Ухвала суду № 59792748, 18.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11-кп/790/2102/16 Головуючий 1 інстанції Попрас В.О.

Справа №640/8822/16-к Доповідач: Виноградова О.П.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України

УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Виноградової О.П.,

суддів - Савченка І.Б., Плетньова В.В.,

при секретарі - Вакула Н.С.,

за участю прокурора - Кочетова В.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2016 р. стосовно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_1, 11.03.1976р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працюючий, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, мешкає за адресою: м. Харків, вул. Ново - Олександрівська, 12, кв. 2, раніше судимий:

1.20.09.2001 р. Київськім районним судом м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

2.15.08.2005 р. . Київськім районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3.01.04.2010 р. Київськім районним судом м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

4.20.09.2013 р. Київськім районним судом м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 03.12.2015 р. від відбування покарання умовно достроково на невідбутий термін покарання 10 місяців 25 днів;-

-визнаний винним і засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2013 р. призначено 3 роки 3 місяця позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 31 травня 2016 р. до дня ухвалення вироку суду, тобто до 22.06.2016 р. включно, з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 позбавлення волі.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у порядку передбаченому ст.ст.124, 100 КПК України

Згідно вироку, 26 квітня 2016 року приблизно о 03.00 год. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Матюшенко, 5-Б, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів та наміром на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замка дверей, проник до гаражу №41, який розташований за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав зимові автомобільні шини «Bridgestone Blizzak Revo GZ» 205/60 R16 92S у кількості 4-х штук та колісні легкосплавні диски «МІМ» R16 у кількості 4-х штук загальною вартістю згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи №303 від 20.05.2016 - 10776 грн., а також внутрішній блок кондиционеру марки «MITSHUBISHI ELECTRIC» моделі «MSZ-HJ35VA», внутрішній блок кондиціонеру марки «LG» моделі «С09РНТ», внутрішній блок кондиціонеру марки «DAIKIN» моделі «FTXB20C», подрібнювач харчових відходів марки «Тека» моделі «TR 50.3», сифон для раковини марки «Kludi» у кількості 2 шт. загальною вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №2858 від 19.05.2016 - 25256,40 грн. Після чого ОСОБА_1 покинув приміщення вищевказаного гаражу, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму - 36032,40 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить врахувати його зізнання себе винним у вчиненні злочину, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку, вчинення злочину внаслідок тяжкого сімейного та матеріального стану, відсутність обставин, що обтяжують покарання та застосувати до нього положення ст.69 КК України. В наслідок чого змінити вирок, зменшивши йому призначене покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який просив зменшити призначене покарання, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З вироку суду вбачається, що справа розглянута в порядку ч.3 ст.349 КПК України, яка передбачає, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, при цьому суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, з урахуванням раніше наведених процесуальних норм апеляційна інстанція перевіряє вирок суду лише в частині призначення покарання.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинив до відбуття покарання за попереднім вироком, не працює; відсутність обставин, що обтяжують покарання та обставини, що помякшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність матеріальної шкоди від кримінального правопорушення, оскільки викрадене майно повернуто потерпілій.

Таким чином суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував всі обставини, на які обвинувачений посилається в своїй апеляційній скарзі. Інших обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, обвинуваченим не надано.

Згідно ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів апеляції стосовно застосування ст.69 КК України.

Отже, підстав вважати призначене ОСОБА_1 С.В. покарання явно несправедливим через його суворість, про що зазначається в апеляційній скарзі, не вбачається, як і не вбачається підстав для його помякшення та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

Як вбачається з вироку відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції, враховуючи вимоги ст.72 КК України зарахував засудженому на підставі ч.5 ст.72 КК України строк попереднього увязнення з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до дня ухвалення вироку суду із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження , у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, проводиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього увязнення включається строк: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово медичної або судово психіатричної експертизи; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Попереднє увязнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє увязнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили. У звязку із цим колегія суддів зараховує обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього увязнення з 23 червня 2016 року до дня набрання вироком суду законної сили, тобто до 18 серпня 2016 року, включно, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.405, 407, ч.2 ст.409, 414, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2016 р. у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 23 червня 2016 року до дня набрання вироком законної сили, тобто до 18 серпня 2016 р. включно, з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду Харківської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий -

Судді -