Ухвала суду № 59791893, 08.08.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-536/11

Провадження № 4-с/638/23/16

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року

08 серпня 2016 року. Дзержинський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Федосенко В.В.

при секретарі Прядко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції Харківської області,-

В С Т А Н О В И В:

Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції Харківської області, посилаючись на те, що 28 вересня 2012 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження № 34941189 та № 34941287 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-536/11 від 14.09. 2012 року.

Станом на день подання скарги вказане виконавче провадження не закінчено, а тому відповідно до ч.2 ст. 30 та п.6 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Таким чином боржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність виконавчої служби щодо не закінчення виконавчого провадження та визнати закінченим вказані виконавчі провадження з 14 березня 2013 року.

В судове засідання заявник та його представник не зявився та просив розглядати справу за його відсутності, скаргу підтримує, про що подав до суду письмову заяву.

Державний виконавець в судове засідання не зявився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28 вересня 2012 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження № 34941189 та № 34941287 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-536/11 від 14.09. 2012 року.

Як видно зі скарги станом на день подання скарги вказане виконавче провадження не закінчено.

На обґрунтовування скарги боржник посилається на те, що виконавче провадження протягом шести місяців не закінчено, а тому виконавець мав закінчити вказані виконавчі провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування

виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення

зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до п.6) ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Цивільним Кодексом України в ст. 251 визначено поняття строку та терміну, а саме

1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

3. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Тобто, рішенням суду, а так само й виконавчим документом, виданим на виконання такого рішення суду, може бути встановлено певний строк, на протязі якого необхідно провадити стягнення з боржника.

Як видно з матеріалів справи вказаний строк у виконавчих документах не був встановлений.

Зокрема, згідно статей 180, 194 Сімейного кодексу України,батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

У даному випадку, ухвалюючи рішення, суд встановлює строк, на протязі якого буде проводитися стягнення з дня предявлення відповідного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, у разі наявності на виконанні у відділі державної виконавчої служби виконавчого документа про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття, стягнення за таким виконавчим документом припиняється у разі досягнення цією дитиною повноліття, у звязку з чим виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 6 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Що стосується закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 49 вказаного Закону у звязку із закінченням строку здійснення виконавчого провадження, визначеного статтею 30 згаданого Закону, то слід відрізняти поняття «строк здійснення виконавчого провадження» та «передбачений законом строк для даного виду стягнення».

Так, виходячи із змісту статті 30 зазначеного Закону, строк здійснення виконавчого провадження - це період часу, визначений Законом, на протязі якого державний виконавець зобовязаний здійснити виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку. Поряд з цим, як уже було зазначено вище, передбачений законом строк для даного виду стягнення - це термін, на протязі якого боржник зобовязаний здійснювати відповідні дії (наприклад, щомісяця виплачувати певну суму коштів, аліменти тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувані дії (бездіяльність) виконавця були прийняті відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, а тому суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі ст.ст. 30, 49 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись

ст.ст. 383 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу боржника ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції Харківської області- залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Федосенко В.В.