Рішення № 59789296, 18.08.2016, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/412/16-ц

п/с № 2/174/309/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ілюшик І.А.

за участі секретаря Заіка А.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про зобовязання укласти договір найму житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

15.07.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі УАКБ ЖКГ), треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - КП «Жилсервіс») про зобовязання укласти договір найму житлового приміщення.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона та члени її сімї - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та її онук ОСОБА_5 мешкають та зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1. Квартиру отримано у 1993 році від забудовника «Передвижна механізована колонна-10 м. Вільногірськ Дніпропетровської області» (далі ПМК-10 м. Вільногірськ), на сімю з трьох осіб. Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.10.2012 року, визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 06.07.1993 року підприємством ПМК-10 м. Вільногірськ на імя колишнього чоловіка позивача. З 2006 року ОСОБА_1 неодноразово зверталась до виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про надання їй можливості приватизувати житло. В червні 2015 року вона звернулася до т.в.о. міського голови із заявою, в якій просила укласти з нею договір найму, на що отримала відповідь, що його укласти неможливо, оскільки будинок № 23 по вул. Криничанській в м. Вільногірську на обслуговуванні або балансі у УАКБ ЖКГ не перебуває.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог, просить зобовязати відповідача УАКБ ЖКГ укласти з нею договір найму житла, відповідно до положень Типового договору найму житла (а.с. 27- 30).

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити. Пояснила, що вона має намір приватизувати житло в якому постійно проживає з дітьми та онуком, а для цього їй потрібно укласти договір найму. Також пояснила, що договору найму житла з її колишнім чоловіком ОСОБА_6 укладено не було, ордер на квартиру відсутній, документи ПМК-10 м. Вільногірськ та КП «Бюро технічної інвентаризації «Конкурент» по АДРЕСА_1 до архіву не передавались.

Представник Вільногірської міської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити, оскільки буд. № 23 по вул. Криничанській в м. Вільногірську не ввійшов до складу житлового фонду, не знаходиться на балансі жодного із комунальних підприємств м. Вільногірська, на баланс з КП «Жилсервіс» до УАКБ ЖКГ не передавався. Оскільки договір найму житла може бути укладено лише з балансоутримувачем, а у буд. № 23 по вул. Криничанській балансоутримувача немає, тому укласти такий договір неможливо. Питання про визнання права власності на житло позивач у своєму позові не ставить, тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у межах заявлених позовних вимог.

Представник УАКБ ЖКГ в судове засідання не зявився, відповідача про день, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином.

Треті особи по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, своїми заявами просили справу розглядати та закінчувати без їх участі.

Представник КП «Жилсервіс» в судове засідання не зявився, про день,час та місце судового розгляду третю особу повідомлено належним чином.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши матеріали цивільної справи № 2-85/11 п/с 2/407/52/2012, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 04.10.2012 року по справі № 2-85/11 п/с 2/407/52/2012 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6, визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 06.07.1993 року ПМК-10 м. Вільногірськ на підставі розпорядження (наказу) від 14.06.1993 року на АДРЕСА_2 на імя ОСОБА_6

У рішенні зазначено, що під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4 проживали однією сімєю з ОСОБА_6 у спірній квартирі з червня 1993 року, 02.07.1993 року було укладено шлюб сторін, тому позивач та її дочка як члени сімї наймача мали право на приватизацію квартири, яка відбулася 06.07.1993 року, існують підстави для визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, виданого одноособово відповідачу ОСОБА_6 (а.с. 8,9).

З матеріалів справи № 2-85/11 п/с 2/407/52/2012 випливає, що за інформацією архівного відділу Вільногірського виконкому документи про ліквідацію підприємства ПМК-10 м. Вільногірськ на державне зберігання не надходили і місцезнаходження їх невідоме. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2003 року скасовано державну реєстрацію Верхньодніпровського районного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації «Конкурент», м. Верхньодніпровськ. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2005 року припинено юридичну особу - Верхньодніпровське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації «Конкурент». За інформацією архівного відділу Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області документи малого підприємства «Конкурент» на зберігання до районного архіву не надходили.

В листі виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області за вих. № 01/12-549-754/06 від 05.06.2006 року на звернення ОСОБА_1 від 25.05.2006 року щодо постановки на баланс КП «ВО ЖКГ м. Вільногірськ» житлового будинку № 23 по вул. Криничанська повідомлено, що їй необхідно звернутися до КП «ВО ЖКГ м. Вільногірська» та надати необхідний пакет документів (а.с. 10).

В листі виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області за вих. № 527/14 від 22.07.2014 року на звернення ОСОБА_1 від 09.07.2014 року щодо постановки на баланс надано копію відповіді УАКБ ЖКГ (а.с. 11).

