Ухвала суду № 59787315, 15.08.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 729/533/16-ц Провадження № 22-ц/795/1619/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Кузюра В. О. Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ВІНГАЛЬ В.М., при секретарі:ОСОБА_3,за участю:представників Комунального лікувально-профілактичного закладу «Бобровицька центральна районна лікарня» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 04 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до комунального лікувально-профілактичного закладу «Бобровицька центральна районна лікарня» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення Бобровицького районного суду від 04 липня 2016 року та про постановлення нового рішення про задоволення його вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд прийшов до помилкового висновку про пропуск строку для звернення до суду з даним позовом без поважних причин, оскільки позивач проходить строкову військову службу і не має можливості виходити за межі військової частини, тому вважає апелянт, строк пропущено ним з поважних причин і він підлягає поновленню. Що він не може погодитись з висновком суду про те, що на день призову позивача на строкову службу, такі військовослужбовці не користувались гарантіями, передбаченими ч.ч. 3 і 4 ст.119 КзпП України і вважає, що широке поняття військовослужбовців, яке містила редакція вказаного закону на час призову позивача на строкову військову службу, регулювала, на думку апелянта, і правовідносини, повязані з військовослужбовцями, призваними на строкову службу.

Рішенням Бобровицького районного суду від 04 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_7 до Комунального лікувально-профілактичного закладу „Бобровицька центральна районна лікарня про поновлення на роботі та про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу було відмовлено у звязку з пропуском строку звернення до суду.

У запереченнях на апеляційну скаргу КЛПЗ „Бобровицька центральна районна лікарня просить апеляційний суд відхилити скаргу і залишити рішення суду без змін, вважаючи, що останнє постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Постановивши рішення, місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що позивача 28 липня 2014 року було прийнято на посаду сестри медичного стаціонару неврологічного відділення КЛПЗ „Бобровицька центральна районна лікарня згідно з наказом № 62 від 27 квітня 2014 року, а згідно з наказом відповідача № 32 від 03 квітня 2015 року позивача ОСОБА_7 було звільнено з займаної посади для проходження строкової військової служби з 03 квітня 2015 року (п.3 ст.36 КзпП України) та виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки і вихідну допомогу. Суд врахував правила ст.233 КзпП України щодо строків звернення до суду у трудових спорах і вказав, що позивач, вважаючи неправомірним його звільнення з посади, мав у травні 2015 року звернутись до суду з даним позовом. Суд також виходив з того, що позивач на час звільнення з посади не бажав звільнятись з роботи, однак, як до прибуття у військову частину, так і після, в межах встановлених законом строків, не звертався, ні до суду, ні за юридичною допомогою з даного питання. Що доводи позивача про неможливість залишення території військової частини для спілкування з адвокатом та рідними, не вказують на існування істотних, обєктивних і непереборних обставин, які перешкоджали б позивачу вчасно звернутись до суду. Тому вважав, що позивач без поважних причин пропустив строки звернення до суду і його клопотання про поновлення таких строків не може бути задоволено.

Крім того, суд зазначив, що на час призову ОСОБА_7 на строкову військову службу, такі військовослужбовці не користувались гарантіями, передбаченими ч.ч. 3 і 4 ст.119 КзпП України, тому наказ про звільнення його з посади було видано у відповідності до вимог чинного законодавства.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Апеляційний суд також вважає, що клопотання КЛПЗ „Бобровицька центральна районна лікарня від 07 липня 2016 року (а.с.46) про застосування строків позовної давності за своїм змістом відповідає вимогам частини четвертої статті 267 ЦК України і правомірно взято до уваги місцевим судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд прийшов до помилкового висновку про пропуск строку для звернення до суду з даним позовом без поважних причин, оскільки позивач проходить строкову військову службу і не має можливості виходити за межі військової частини та що висновок суду про те, що на день призову позивача на строкову військову службу, такі військовослужбовці не користувались гарантіями, передбаченими ч.ч. 3 і 4 ст.119 КзпП України суперечить закону не можуть бути підставою для скасування рішення суду і не знайшли свого підтвердження на нормах чинного законодавства в засіданні апеляційного суду.

За таких обставин суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 04 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: