Ухвала суду № 59791623, 16.08.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Осіпенко Л.М.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 426/5608/16-ц

Провадження № 22ц/782/656/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Лозко Ю.П., Заіки В.В.,

за участю секретаря Попової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 07 липня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Укршахтгідрозахист», треті особи - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості по заробітній платі

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до Сватівського районного суду Луганської області із вказаним позовом та просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу у сумі 23431,64 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2016 року заяву на підставі недотримання вимог ч. 3 ст. 118, ст. 121 ЦПК України залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Оскаржуваною ухвалою від 07 липня 2016 року вищезазначена позовна заява ОСОБА_2 на підставі ст. 121 ЦПК України визнана неподаною та повернута заявнику без розгляду у зв'язку з тим, що він не усунув недоліки позовної заяви, а саме - не надав копію ухвали про відмову у прийнятті його заяви про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, або ухвали про скасування судового наказу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що його позовна заява за своєю формою та змістом відповідає вимогам діючого законодавства і в даному випадку відсутня необхідність попереднього звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки має місце спір про право.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, обсудивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Висновок судді про необхідність визнання заяви неподаною з тих підстав, що позивачем не усунуті недоліки, визначені ухвалою від 06 червня 2016 року, зокрема не надано копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу, є поспішним та необгрунтованим.

Так відповідно до п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Структура заробітної плати визначається Законом України «Про оплату праці» та Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 року. Відповідно до положень ст.ст. 1, 2 Закону та п. 3.8 Інструкції виплата вихідної допомоги при припиненні трудового договору не є заробітною платою, а тому вимога про стягнення суми вихідної допомоги не може розглядатися в порядку наказного провадження і підлягає захисту у порядку позовного провадження.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що він ставить питання як про стягнення заробітної плати, так і про стягнення вихідної допомоги, і, крім того, наполягає в своїй заяві на тому, що підприємство відповідача відмовляється у добровільному порядку сплатити суму заборгованості з огляду на відсутність первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували розмір заборгованості, а також документів, які б підтверджували сам факт звільнення ОСОБА_2 та його фактичне переміщення на підконтрольну українській владі територію.

Таким чином, з огляду на наявність в даному випадку вимоги про стягнення суми вихідної допомоги, яка не може розглядатися в порядку наказного провадження, а також приймаючи до уваги фактичну наявність спору про право, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви без руху та її подальшого повернення заявнику з тих підстав, що останній не надав доказів звернення з заявою про видачу судового наказу і йому було відмовлено у прийнятті такої заяви або судовий наказ був судом скасований.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З урахуванням викладеного оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття або відмови у відкритті провадження по справі відповідно до вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 07 липня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: