Постанова № 59789049, 15.08.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2016 р.Справа № 914/990/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Кузь В.Л.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Друзюк М.М.

Розглянув апеляційну скаргу від 08.07.2016 № 82/1535 Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго, м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2016

у справі № 914/990/16

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», м. Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів

про: стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача (присутній в режимі відеоконференції) ОСОБА_2 представник (довіреність №35/12 від 13.06.2016).

від відповідача ОСОБА_3 представник (довіреність б/н від 03.12.2015).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.06.2016 у справі № 914/990/16 (суддя Кітаєва С.Б.) позов задоволено, стягнуто з ПАТ «ДТЕК Західенерго» на користь ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» 44 504,74 грн. 3 % річних, 204 228,49 грн. інфляційних втрат, 3 730 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2016 у справі № 914/990/16 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції:

- позивач не повідомив відповідача про зміну своєї поштової адреси та найменування;

- всупереч положенням ст. 631 ЦК України задоволено вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за станом на 30.05.2016 включно;

- не враховано п. 3.5. договору від 08.09.2014, за яким сума договору не підлягає індексації у звязку з інфляцією;

- не взято до уваги, що підпис представника на розрахунку позовних вимог відрізняється від підпису на заві про збільшення позовних вимог.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/990/16 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Желік М.Б. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.08.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 490 від 12.08.2016 у звязку з відпусткою суддів Желіка М.Б. та Мирутенка О.Л. проведено автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/990/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.08.2016 у звязку з відпусткою суддів Желіка М.Б. та Мирутенка О.Л. у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/990/16 введено замість суддів Желіка М.Б. та Мирутенка О.Л. - суддів Костів Т.С. та Марка Р.І.

У судове засідання 15.08.2016, проведене за клопотанням позивача в режимі відеоконфренції, зявилися представники сторін, які навели свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 15.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування чи зміни рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2016 у справі № 914/990/16 відсутні, зважаючи на таке:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 08.09.2014 між ПАТ «ДТЕК Західенерго» (замовник) та ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» (підрядник) укладено договір №Л-618, відповідно до умов якого підрядник зобовязувався у 2014-2015 роках виконати замовнику роботи, зазначені в п.1.2. цього договору, а замовник прийняти та оплатити ці роботи.

Як встановлено, рішенням господарського суду Львівської області по справі №914/3640/15 від 07.12.2015р., яким позов задоволено повністю, з відповідача було стягнуто на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасну оплату за договором. Періодом нарахування 3% річних за несвоєчасну оплату за трансформатор ТМВП-40000/20 відповідно до договору був період з 01.07.2015 по 15.10.2015, інфляційні втрати стягнуті з врахуванням індексу інфляції за вересень 2015 року. На підтвердження зазначеного позивачем надано до справи завірену копію заяви про зменшення позовних вимог з розрахунком по справі №914/3640/15 з відміткою вхідного штампу господарського суду Львівської області.

Як вбачається із матеріалів справи, в грудні 2015 року ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» звернувся до Господарського суду Запорізької області із зустрічною позовною заявою у справі № 908/5692/15 про стягнення заборгованості за вищезазначеним договором, 3 % річних та інфляційних збитків. Господарський суд Запорізької області встановив, що не зважаючи на те, що кожна із сторін договору прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, відповідач станом на день розгляду справи не здійснив в повному обсязі оплати за виконані позивачем роботи, в результаті чого заборгованість склала 3 741 923 грн.55 коп.

Тобто, факт виконання позивачем у повному обсязі своїх зобовязань за вказаним договором встановлено у рішенні Господарського суду Запорізької області № 908/5692/15 від 14.01.2016.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.01.2016 у справі № 908/5692/15, залишеним в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016, позовні вимоги ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» було задоволено частково, стягнуто із ПАТ «ДТЕК Західенерго» 3 741 923 грн. 55 коп. - сума основної заборгованості за договором, 146 127 грн. 82 коп. інфляційних витрат, 57 604 грн. 34 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 09.12.2015 по 28.12.2015, 74 184 грн. 83 коп. судового збору. В частині стягнення 1 000 000 грн. боргу провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідач за зустрічним позовом в цій частині сплатив борг, що підтверджувалось випискою з банківського рахунку позивача від 29.12.2015.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.01.2016 у справі № 908/5692/15 встановлено, що ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» дотримався умов договору № Л-618 від 08.09.2014 з виготовлення та поставки обладнання, а також виконання робіт, зокрема:

- з виготовлення і поставка системи тиристорного збудження ССТП-3500-465-2.%-УХЛ4 ИЖКМ.651426.003 на суму 4 356 434,88грн., що підтверджується накладною № 24 від 05.05.2015 на відпуск готової продукції на сторону, актом приймання-передачі обладнання за кількістю та якістю, підписаною товарно-транспортною накладною №ОЛ-22 від 05.05.2015 про поставку зазначеного обладнання на склад Замовника та нарядом на отримання ТМЦ №914 такого обладнання останнім (а.с.а.с.81,82 т.1). Визначенні Специфікацією та п.4.1. договору 90 календарних днів для періоду належної оплати виготовленого і поставленого обладнання сплинули 05.08.2015, між тим, ПАТ «ДТЕК Західенерго» лише частково оплатив зазначені робити на суму 668 000грн., відтак залишок несплаченої суми став складати 3 688 434,88грн. Окрім того, в матеріалах справи наявний акт виконаних робіт (наданих послуг) виготовлення обладнання від 05.05.2015, проте підписаний лише представником Підрядника

- із розробки для ПАТ «ДТЕК Західенерго» проекту Заміна системи збудження генератора блок) № 1 ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС, стадія Проект (розробка, друк, брошурування) та проекту Заміна системи збудження генератора блоку № 1 ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС, стадія Робоча документація (розробка, друк, брошурування, розробка електронних примірників). Факт належного виконання зазначених робіт підтверджується підписаним з боку обох сторін актом № 1 від 30.06.2015 виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації (стадія П і стадія РД). Відповідно до п. 3.1 договору, розробка проектно-кошторисної документації (стадія П і стадія РД) складає 566728,80грн., у тому числі ПДВ 20 % - 94 454,80грн.

Умови оплати вищезазначених робіт сторони визначили у п. 1 Специфікації до договору (Додаток № 4) та п.4.1. договору, а саме протягом 90 календарних днів після підписання акта виконаних робіт, таким чином строк для оплати за виконані роботи сплинув 28.09.2015, проте ПАТ «ДТЕК Західенерго» зазначені роботи оплачені не були;

- демонтажні роботи. Факт належного виконання зазначених робіт підтверджується підписаним з боку обох сторін актом №2 за липень 2015р. від 24.07.2015 на загальну суму 12 712,08 грн. Умови оплати вищезазначених робіт сторони визначили у п.4 Специфікації до договору (Додаток № 4) та п.4.1. договору, а саме протягом 90 календарних днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, таким чином строк для оплати за виконані роботи сплив 22.10.2015, проте ПАТ «ДТЕК Західенерго» зазначені роботи оплачені не були;

- монтажні роботи. Факт належного виконання зазначених робіт підтверджується підписаним з боку обох сторін актом № 3 за липень 2015р. від 24.07.2015 на загальну суму 40 733,74грн. Умови оплати вищезазначених робіт сторони визначили у п. 5 Специфікації до договору (Додаток № 4), а саме протягом 90 календарних днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, таким чином строк для належної оплати за виконані роботи сплив 22.10.2015, проте ПАТ «ДТЕК Західенерго» зазначені роботи оплачені не були;

- пусконалагоджувальні роботи. Факт належного виконання зазначених робіт підтверджується підписаним з боку обох сторін актом № 4 за липень 2015р. від 24.07.2015 на загальну суму 433 314,05грн. Умови оплати вищезазначених робіт сторони договору визначили у п.6 Специфікації до договору (Додаток № 4), а саме протягом 90 календарних днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, таким чином строк для належної оплати за виконані роботи сплив 22.10.2015, проте ПАТ «ДТЕК Західенерго» зазначені роботи оплачені не були.

Відповідач не погасив наявну у нього заборгованість в повному обсязі за всіма виконаними роботами відповідно до умов договору на дату подання даного позову , що слугувало підставою для звернення з позовом до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під час розгляду справи № 914/990/16 позивач неодноразово подавав до суду першої інстанції заяви про збільшення позовних вимог. Відповідно до останньої заяви за вих. № 35/107 від 14.06.2016 про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 44 504,74 грн. 3 % річних та 204 228,49 грн. інфляційних втрат, розрахованих по кожній сумі заборгованості відповідача за певний вид робіт, яка встановлена рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.01.2016 у справі № 908/5692/15.

Період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат у вищезазначеному розмірі, розпочинається після закінчення періоду нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення відповідачем оплати за виконані роботи, вартість яких встановлена за рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.01.2016 у справі № 908/5692/15 та стягнута за рішенням суду, та триває до моменту подання заяви до суду про збільшення розміру позовних вимог по справі № 914/990/16 (14.06.2016) (Т. І , а.с. 240-242).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Нормами ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань визначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. За відсутності інших підстав припинення зобовязання, передбачених договором або законом, зобовязання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобовязальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобовязання.

Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у звязку із прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису ч. 2 ст. 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю суму заборгованості можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним рішенням.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема , в газеті «Урядовий курєр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники , згідно з статтями 17,18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватись господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок, проведений позивачем, викладений в заявах про збільшення позовних вимог, від 04.05.2016, від 30.05.2016, від 03.06.2016, від 14.06.2016, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню з відповідача підлягає 44 504,74 грн. 3 % річних та 204 228,49 грн. інфляційних втрат. Скаржник свого контррозрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, який був би іншим, суду апеляційної інстанції не подав.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає, що в п. 3.5. договору від 08.09.2014 № Л-618 зазначено, що сума договору, яка складається з вартості наданих підрядником послуг та виконаних робіт не підлягає індексації у звязку з інфляцією, тобто дана умова відноситься лише до суми договору, як його істотної умови, і не стосується права підрядника нараховувати відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні за несвоєчасне виконання замовником свого договірного обовязку оплатити прийняті ним роботи. Разом з тим, відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, законами та цим договором.

Посилання скаржника на візуальні розбіжності між підписами позивача на розрахунку до позову за станом на 30.05.2016 та заяві про збільшення позовних вимог від 14.06.2016 не спростовують правомірності та обґрунтованості прийнятого судового рішення у справі № 914/990/16.

Доводи скаржника про те, що позивач не повідомив відповідача про зміну своєї поштової адреси і найменування не містить пояснення того як це вплинуло на правильність прийняття рішення. Окрім того представник позивача пояснив, що позивач не змінював свого фактичного місцезнаходження, а поштова адреса була змінена внаслідок виконання міською радою вимог законодавства про декомунізацію. Організаційно-правова форма позивача не змінилася, лише відповідно до Закону змінено її назву з ВАТ на ПАТ, що жодним чином не впливає на обовязок відповідача сплатити суму боргу.

Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими такі пояснення представника позивача.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги за результатами перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2016 у справі № 914/990/16 покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2016 у справі № 914/990/16 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу від 08.07.2016 № 82/1535 ПАТ «ДТЕК Західенерго», м. Львів залишити без задоволення.

3.Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 17.08.2016.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.