Рішення № 59788504, 16.08.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 серпня 2016 р. Справа № 918/558/16

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО"

до відповідача: ОСОБА_1 господарства "Ім. Шевченка"

про стягнення заборгованості в сумі 531 785 грн. 10 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 16 серпня 2016 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 господарства "Ім. Шевченка", в якій просить суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість за договорами про надання поворотної позики у розмірі 473 000 грн. 00 коп. основної суми боргу, 5 400 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 21 597 грн. 26 коп. 25 процентів річних, 31 787 грн. 84 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 липня 2016 року порушено провадження у справі № 918/558/16, розгляд якої призначено на 19 липня 2016 року.

19 липня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав клопотання в додатках до якого долучив документи, які витребовувалися ухвалою суду від 13 липня 2016 року.

Ухвалою суду від 19 липня 2016 року розгляд справи відкладено на 16 серпня 2016 року.

У судовому засіданні 16 серпня 2016 року уповноважений представник позивача подав клопотання про виправлення описки у позовній заяві, зокрема зазначає, що при визначенні суми позову, було допущено помилку, зокрема при додаванні усіх сум: основного боргу, інфляції, 25 процентів річних та пені - було допущено арифметичну помилку та зазначено суму 530 153, грн. 43 коп., в той час, як вірною є сума 531 785 грн. 10 коп. Також позивач зазначив, що у прохальній частині позовної заяви невірно зазначені 25 процентів річних - 701 грн. 01 коп. та пеня - 535 грн. 62 коп. по договору від 03 червня 2016 року, в той час як вірно 535 грн. 62 коп. 25 процентів річних та 707 грн. 01 коп. пені, як зазначено у розрахунках, доданих до позовної заяви.

Перевіривши матеріали справи та розрахунок, суд вбачає, що позивачем допущено описки в прохальній частині позовної заяви, зокрема по договору від 03 червня 2016 року зазначено 701 грн. 01 коп. 25 процентів річних та 535 грн. 62 коп. пені, в той час як в розрахунку зазначено 535 грн. 62 коп. 25 процентів річних та 707 грн. 01 коп. пені, крім того не вірно визначено ціну позову 530 153 грн. 43 коп., зокрема додавши усі суми які зазначені позивачем у розрахунках судом встановлено, що вірною сумою позову є 531 785 грн. 10 коп.

Відтак, суд вбачає, що позивачем при підготовці позову та визначенні загальної суми позову було допущено арифметичну помилку, зокрема невірно додано усі суми: основну суму боргу, інфляційні збитки, 25 процентів річних та пені, а тому суд задовольняє клопотання позивача про виправлення описки, як обґрунтоване та підтверджене наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 16 серпня 2016 року уповноважений представник позивача підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві наполягав на задоволенні позову.

Відповідач не забезпечив явку уповноважених представників у судове засідання 16 серпня 2016 року, хоча про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Згідно статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відтак, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату місце та час судових засідань, однак будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2015 року між ТОВ "ЮТ-Агро" (надалі Позикодавець) та ФГ "Ім. Шевченка" (надалі Позичальник) укладено Договір про надання поворотної позики № 03-П/03/2015 (надалі договір - 1, а.с. 11).

30 квітня 2015 року між ТОВ "ЮТ-Агро" та ФГ "Ім. Шевченка" укладено Договір про надання поворотної позики № 05-П/04/2015 (надалі договір - 2, а.с. 12).

29 травня 2015 року між ТОВ "ЮТ-Агро" та ФГ "Ім. Шевченка" укладено Договір про надання поворотної позики № 01-П/05/2015 (надалі договір - 3, а.с. 13).

03 червня 2015 року між ТОВ "ЮТ-Агро" та ФГ "Ім. Шевченка" укладено Договір про надання поворотної позики № 01-П/06/2015 (надалі договір - 4, а.с. 14).

Пунктом 1.1. договорів передбачено, що Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даними договорами.

Згідно пункту 2.1 договору - 1, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 150 000 грн. 00 коп.

Згідно пункту 2.1 договору - 2, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 150 000 грн. 00 коп.

