Вирок № 59789680, 19.08.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4772/14-к

Провадження № 1-кп/204/321/16

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2016 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді: Юшкова М.М.

за участю: секретаря Георгієвських Т.В.

прокурора Булгакова І.С.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12014040680000500 від 26 лютого 2014 року, №12014040680001758 від 27 червня 2014 року відносно -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 17.01.2001 Красногвардійським районнимсудом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.229-6 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК

України із відстроченням виконання вироку на 2 роки;

- 14.03.2003 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 215-3 КК України на підставі ст.70 КК України остаточно призначено

покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

- 11.05.2006 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186

КК України на підставі ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді 2

років позбавлення волі;

-13.08.2008 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

- 24.02.2009 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.309 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк покарання за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2008 та остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі;

-22.12.2010 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 263 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк покарання за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22.09.2009 та остаточно призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

-19.06.2014 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк покарання за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2010 та остаточно призначене покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку № 15 по вулиці Леваневського у м.Дніпропетровську, побачив автомобіль «ГАЗ-2410», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить раніше йому не знайомому потерпілому ОСОБА_3, при цьому у нього раптово виник намір, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_3, яке знаходилось в салоні вищевказаного автомобіля.

Далі ОСОБА_2, перебуваючи в зазначеному місці та в зазначений час, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, діючи умисно, таємно, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості шляхом розбиття скла задньої лівої двері вищевказаного автомобіля проник у салон даного автомобіля, звідки викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_3, а саме: автомагнітолу Піонер «DEN-2900MP» вартістю 300 гривень 00 копійок.

Після цього ОСОБА_2 з таємно викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 300 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив всі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд суворо не карати.

Захисник ОСОБА_1 підтримала позицію свого підзахисного. Просила застосувати до нього ч.5 ст.72 КК України.

Потерпілий ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Потерпіла ОСОБА_4 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що отримала копію обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням стосовно ОСОБА_2, проти зміни обвинувачення не заперечувала, наслідки зміни обвинувачення, передбачені КПК України, їй відомі.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно всіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 своїми навмисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, всі обставини справи

Так обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості.

ОСОБА_2 неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на теперішній час не перебуває.

У відповідності до ст.66 КК України у якості обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину.

У відповідності до ст.67 КК України у якості обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд враховує рецидив злочину.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції частини статті у вигляді позбавлення волі. Саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, встановленим судом обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання останнього.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 засуджений 19.06.2014 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, за ст.71 КК України йому остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.09.2014, вирок залишений без змін. За зазначеним вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину, який мав місце 14.02.2014. За кримінальним провадженням, яке є предметом цього судового розгляду, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення 23.01.2014, тобто, до епізоду, за яким його було визнано винним вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.06.2014.

Таким чином, після постановлення вироку Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська 19.06.2014 було встановлено, що ОСОБА_2 винен ще й у злочині, який він вчинив до постановлення попереднього вироку, тому суд на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком та за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська 19.06.2014, остаточно призначає ОСОБА_2 покарання в вигляді позбавлення волі.

24 грудня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-У111 від 26 листопада 2015 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому, у строк попереднього ув'язнення за КПК України включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження. При цьому, строк попереднього ув'язнення за правилами, визначеними у ч.5 ст.72 КК України, зараховується при призначенні покарання за наслідками судового розгляду, якщо особа була попередньо ув'язнена.

Відповідно до вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.06.2014, ОСОБА_2, було затримано 14.02.2014. З цієї дати ОСОБА_2 перебував у слідчому ізоляторі.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 14.02.2014 по день винесення вироку - 19.08.2016 - із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження постановою від 11.07.2014, а саме: копію свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2, копію договору оренди приміщення від 12.12.2013, інформаційний лист від 10.07.2014, видаткову накладну №11160 від 29.08.2013, товарний чек від 11.10.2013 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 26.02.2014, а саме: копію технічного паспорту на автомобіль «ГАЗ-2410» реєстраційний номер НОМЕР_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 05.03.2014, а саме: автомагнітолу марки «PIONEER DEN 2900 MP», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - вважати повернутим за належністю.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 26.02.2014, а саме: товарний чек від 13.05.2010 на автомагнітолу марки «PIONEER DEN 2900 MP» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого - скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 371, 374, ч.6 ст.376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком та за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.06.2014, остаточно призначає ОСОБА_2 покарання в вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 14.02.2014.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, термін попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з 14.02.2014 по 19.08.2016 включно, зарахувати у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання як такого, що повністю відбув покарання у виді позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого - скасувати, звільнивши з-під варти в залі суду негайно.

Речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження постановою від 11.07.2014, а саме: копію свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2, копію договору оренди приміщення від 12.12.2013, інформаційний лист від 10.07.2014, видаткову накладну №11160 від 29.08.2013, товарний чек від 11.10.2013 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 26.02.2014, а саме: копію технічного паспорту на автомобіль «ГАЗ-2410» реєстраційний номер НОМЕР_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 05.03.2014, а саме: автомагнітолу марки «PIONEER DEN 2900 MP», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - вважати повернутим за належністю.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 26.02.2014, а саме: товарний чек від 13.05.2010 на автомагнітолу марки «PIONEER DEN 2900 MP» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, потерпілими до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: М.М. Юшков