Рішення № 59788359, 15.08.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2016 р. Справа № 911/1030/16

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Мальована Л.Я. судді: Христенко О.О., Подоляк Ю.В., , розглянувши матеріали справи

За позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України, м. Київ

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України в Київській області,

м. Київ

до 1) Національного університету державної податкової служби України, Київська обл., м. Ірпінь

2) Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Київська обл., м. Ірпінь

3) Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Київська обл.,

м. Ірпінь

про визнання незаконним та скасування рішення та повернення майна у державну власність

Представники сторін:

згідно протоколу судового засідання.

встановив:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 143 від 31.07.2007 року, а також про витребування з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі ТОВ на користь держави в особі ДФС реабілітаційно-оздоровчого комплексу Сосновий Бір, що розташований за адресою: смт. Ворзель, вул. Кірова, б. 3, вартістю 1 665 384 грн. 25 коп. В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.08.2016 по 15.08.2016 р. для надання сторонами додаткових документів для розгляду справи по суті.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Державної фіскальної служби України підтримує позовні вимоги прокурора, про що зазначено в письмових поясненнях доданих до матеріалів справи.

Представник Національного університету державної податкової служби України визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Представники виконавчого комітету Ірпінської міської ради та Ірпінської фінансово-юридичної академії проти позову заперечили та заявили клопотання про застосування строків позовної давності.

Прокурор заявив клопотання про поновлення строку позовної давності в звязку з тим, що про порушення вимог законодавства при відчуженні майна йому стало відомо за результатами проведеної у 2014 році перевірки за зверненням в.о. ректора Національного університету Державної податкової служби України.

Дослідивши подані прокурором докази та обставин, які з об'єктивних, незалежних від прокурора підстав унеможливлювали та істотно утруднювали своєчасне подання позову, суд визнає причини пропущення позовної давності поважними.

Враховуючи те, що незявлення представників позивача 2 та відповідача 3 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача 2 та відповідача 3, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 1 та відповідачів 1, 2, колегія суддів встановила:

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 20.09.2007 року згідно рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 143 від 31.07.2007 року, за Національним університетом ДПС України зареєстровано право власності на нерухоме майно Комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» в книзі: 1-29, номер запису: 160, реєстраційний номер: 20350050.

26.11.2007 року між Національним університетом державної податкової служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансово-юридична академія», правонаступником якої є Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір купівлі-продажу обєкта нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір», що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, по вулиці Кірова, 3.

10.08.2007 року Національний університет ДПС України звернувся до заступника голови Державної податкової адміністрації України (Державна податкова служба України, Міністерство доходів і зборів України) ОСОБА_1 з листом № 1003/01-04 щодо надання дозволу на реалізацію обєкту нерухомості - піонерського табору «Сосновий бір». Підставою для отримання дозволу на відчуження нерухомого майна Університет визначає повну непридатність вказаного майна, відсутність коштів на реконструкцію та можливості підтримувати в належному стані напівзруйновані будівлі, географічну віддаленість обєкту нерухомості від учбового закладу.

20.08.2007 року виконуючий обовязки голови Державної податкової адміністрації України ОСОБА_1 листом № 7981/6/04-0316 щодо надання дозволу на реалізацію обєктів нерухомості реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір» не заперечував щодо реалізації зазначеного обєкта, розташованого за адресою: смт. Ворзель, вул. Кірова, 3 в установленому чинним законодавством порядку (на конкурсних засадах, відкритих торгах аукціонів).

Продаж обєкта нерухомості відбувся на відкритих торгах (аукціоні), що проводився Товарною біржею «Центральна універсальна біржа» 16.10.2007 року. Умовами продажу серед інших було те, що продаж обєкта нерухомості здійснювався на підставі листа Державної податкової адміністрації України № 7981/6/04-0316 від 20.08.2007 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до пункту 1.2. Статуту Національного університету державної податкової служби України, університет заснований на державній власності і підпорядкований Державній податковій службі України

Згідно з п. 10.1.2 Статуту майно, що закріплене за Університетом, а також доходи від використання цього майна належать Університету на правах оперативного управління. Майно, передане в оперативне управління, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. І ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Статтею 4 Закону України «Про управління обєктами державної власності» визначені субєкти управління об'єктами державної власності, серед яких є міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління) та Фонд державного майна України.

Статтею 141 Господарського кодексу України передбачені особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання. Так, до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Частиною 6 статті 141 Господарського кодексу України встановлено, що відчуження суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Продаж суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 року затверджено Порядок відчуження обєктів державної власності. Цей Порядок визначає механізм та способи відчуження об'єктів державної власності.

Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами. Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна України.

Пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що відчуження нерухомого майна шляхом його продажу здійснюється на аукціоні. Продаж нерухомого майна, яке відноситься до державної власності, здійснюється на аукціоні за конкурсом та за погодженням із субєктом управління та Фондом державного майна України.

Прокурор зазначив, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що відчуження обєктів державної власності, зокрема реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір», відбулось в порушення пункту 8 Порядку відчуження обєктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 6 червня 2007 року, оскільки відсутні розпорядчі акти Державної податкової адміністрації України про надання згоди на відчуження майна у 2007 році.

Університет звернувся до Фонду державного майна України з листом щодо надання розяснень стосовно погодження субєктами господарювання з Фондом державного майна України реалізації майна, що є державною власністю. Фонд державного майна України листом № 10-24-18011 від 11.12.2008 року повідомив Університет, що Фонд державного майна розглядає питання щодо надання погодження на відчуження майна субєктами господарювання лише за поданням документів відповідними субєктами управління.

Таким чином, обєкт нерухомого майна реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір», що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, по вулиці Кірова, 3, повинен належати Університету на праві оперативного управління, а власником вказаного майна повинен бути уповноважений державою орган у сфері управління державним майном, а саме Державна фіскальна служба України в супереч чому за університетом було зареєстроване право власності на спірну нерухомість на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 31.07.2007 року № 143 прийнято без погоджень зі сторони органу у сфері управління державним майном, яке призвело до зміни власника майна, в звязку з чим прокурор просить визнати його недійсним.

Крім того, прокурор просить витребувати з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України обєкт нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір», що знаходиться за адресою: Київська область, смт Ворзель, по вулиці Кірова, 3, загальною вартістю 1 665 384, 25 грн., посилаючись на наступне:

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, недійсними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, спірне нерухоме майно вибуло з власності держави з порушенням вимог чинного законодавства шляхом укладення цивільно-правової угоди без дозволу уповноваженого державою органу управління державним майном, а тому існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача на користь держави на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначається, що приватизація державного майна це - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, серед яких вказаною статтею визначається - об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Зазначені об'єкти державної власності, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.

Реабілітаційно-оздоровчий комплекс «Сосновий бір», який розташований за адресою: Київська область, смт. Ворзель, по вулиці Кірова, 3 перебуваючи у державній власності та на балансі університету, був обєктом освіти, оскільки використовувався для забезпечення діяльності закладу освіти в якості гуртожитку для проживання студентів університету.

Таким чином, договір купівлі-продажу обєкта нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір» укладений всупереч вимогам ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», яка встановлює мораторій на приватизацію (відчуження) обєктів освіти та науки.

В свою чергу, право власності визначається як сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Правовим наслідком відчуження майна Університетом на користь Товариства були б правовідносини повязані з володінням, користуванням і розпорядженням цим майном.

Однак, після проведення процедури відчуження, яка не відповідала вимогам законодавства України, вказаний обєкт нерухомого майна перебував в оренді у Університету для проживання та обслуговування студентів та співробітників вузу. Починаючи з 2008 року по 2014 рік між Університетом та Товариством укладались договори найму (оренди) нерухомого майна (копії договорів оренди додаються). За вказаний період Університетом на користь Товариства за договорами оренди було сплачено 13 016 083, 20 грн.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правовідносини, які були наслідком укладання оспорюваного правочину прямо суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, оскільки привели до втрат державного бюджету на суму 13016083,20 грн. тринадцять мільйонів шістнадцять тисяч вісімдесят три гривні 20 копійок).

У свою чергу, статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Оскільки, Університет не мав погодження на відчуження обєкта нерухомості від Державної податкової адміністрації України (Державна податкова служба України, Міністерство доходів і зборів України), в нього був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності щодо укладання такого правочину, що є порушенням норм Цивільного законодавства України.

В розумінні частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Обєкт нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчий комплекс Сосновий бір», що знаходиться за адресою: Київська область, смт Ворзель, по вулиці Кірова, 3 вибув з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для предявлення вимог про витребування майна із незаконного чужого володіння на користь держави.

Зважаючи на викладене, вимога про визнання недійсними договору купівлі-продажу спірного майна прокурором не заявлялась, а для повернення майна у власність держави необхідним є припинення правового титулу належного набувача, тобто визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 143 від 31.07.2007 року.

Згідно з положеннями ст. ст. 321, 387, 392, 393 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Стосовно посилань відповідачів на погодження продажу спірного майна листом виконуючого обовязки голови Державної податкової адміністрації України ОСОБА_1 № 7981/6/04-0316 від 20.08.2007 року, то суд не приймає їх до уваги, оскільки лист є інформаційним, а не нормативно-розпорядчим документом та не може вважатись належним доказом погодження на відчуження спірного майна.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 143 від 31.07.2007 року «Про оформлення правовстановлюючої документації на будівлі і споруди реабілітаційного оздоровчого комплексу «Сосновий бір», розташованого в смт. Ворзель, вул. Кірова 3 за Національним університетом ДПС України».

Витребувати з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Тургенівська, 50, код 32240252) на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська пл., буд. 8) обєкт нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір», що знаходиться за адресою: Київська область, смт Ворзель, по вулиці Кірова, 3, загальною вартістю 1 665 384, 25 грн.

Стягнути з Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Тургенівська, 50, код 32240252) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_2, 27/2) 8 786 (вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

Стягнути з Національного університету державної податкової служби України (08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, буд. 31, код 02973089) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_2, 27/2) 8 786 (вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

Стягнути з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 05408846) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_2, 27/2) 8 786 (вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Головуючий суддя Л.Я. Мальована

судді О.О. Христенко

ОСОБА_3