Рішення № 59788918, 19.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.16 Справа № 904/5587/16

За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпро

відповідача-2: МАЛОГО КОЛЕКТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МРІЯ-2", м. Білгород-Дністровський, Одеска область

про стягнення 16 105,61 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Задорожний С.О., довіреність №131-К-Н-О від 16.01.2015

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ФІНАНСИСТ" (надалі-Відповідач-1), МАЛОГО КОЛЕКТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МРІЯ-2" (надалі-Відповідач-2) про стягнення 16 105,61 грн. за кредитним договором №ODD0LON06403 від 29.10.2014, договором поруки №41029ODD0S0S9 від 11.08.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем-1 та Відповідачем-2 вимог діючого законодавства та умов кредитного договору №ODD0LON06403 від 29.10.2014 та договору поруки №41029ODD0S0S9 від 11.08.2015. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач долучив до позовної заяви наступні документи: кредитний договір №ODD0LON06403 від 29.10.2014, договір поруки №41029ODD0S0S9 від 11.08.2015, повідомлення вих. № 30.1.0.0/2-41029ODD0S0S9 від 10.06.2016.

Позивач керуючись п.п.4., 5.8. Кредтиного договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 10 512,81 грн. - заборгованості за кредитом, 3 646,69 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 1 946,11 грн. - штрафу.

В судовому засіданні 26.07.2016 розгляд справи був відкладений на 16.08.2016, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судове засідання, призначене на 16.08.2016, з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачч-1 (товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ФІНАНСИСТ") у призначені на 26.07.2016, 16.08.2016 судові засідання не з'явився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в позовній заяві, та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.07.2016, а саме: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 32.

Відповідач-2 (МАЛЕ КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МРІЯ-2") у призначені на 26.07.2016, 16.08.2016 судові засідання не з'явився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в позовній заяві, та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.07.2016, а саме: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, будинок 39-Б.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представників Відповідачів-1, 2 документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Відповідачів-1, 2 за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.08.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2014 публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та МАЛЕ КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МРІЯ-2" (Відповідач-2) уклали кредитний договір №ODD0LON06403 (надалі - Договір) про надання кредиту у вигляді невідоновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до п.А.2. Договору, Позивач надав Відповідачу-2 кредитний ліміт у розмір 18 956,30 грн. з відсотковою ставкою відповідно до п.А.6. (23% річних) та строком виконання зобов'язань, визначному в п.А.3. Договору (до 14.10.2015, згідно з графіком зменшення поточного ліміту).

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.

Порядок розрахунків проводиться згідно з п.4. Договору, а саме: за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку, або з дати першого траншу після нульового сальдо по цьому Договору, за умови відсутності простроченої заборгованості по Договору, до дати погашення кредиту згідно п.п.1.2., 2.2.3., 2.2.14, 2.3.2., 2.4.1. Договору, Позичальник сплачує відсотки за користування кредитом, зазначені у п.А.6. Договору (23% річних).

МАЛЕ КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МРІЯ-2" належним чином умови Договору не виконало, у зв'язку з чим Позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість зі сплати кредиту станом на 01.06.2016 у сумі 10 512,81 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Відповідачем-2 умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на приписи умов Кредитного договору строк повернення кредиту у сумі 10 512,81 грн. є таким, що настав.

Доказів сплати кредиту у сумі 10 512,81 грн. Відповідач-2 суду не надав, доводи Позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 10 512,81 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України, при порушені Клієнтом зобов'язань, передбачених п.п.1.2., 2.2.3., 2.2.14., 2.3.2., 2.4.1. Договору, Позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої визначений у п.А.7 Договору (0,128% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки).

Згідно з п.5.8. Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до суду, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за формулою: 1 000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п.А.2 Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів та платежів за реєстрацію предметів застави.

За розрахунком Позивач розмір пені за прострочення виконання зобов'язання становить 3 646,69 грн. (за загальний період прострочення з 10.11.2014 по 01.06.2016), розмір штрафу становить 1 946,11 грн.

Здійснений Позивачем розрахунок пені та штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 3 646,69 грн. та штрафу в сумі 1 946,11 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2015 між публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПРИВАТБАНК" (далі-Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ФІНАНСИСТ" (далі-Поручитель) був підписаний Договір поруки №41028ODD0S0S9 (далі-Договір поруки), відповідно до умов якого предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання МАЛИМ КОЛЕКТИВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "МРІЯ-2" всіх своїх обов'язків за договором №ODD0LON06403 (п.1 Договору поруки).

Пунктом 2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором у тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених у Договорі банківського обслуговування.

Пунктами 4, 5, 6 Договору поруки передбачено, що за кредитним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку невиконання Боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього Договору, Кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі Кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

За пунктом 8 Договору поруки, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п'яти років (п. 9 Договору поруки).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

13.06.2016 Позивач звернувся до Відповідача-1 з повідмоленням вих. №30.1.0.0/2-41028ODD0S0S9 про порушення Відповідачем-2 умов Кредитного договору, яке залишено Відповідачем-1 без відповіді. Жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором Відповідач-1 не здійснив.

За таких обставин та з урахуванням умов Договору поруки Позивач набув право вимоги до Поручителя як солідарного Відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про солідарне стягнення з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача заборгованості за кредитом в сумі 10 512,81 грн., пені в сумі 3 646,69 грн., штрафу в сумі 1 946,11 грн.

Згідно з ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, те що, як Відповідач-1, так і Відповідач-2 не виконали своїх обов'язків за договорами по сплаті боргу, вимоги Позивача відносно Відповідача-1 та Відповідача-2 задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача в рівних частинах.

Разом з позовною заявою Позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якому Позивач просить накласти арешт на майно - магазин змішаної торгівлі, що належить Відповідачу-2.

В обґрунтування своєї заяви, Позивач посилається на те, що Відповідач-2 тривалий час не погашає заборгованість перед Позивачем, при цьому майно, що належить Відповідачу-2, ніяким чином не обтяжене, а отже Відповідач-2 має можливість вільно розпоряджатися належним йому майном та здійснити його відчуження на користь третіх осіб.

На думку Позивача, у разі невжиття запобіжних заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача-2 може суттєво ускладнити виконання рішення суду, або навіть зробить його неможливим у майбутньому.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

З приписів ч.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 вбачається, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що в клопотанні про забезпечення позову Позивач фактично посилається лише на потенційну можливість ухилення Відповідача-2 від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 66, 67, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПРИВАТБАНК" в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з МАЛОГО КОЛЕКТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МРІЯ-2" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, буд. 39-Б, код ЄДРПОУ 19052330) та товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ФІНАНСИСТ" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32, код ЄДРПОУ 35201640) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 10 512,81 грн. - заборгованості за кредитом, 3 646,69 грн. - пені, 1 946,11 грн. - штрафу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ФІНАНСИСТ" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32, код ЄДРПОУ 35201640) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) 689,00 грн. - судового збору.

Стягнути з МАЛОГО КОЛЕКТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МРІЯ-2" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, буд. 39-Б, код ЄДРПОУ 19052330) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 689,00 грн. - судового збору.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.08.2016.

Суддя А.Є. Соловйова