З листа УАКБ ЖКГ від 22.07.2014 року за № 1354 випливає, що для прийняття рішення щодо постановки житлового будинку на баланс установи або підприємства-балансоутримувача житлового фонду міста необхідно звернення власника даного житлового будинку. З моменту ліквідації ПМК № 10 м. Вільногірськ жодного звернення до Вільногісрької міської ради з приводу передачі житлового будинку № 23 по вул. Криничанській в комунальну власність міста та постановки його на баланс не надходило. Робота по прийняттю вказаного житлового будинку до комунальної власності міста розпочата. Лише після прийняття житлового будинку до комунальної власності територіальної громади міста та постановку його на баланс виконавчі органи місцевого самоврядування зможуть забезпечити заявниці та членам її родини право на приватизацію житла, про що її буде проінформовано додатково (а.с. 12).

В листі виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області за вих. № 448/15 від 12.06.2015 року на звернення ОСОБА_1 від 05.06.2015 року щодо укладення договору найму житлового приміщення, виконавчий комітет направив копію відповіді УАКБ ЖКГ (а.с. 13).

З листа УАКБ ЖКГ від 11.06.2015 року за № 1434 випливає, що згідно листа КП «Жилсервіс» від 10.06.2015 року № 2051 відповідне комунальне підприємство не може укласти договір найму із заявником, оскільки буд. № 23 по вул. Криничанська не обслуговуванні або на балансі у нього не перебуває (а.с. 14).

Згідно довідки про склад сімї № 3241 станом на 12.07.2016 року в АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, що також підтверджується копіями паспортів позивача та третіх осіб (а.с. 6, 7, 15, 19-21).

Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано 27.07.2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії 1-КИ № 014562 (а.с. 16).

ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_1 17.02.1999 року, що підтверджується копією відповідного свідоцтва Серії 1-КИ № 003649 (а.с. 17).

ОСОБА_5 народився 10.06.2006 року у м. Вільногірську Дніпропетровської області (а.с. 18).

Листом від 17.08.2016 року за вих. № НОМЕР_1 «Жилсервіс» повідомило, що будинок по вул. Криничанській, 23 на балансі КП «Жилсервіс» не перебуває. Іншою інформацією підприємство не володіє (а.с. 57).

Листом від 15.08.2016 року за вих. № 2041 УАКБ ЖКГ повідомляє, що балансоутримувачем житлового фонду м. Вільногірська є УАКБ ЖКГ. Житловий будинок № 23 по вул. Криничанська на балансі цієї установи не перебуває (а.с. 49).

Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 30.05.2013 року за № 206/0/7-13 затверджено акт приймання-передачі з балансу КП «Жилсеравіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на баланс УАКБ ЖКГ житлового фонду комунального майна. Акт є додатком до вказаного рішення. Список житла станом на 01.05.2013 року не містить відомостей про буд. № 23 по вул. Криничанській в м. Вільногірську (а.с. 51-54).

Рішення виконавчого комітету від 09.09.2015 року за № 305/0/7-15 суд оцінює, як неналежний доказ відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, оскільки він містить інформацію щодо буд. № 35 по вул. Жовтневій у м. Вільногірську, що не має відношення до предмету доказування (а.с. 55).

Позивач після залишення позову без руху до початку розгляду справи по суті уточнила позов згідно ст. 31 ЦПК України, просила зобовязати відповідача УАКБ ЖКГ укласти з нею договір найму житла, відповідно до положень Типового договору найму житла (а.с. 27, 30). Судові витрати оплатила лише за одну позовну вимогу, тому суд згідно ст.ст. 10,11 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Згідно ст. 61 ЖК користування жилим приміщенням у будинках державного і

громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і

громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем -

громадянином, на ім'я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім'ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними.

Згідно ст. 62 ЖК до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також правила цивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЖК предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Згідно ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 IV від 24.06.2004 року передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 ЗУ № 1875 IV від 24.06.2004 року передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі постанова № 529).

Слід зазначити, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком виконавця та споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що для укладення договору найму слід взяти за основу Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою № 529 з наступними змінами та доповненнями, суд не може прийняти до уваги, оскільки предметом договору найму відповідно до Житлового кодексу є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат (ч. 1 ст. 63 ЖК), а також одноквартирний жилий будинок, предметом договору найму (оренди) житла відповідно до Цивільного кодексу можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або її частина (ч. 1 ст. 812 ЦК).

Натомість, предметом Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Тобто, предмети вказаних вище догорів є різними. Встановленого нормами діючого законодавства обовязку укладання договору оренди (найму) житла між наймодавцем та наймачем та затвердженого належним чином Типового договору найму житла на теперішній час немає.

Також слід зазначити, що положення ч. 1 ст. 61 ЖК, на яку посилається позивач в своїй заяві, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки в процесі судового розгляду встановлено, що спірний будинок не належить до комунальної власності (державного і громадського житлового фонду), ордеру на жиле приміщення, який видано на імя позивача немає, на балансі житлово-експлуатаційної організації або УАКБ ЖКГ будинок не перебуває.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. В звязку з цим понесені позивачем судові витрати в сумі 551,20 грн. слід віднести на її рахунок.

Керуючись ст.ст., 3, 10, 11, 57, 60, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про зобовязання укласти договір найму житлового приміщення,- відмовити в повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати віднести на її рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію рішення, протягом двох днів з часу його проголошення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Суддя

Вільногірського міського суду ОСОБА_8