Рішення № 59788182, 17.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.16р. Справа № 904/4803/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", (м. Дніпропетровськ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Фінансист", (м. Дніпропетровськ)

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (с. Біла Церква, Рахівський район, Закарпатська обл.)

про стягнення 13 265,02 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Єрмолов Є.М. - пров. юрисконсульт (дов. № 1652-К-Н-О від 22.05.14р.)

від відповідача-1 : не з'явився

від відповідача-2 : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (далі-відповідач-1) та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач-2) про стягнення 13 265,02 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 2 443,11 грн. - заборгованість за кредитом, 3 989,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6 831,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-2 зобов'язань за договором банківського обслуговування від 25.06.07р., в частині повного та своєчасного розрахунку за наданий кредит. При цьому, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 70717VIH0J003 від 11.08.2015р., відповідно до умов якого відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання у повному обсязі зобов'язань за договором банківського обслуговування від 25.06.07р.

Представником Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" в судовому засіданні надано клопотання, в якому просить продовжити строк розгляду спору по справі № 904/4803/16 на 15 (п'ятнадцять) днів.

Крім того, представником позивача надано заяву від 29.06.16р., якою долучає документи до матеріалів справи, а саме: виписка по рахунку відповідача-2.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.16р. строк вирішення спору по справі № 904/4803/16 продовжено з 09.08.16р. по 23.08.16р. включно

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 22063428 від 30.06.2016 року юридичне місцезнаходження відповідача-2 (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) - АДРЕСА_1 - куди і направлялись ухвали суду.

Відповідач-1 та відповідач-2 двічі у судове засідання не з'явились, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2007 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі-клієнт) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі-банк) було укладено договір банківського рахунку № VIV7VI0ZLP.

До договору № VIV7VI0ZLP банківського рахунку від 25.06.2007 року було укладено додаток № 7 (надалі- Кредитний договір), згідно з яким відповідач-2 отримав кредитний ліміт у розмірі 2 500,00 грн. Строк виконання зобов'язань (термін повернення кредиту) встановлений в п. 1.3. Додатку №7.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Закрите Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк" є правонаступником прав та обов'язків Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк), про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ "Приватбанк".

17 липня 2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язання за вказаним вище кредитним договором перед відповідачем-2 виконав в повному обсязі, а саме надав кредитний ліміт згідно з умовами кредитного договору.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач-2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач-2 станом на 13.05.2016 року має заборгованість 6 423,08 грн., яка складається з наступного:

- 2 443,11 грн. - заборгованість за кредитом;

- 3 989,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позивач стверджує, що в порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач-2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

10.05.2016 року позивачем на адресу відповідача-2 направлена претензія № 70717VIH0O003 від 06.05.2016р. про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування від 16.08.2013р. Претензія, що була пред'явлена відповідачу-2 щодо виконання зобов'язання, залишена без відповіді та задоволення (претензія та докази її відправлення додаються до позовної заяви).

11.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк", як кредитор, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", як поручитель, було укладено договір поруки № 70717VIH0O003, відповідно до умов якого, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, (далі-боржник) всіх своїх обов'язків за договором від 25.06.2007 року (далі-кредитний договір).

Згідно п. 2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

За Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 4 договору поруки).

Відповідно до п. 5 договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного (их) обов'язку (ів).

10.05.2016 року позивачем на адресу відповідача-1 направлена вимога № 70717VIH0O003 від 06.05.2016р. про погашення заборгованості боржника за договором банківського обслуговування від 25.06.2007р. Вимога, що була пред'явлена відповідачу-1 щодо виконання зобов'язання, залишена без відповіді та задоволення (вимога та докази її відправлення додаються до позовної заяви).

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за кредитом у сумі 2 443,11 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 3 989,97 грн.

Доказів виконання за договором банківського обслуговування від 25.06.2007р., в частині повного та своєчасного погашення заборгованості за кредитом та процентам на момент розгляду спору відповідач-1 та відповідач-2 до суду не надали, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростували.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України в імперативному порядку встановлено, що зобов'язання виконується належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк та що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Крім того, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строком (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до норм ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за простроченим кредитом у сумі 2 443,11 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 3 989,97 грн.

У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виконання на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

У відповідності до п. 5.8. договору, за несвоєчасну оплату послуг передбачених цим договором, клієнт оплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Згідно п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, п. 7 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за Кредитним договором впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 6 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором.

На підставі вищевказаних пунктів договорів позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором у сумі 6 831,94 грн., згідно розрахунку (а.с. 18 - 19).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи вищевикладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів пені у сумі 6 831,94 грн. грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; код ЄДРПОУ 35201640) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; фактична адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800; код ЄДРПОУ 14360570) - 2 443 (дві тисячі чотириста сорок три) грн. 11 коп. заборгованість за кредитом, 3 989 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 97 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 6 831 (шість тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 94 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; фактична адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800; код ЄДРПОУ 14360570) - 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.08.16р.

Суддя І.Ю. Дубінін