Згідно пункту 2.1 договору - 3, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 150 000 грн. 00 коп.

Згідно пункту 2.1 договору - 4, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 23 000 грн. 00 коп.

Пунктами 2.3 договорів встановлено, що поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем Позичальнику шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 березня 2016 року (пункт 3.1 договору - 1).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 30 квітня 2016 року (пункт 3.1 договору - 2).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 29 травня 2016 року (пункт 3.1 договору - 3).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 03 червня 2016 року (пункт 3.1 договору - 4).

Пунктами 4.1 договорів визначено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даними договорами відповідно до чинного законодавства України.

Вищезазначені договори вступають в силу з моменту їх підписання та діють до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договорами (пункт 8.1 договорів).

Вказані угоди підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками зазначених субєктів господарювання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договорів про надання поворотної позики від 31 березня 2015 року, 30 квітня 2015 року, 29 травня 2015 року та 03 червня 2016 року, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

Судом встановлено, що на виконання умов договорів Позикодавець перерахував на рахунок Позичальника, 473 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 31 березня 2015 року № 3807 на суму 150 000 грн. 00 коп. (а.с. 15), платіжним дорученням від 30 квітня 2015 року № 4015 на суму 150 000 грн. 00 коп. (а.с. 16), платіжним дорученням від 29 травня 2015 року № 4176 на суму 134 000 грн. 00 коп. (а.с. 17), платіжним дорученням від 29 травня 2015 року № 3 на суму 16 000 грн. 00 коп. (а.с. 18) та платіжним дорученням від 03 червня 2015 року № 16 на суму 23 000 грн. 00 коп. (а.с. 19).

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договорами про надання поворотної позики свідчить те, що матеріали справи не містять будь які претензії або повідомлення про порушення останнім умов даних угод.

Однак, відповідач, в свою чергу, зобовязання належним чином не виконав, а саме, не повернув до 31 березня 2016 року суму поворотної позики в розмірі 150 000 грн. 00 коп., до 30 квітня 2016 року суму поворотної позики в розмірі 150 000 грн. 00 коп., до 29 травня 2016 року суму поворотної позики в розмірі 150 000 грн. 00 коп. та до 03 червня 2016 року суму поворотної позики в розмірі 23 000 грн. 00 коп.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 473 000 грн. 00 коп.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно частин 1, 7 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено та матеріалами справи стверджено, що позивач згідно умов договорів про надання поворотної позики перерахував для відповідача 150 000 грн. 00 коп. з строком повернення до 31 березня 2016 року, 150 000 грн. 00 коп. з строком повернення до 30 квітня 2016 року, 150 000 грн. 00 коп. з строком повернення до 29 травня 2016 року та 23 000 грн. 00 коп. з строком повернення до 03 червня 2016 року.

Однак станом на момент розгляду спору відповідач заборгованість не сплатив, доказів протилежного останній суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 150 000 грн. 00 коп. боргу за договором від 31 березня 2015 року № 03-П/03/2015, 150 000 грн. 00 коп. за договором від 30 квітня 2015 року № 05-П/04/2015, 150 000 грн. 00 коп. за договором від 29 травня 2015 року № 01-П/05/2015 та 23 000 грн. 00 коп. за договором від 03 червня 2015 року № 01-П/06/2015 є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягає задоволенню.

Крім того, через неналежне виконання умов договорів, ТОВ "ЮТ-Агро" покликаючись на норми чинного законодавства України та пункту 4.2 договорів нарахував для ФГ "ім. Шевченка" пеню в розмірі подвійної облікової ставки, за договором від 31 березня 2015 року за період з 31 березня 2016 року по 07 липня 2016 року на суму боргу в розмірі 150 000 грн. 00 коп., що згідно розрахунку позивача становить 15 349 грн. 32 коп., за договором від 30 квітня 2016 року на суму боргу 150 000 грн. 00 коп. за період з 30 квітня 2016 року по 07 липня 2016 року що згідно розрахунку позивача становить 10 121 грн. 92 коп., за договором від 29 травня 2016 року на суму боргу 150 000 грн. 00 коп. за період з 29 травня 2016 року по 07 липня 2016 року що згідно розрахунку позивача становить 5 609 грн. 59 коп. та за договором від 03 червня 2016 року на суму боргу 23 000 грн. 00 коп. за період з 03 червня 2016 року по 07 липня 2016 року що згідно розрахунку позивача становить 707 грн. 01 коп., разом за договорами 31 785 грн. 10 коп. пені.

Пунктами 4.2 договорів Сторони погодили, що у випадку несвоєчасного повернення позики Позичальник сплачує на користь Позикодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також двадцять п'ять відсотків річних за кожен день такого прострочення.

Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Субєктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши правильність розрахунку позивача, судом встановлено, що він здійснений арифметично вірно у відповідності з нормами чинного законодавства України, відтак позов в частині стягнення з ФГ "ім. Шевченка" на користь ТОВ "ЮТ-Агро" 31 787 грн. 84 коп. пені підлягає до задоволення.

Також, на підставі пунктів 4.2 договорів та статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 10 068 грн. 49 коп. 25% річних та 5 400 грн. 00 коп. інфляційних втрат згідно договору про надання поворотної позики від 31 березня 2015 року № 03-П/032015, 6 986 грн. 30 коп. 25% річних згідно договору про надання поворотної позики від 30 квітня 2015 року № 05-П/04/2015, 4 006 грн. 85 коп. 25% річних згідно договору про надання поворотної позики від 29 травня 2015 року № 01-П/05/2015 та 535 грн. 62 коп. 25% річних згідно договору про надання поворотної позики від 03 червня 2015 року № 01-П/06/2015.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сторонами було збільшено розмір процентів, які сплачуються від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов`язання передбачені статтею 625 ЦК України, згідно пункту 4.2 договорів, встановлено розмір на рівні 25 % річних.

Врахувавши наведені правові норми, пункти договорів, перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення сум, суд встанови, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому до стягнення з ФГ "ім. Шевченка" на користь ТОВ "ЮТ-Агро" підлягає до стягнення 21 597 грн. 226 коп. 25 процентів річних та 5 400 грн. інфляційних втрат, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "ЮТ-Агро" до ФГ "Ім. Шевченка" про стягнення - 150 000 грн. 00 коп. основної суми боргу, 10 068 грн. 49 коп. 25 процентів річних, 15 349 грн. 32 коп. пені та 5 400 грн. 00 коп. інфляційних втрат згідно договору про надання поворотної позики від 31 березня 2015 року № 03-П/032015, 150 000 грн. 00 коп. основної суми боргу, 6 986 грн. 30 коп. 25 процентів річних та 10 121 грн. 92 коп. пені згідно договору про надання поворотної позики від 30 квітня 2015 року № 05-П/04/2015, 150 000 грн. 00 коп. основної суми боргу, 4 006 грн. 85 коп. 25 процентів річних та 5 609 грн. 59 коп. пені згідно договору про надання поворотної позики від 29 травня 2015 року № 01-П/05/2015, 23 000 грн. 00 коп. основної суми боргу, 535 грн. 62 коп. 25 процентів річних, 707 грн. 01 коп. пені згідно договору про надання поворотної позики від 03 червня 2015 року № 01-П/06/2015 підлягають до задоволення.

Згідно статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі то судові витрати в сумі 7 976 грн. 78 коп. відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 81 - 1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 господарства "Ім. Шевченка" (35720, Рівненська область, Здолбунівський район, село Копиткове, вулиця Шкільна, будинок 9, ідентифікаційний код: 25320585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро" (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Драгоманова, 27, ідентифікаційний код: 36922125) 473 000 (чотириста сімдесят три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 5 400 (п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 21 597 (двадцять одну тисячу п'ятсот дев'яносто сім) грн. 26 коп. 25 процентів річних та 31 787 (тридцять одну тисячу сімсот вісімдесят сім) грн. 84 коп. пені, а також 7 976 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 78 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "18" серпня 2016 року

Суддя Торчинюк В.Г.