Рішення № 59788064, 16.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.16р. Справа № 904/4736/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМР ТРАНС"

про стягнення суми заборгованості за Договором № КС/181-14 від 01.07.14р.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. №35 від 24.06.16р.

Відповідача ОСОБА_2, дов. №09/03-16 від 09.03.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 342 614,81 грн. основного боргу, 17 441,81 грн. 3 % річних, 218 036,38 грн. збитків від інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

11.08.16р. від Відповідача надійшов відзив, мотивований тим, що відповідно до п.3.4. Договору поставки, зобовязання щодо поставки партії товару вважаються виконаними з моменту приймання партії товару та надання всіх належних чином оформлених документів згідно п.3.3. Договору. Зазначені документи Відповідачеві ані поштою, ані через представника не надходили, підтвердження їх отримання Відповідачем не надані Позивачем. Товар зазначений у специфікаціях №1 від 01.07.14р. та №2 від 31.07.14р., які є невідємною частиною Договору, а саме бензин та дизельне пальне, на момент дат поставки, що зазначені у видаткових накладних, підлягав обовязковій сертифікації згідно з "Переліком продукції, яка підлягає обовязковій сертифікації в Україні", затвердженого наказом Держпотребстандарту України від 01.02.15р. за №28. Сертифікат відповідності на поставлений товар Позивач Відповідачеві не надав. Також, в якості доказу належного виконання зобовязання з поставки товару не надані рахунки-фактури на оплату, товарно-транспортні накладні.

16.08.16р. від Позивача надійшли заперечення на відзив, у яких Позивач зазначає, що факт поставки та прийняття товару (продукції) підтверджується видатковими накладними: видаткова накладна №27 від 21.07.14р. на поставку паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 132 411,36 грн., видаткова накладна №29 від 27.08.14р., видаткова накладна №31 від 31.08.14р. на поставку паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 57 349,56 грн. Видаткові накладні підписані Відповідачем без жодних заперечень та зауважень. Заперечення та зауваження щодо якості, комплектності, кількості товару, що поставляється, строків поставки товару Відповідачем не висувалося, бажання відмовитися від договору та повернути товар Відповідач не виявив, а прийняв та реалізував поставлений товар. Також у накладних немає жодних застережень стосовно того, що ресурси приймаються покупцем на зберігання. Відповідач свої зобовязання за договором не виконав. Крім того, 31.01.15р. сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків, у якому вказано, що за даними Відповідача, станом на 31.01.15р., його заборгованість на користь Позивача становить 342 984,81 грн.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

встановив:

01.07.14р. сторонами укладено Договір поставки паливно-мастильних матеріалів № КС/181-14 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобовязався забезпечити безперебійне постачання Покупцю (Відповідачеві) паливно-мастильних матеріалів (далі Товар), а Покупець зобовязався прийняти вказаний Товар і сплатити за нього узгоджену суму.

Кількість, ціна і асортимент Товару узгоджується Сторонами у Специфікаціях, які є складовими і невідємними частинами цього Договору (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.4.3. Договору порядок оплати: протягом 30 календарних днів від дати поставки кожної конкретної узгодженої в Специфікації партії Товару (п.3 Специфікації № 1 від 01.07.14р.).

На виконання умов Договору, з 21.07.14р. по 31.12.14р., Позивач поставив Відповідачеві паливно-мастильні матеріали на загальну суму 342 984,81 грн., що підтверджується видатковими накладними: №27 від 21.07.14р., на суму 132 411,36 грн. у тому числі ПДВ; № 29 від 27.08.14р., на суму 152 853,89 грн. у тому числі ПДВ, №31 від 31.08.14р. на суму 57 349,56 грн. у тому числі ПДВ.

Відповідач одержаний Товар в обумовлений Договором строк не оплатив, у результаті, у нього утворився борг у розмірі 342 614,81 грн.

Позивач, посилаючись ч.2 ст. 625 ЦК України, на борг Відповідача нарахував 3 % річних 17 441,81 грн. за період прострочення з 21.08.14р. по 24.05.16р. (за кожною накладною окремо), а також індекс інфляції 218 036,38 грн. за період з вересня 2014р. по квітень 2016р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків, підписаний Відповідачем без зауважень, за яким борг Відповідача станом на 31.01.15р. становить 342 984,81 грн.

Суд не приймає заперечення Відповідача, оскільки дані заперечення спростовуються матеріалами справи, зокрема, Відповідач без заперечень підписав видаткові накладні на одержання товару, які є документом первинного бухгалтерського обліку. Доказів звернення до Позивача після одержання товару з вимогами про надання рахунків, сертифікатів та ін., Відповідач суду не надав. Ненадання наведених документів не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України. Крім того, відсутність рахунків та інших документів не спростовує наявності у замовника обов'язку з оплати одержаного товару, який у розумінні статті 625 ГК України виникає на підставі самого факту поставки (прийняття Відповідачем).

Отже, неодержання рахунку-фактури Відповідачем не звільняє його від обов'язку виконати грошове зобов'язання у визначений договором або законодавством строк.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, розрахунки Позивача в частині основного боргу 342 614,81 грн.

За перерахунком суду 3 % річних з простроченої суми за період прострочки становлять 17 430,64 грн.

Розрахунок індексу інфляції Позивачем проведено вірно, відповідно до чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають: 342 614,81 грн. основного боргу, 17 430,64 грн. 3 % річних, 218 036,38 грн. - збитків від інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМР ТРАНС", 49069, м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107г, (код 38708145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС", 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 (код 37903071) 342 614,81 грн. основного боргу, 17 430,64 грн. 3 % річних з простроченої суми, 218 036,38 грн. збитків від інфляції, 8 671,23 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено ____