Ухвала суду № 59787348, 17.08.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

17 серпня 2016 р. Справа № 902/495/14

Суддя господарського суду Вінницької області Тварковський А.А., розглянувши матеріали скарги Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони №51 про визнання недійсною постанови відділу державної виконавчої служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції про арешт майна та оголошення його заборони на відчуження від 03.09.2014р. ВП №43833690, в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу (боржнику) у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" (вул. Білоцерківська, 1, смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область, 09600)

до: Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони №51 (вул. Суворова, 28, смт. Тростянець, Вінницька область, 21300)

про стягнення 104080 грн заборгованості за виконані підрядні роботи

Представники сторін не викликались,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони №51- 104080 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язання стосовно оплати виконаних робіт згідно договору №01.06.13/34Д від 01.06.2013р.

Ухвалою суду від 17.04.2014р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/495/14.

15.05.2014р. у дані справі прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено повністю: стягнуто з Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони №51 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" 104080 грн боргу та 2081 грн 60 коп. судового збору.

02.06.2014 року на виконання вказаного рішення видано наказ, який надіслано на адресу стягувача.

15.08.2016 року до господарського суду Вінницької області від Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони №51 надійшла скарга вих. №64 від 05.08.2016р. про визнання недійсною постанови відділу державної виконавчої служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції про арешт майна та оголошення його заборони на відчуження від 03.09.2014р. ВП №43833690, в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу (боржнику, скаржнику).

Розглянувши вказану скаргу, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Разом з тим у п 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що встановлений у частині першій статті 121--2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121--2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Таким чином, виходячи із змісту вище зазначеного, скарга на дії ДВС, яка подана скаржником після закінчення строку встановленого статтею 121-2 ГПК України, за відсутності заяви останнього про його відновлення, залишається судом без розгляду з посиланням на приписи ст.ст. 53 та 121--2 ГПК України.

При цьому стаття 53 ГПК України встановлює, що господарський суд за заявою сторони , прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов"язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником , та чи підлягає він відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках , тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність.

Водночас, всупереч вказаним вимогам, Тростянецькою міжгосподарською шляхо-будівельною пересувною механізованою колоною №51 дану скаргу подано після закінчення десятиденного строку встановленого ст. 121-2 ГПК України.

Так, в обґрунтування вимог скарги відповідач (боржник) зазначає, що 03.09.2014р. відділом ДВС по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про арешт майна та оголошення його заборони на відчуження ВП №43833690. Згідно даної постанови, як вказує останній, накладено арешт на все майно Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони №51, в тому числі і на нерухоме майно, факт обтяження якого 03.09.2014р. засвідчено державним реєстратором шляхом внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису про реєстрацію обтяження. Однак дана постанова відділу ДВС, на думку відповідача, винесена не в порядку та спосіб, які визначені ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки вартість всього арештованого майна в межах даного виконавчого провадження в десятки разів перевищує розбір боргу. Дана обставина за твердженням останнього була встановлена 29.07.2016р. після отримання ним висновку про вартість дорожньо-транспортних засобів (які є рухомим майном підприємства), належних Тростянецькій міжгосподарській шляхо-будівельній пересувній механізованій колоні №51. Вказаний висновок складений за наслідками оцінки, яка проводилася на замовлення відповідача (боржника, скаржника) з метою визначення майнового стану підприємства з подальшим визначенням шляхів погашення заборгованості та розвитку підприємства. В ході вказаної оцінки встановлено, що вартість лише арештованого майна відповідача (боржника) становить 3487785 грн. З огляду на вказане, відповідач (боржник, скаржник) просить відновити строк на оскарження постанови відділу ДВС по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції від 03.09.2014р., оскільки обставини які є підставою для оскарження даної постанови стали йому відомі лише 29.07.2016р.

Разом з цим, надаючи оцінку наведеним вище обставинам та заявленому клопотанні відповідача (боржника, скаржника), суд дійшов висновку про відсутність підстав для відновлення строку на оскарження постанови відділу ДВС від 03.09.2014р.

Зокрема, з матеріалів скарги та доданих до неї документів, слідує що оскаржувану постанову відділом ДВС по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції винесено 03.09.2014р. та її копію направлено на виконання органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника та сторонам, в тому числі і відповідачу (боржнику), що не спростовується останнім.

Натомість відповідач (боржник) зі скаргою до суду про визнання недійсною вказаної постанови відділу ДВС, в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить Тростянецькій міжгосподарській шляхо-будівельній пересувній механізованій колоні №51, звернувся лише 08.08.2016р., про що свідчить штемпель на поштовому конверті, тобто після спливу строку наданого останньому ст. 121-2 ГПК України. При цьому, останнім у поданій скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на оскарження постанови відділу ДВС, мотивоване тим, що про вказані вище обставини щодо вартості майна підприємства, а відтак і неправомірність дій відділу ДВС, йому стало відомо лише 29.07.2016р., після отримання ним висновку про вартість дорожньо-транспортних засобів, складеного за наслідками оцінки, яка проводилася на його замовлення з метою визначення майнового стану підприємства.

Однак, зазначені відповідачем (боржником) обґрунтування в силу вищевказаних норм законодавства не можуть вважатися тими обставини, що їх слід вважати непереборними і пов"язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій, оскільки Тростянецькою міжгосподарською шляхо-будівельною пересувною механізованою колонією №51 не наведено у скарзі та не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що позбавляло її можливості провести оцінку вартості транспортних засобів, як нерухомого так рухомого майна, раніше, зокрема відразу після винесення постанови відділу ДВС, враховуючи, що її винесено 03.09.2014р., тоді як скаргу на вказану постанову подано до суду 08.08.2016р. Тобто не надано доказів відносно того, що спонукало відповідача (було причиною), викликало сумніви щодо вартості йому належного майна на яке накладено арешт та слугувало підставою для здійснення його оцінки у липні 2016р., тобто зі спливом майже 2-ох років з моменту винесення постанови відділу ДВС (03.09.2014р.), а не до цього.

А тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відновлення строку на оскарження дій відділу ДВС, позаяк останнім не наведено поважних причин для відновлення строку на оскарження постанови відділу ДВС від 03.09.2014р., з огляду на що залишає подану відповідачем (боржником) скаргу на дії відділу ДВС без розгляду на підставі приписів ст.ст. 53, 121-2 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що залишення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її залишення без розгляду (надання клопотання (пояснення, заяви), в якій зазначити, поважність причин та обставин пропуску процесуального строку встановленого ГПК України для подання скарги на дії чи бездіяльність органу ДВС).

Керуючись ст.ст. 53, 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу Тростянецької міжгосподарської шляхо-будівельної пересувної механізованої колони №51 вих. №64 від 05.08.2016р. про визнання недійсною постанови відділу державної виконавчої служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції про арешт майна та оголошення його заборони на відчуження від 03.09.2014р. ВП №43833690, в частинні накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу (боржнику) залишити без розгляду.

Матеріали скарги вих. №64 від 05.08.2016р. (вх. №06-57/75/16 від 15.08.2016р.) на 4-ох аркушах з додатками на 10-ти аркушах та конвертом повернути скаржнику- Тростянецькій міжгосподарській шляхо-будівельній пересувній механізованій колоні №51.

Копію скарги долучити до примірника ухвали, який залишається в суді.

Копію ухвали надіслати сторонам та відділу ДВС рекомендованими листами (відповідачу (боржнику) з повідомленням про вручення поштового відправлення).

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт Рокитне, вул.Білоцерківська, 1);

3 - відповідачу (24300, Вінницька область, смтТростянець, вул.Суворова, 28)

4 - відділу ДВС (вул. Леніна, 90, смт. Тростянець, Вінницька область, 24300)