Рішення № 59788929, 18.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.2016 Справа №905/1880/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство"

про стягнення боргу в сумі 102203,34 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. б/н від 11.02.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №38/19 від 27.07.2016р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" про стягнення боргу в сумі 102203,34 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 11, 14, 16, 22, 509, 526, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 224 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором поставки №168-УП від15.12.2014. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленої продукції відповідно до договору у розмірі 102203,34грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною.

12.07.2016 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 14.07.2016 на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Представникам сторін у судовому засіданні розяснені права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявили, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, заперечення та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метбудзабезпечення» (Постачальник) укладений договір поставки №168-УП (надалі по тексту договір), за умовами якого Постачальник зобовязується поставити у власність Покупцю продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невідємними частинами договору.

Умовами договору сторони визначили предмет, права та обовязки сторін, умови та строки поставки, порядок розрахунків, загальну суму договору, відповідальність сторін та строк дії договору.

Відповідно до специфікації до договору сума поставки складає 100379,45грн. Також в специфікації до договору зазначено, що допускається відхилення від кількості продукції, яка поставляється відповідно до даної специфікації, в межах +/- 10%.

Згідно специфікації до Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2010) 83497, Донецька область, м. Моспіно, вул. Гришина, 1а ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство".

Пунктом 2.2 договору сторонами обумовлено застосування норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6.

Відповідно до пункту 5.4 договору розрахунки за поставлену продукцію за договором здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (пяти) робочих днів з 60 (шестидесятого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунка та за умовами надання постачальником оформленої належним чином податкової накладної, а також документів передбачених розділом 4 договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили перелік документів, які передаються за фактом поставки продукції, порядок їх надання та відповідальність в разі не надання відповідних документів.

Згідно із пунктом 4.4 договору у випадку поставки продукції без товаросупровідної документації, що тягне неможливість здійснити прийомку продукції за кількістю, якістю, асортименту, комплектності, покупець має право відмовитись від приймання продукції, що надійшла. У такому випадку повернення продукції здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 2.5 договору. Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набирає чинність з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони прийшли до згоди, що у разі неналежного виконання обома сторонами своїх зобовязань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2016 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлений рахунок-фактура на оплату товару №СФ-0002444 від 28.09.2015 на суму 102203,34грн., який міститься в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивач поставив товар, який отриманий відповідачем, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000102 від 22.01.2015 на суму 102203,34грн., яка міститься в матеріалах справи. Сума поставленої продукції відповідно до видаткової накладної є більшою ніж зазначена у специфікації до договору. З огляду на те, що сторони у даній специфікації узгодили, що допускається відхилення від кількості продукції, яка поставляється відповідно до даної специфікації, в межах +/- 10%.

Вищезазначена видаткова накладна підписана та скріплена печатками обох сторін.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності №2 від 20.01.2015, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинними обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати за поставлену продукції відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що сума боргу в розмірі 102203,34грн. підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" про стягнення боргу в сумі 102203,34 грн., - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" (85000, Донецька обл., місто Добропілля, вул. Київська, буд. 1, ЄДРПОУ 31616011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" (85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Соціалістична, буд. 20, кім. 205; код ЄДРПОУ 35484448) борг в сумі 102203,34 грн., судовий збір у розмірі 1533,05рн.

У судовому засіданні 18 серпня 2016 року проголошено повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява