоди до договорів оренди землі №802 та № 803 зареєстровані в Бершадському районному відділі Держкомзему 12 липня 2012 року. Крім цього, в кожній з двох Додаткових угод:№802 та №803 сторони узгодили, що вони набирають законної сили з моменту підписання, тобто з 4 вересня 2009 року, а відтак породжують зміни умов основних Договорів оренди землі від 16.07.2007 року, у тому числі в частині строку дії Договорів оренди землі до 04.09.2014 року.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на якій його було укладено.

Наведене кореспондується з п.34 кожного із двох Договорів оренди землі від 16.07.2007 року, згідно якого сторони договору узгодили, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За правилами ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Наведене кореспондується з п.20 кожного із двох Договорів оренди землі від 16.07.2007 року, згідно якого сторони договору узгодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обовязки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Орендарем не було дотримано процедуру визначену нормами ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо направлення ним орендодавцеві у строки письмового повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договорів оренди на новий строк із проектами додаткових угод, а тому укладені між ОСОБА_4 як орендодавцем, та орендарем ТОВ «Агрофірма «Джулинка» - 16.07.2007 року Договори оренди належних позивачеві земельних ділянок припинилися в зв'язку із закінченням строку, на який кожен із них було укладено, оскільки орендар не використав своє переважне право, передбачене ст. 33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди цих земельних ділянок на новий строк (поновлення договору оренди землі).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають до повного задоволення, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Агрофірма «Джулинка» до ОСОБА_4 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі від 16.07.2007 року відмовив, оскільки зустрічний позов є необґрунтованими і безпідставним.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23.11.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: