Ухвала суду № 59787309, 17.08.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/6821/2012 Провадження № 22-ц/795/1593/2016 Головуючий у I інстанції Логвіна Т.В. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Вінгаль В.М., Острянського В.І.,

при секретарі Зіньковець О.О.,

за участю ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2016 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ «Акціонерний банк «Синтез» до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2016 року в задоволенні заяви ТОВ «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ «АБ «Синтез» до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту зясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви, не застосував норми матеріального права, якими визначені підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні, зокрема, ст.ст. 512, 514, 1029 ЦК України.

Представник заявника вказує на те, що відповідно до умов договору до управителя майном переходять права володіння, користування і розпорядження активами, а тому відповідно до ч. 2 ст. 1029 ЦК України управитель набув права довірчої власності на довірене майно і згідно п.п. «б» п. 2.4 договору має право бути процесуальним представником установника управління, а також стороною (учасником) у виконавчих провадженнях, у яких стороною (учасником) був ПАТ «АБ «Синтез».

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатор ПАТ «АБ «Синтез» не здійснив відступлення права вимоги до боржників ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а тому ТОВ «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» не є новим кредитором у зобовязанні, а являється лише представником ліквідатора банку.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду і вважає його законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ПАТ «АБ «Синтез» заборгованість за кредитним договором в сумі 119331, 94 грн. (т. 1 а.с. 61-63, 98-99).

31 жовтня 2014 року між ПАТ «АБ «Синтез» (установник управління) та ТОВ «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» (управитель), а також Національним банком України було укладено договір № 40-Л про передавання в управління непроданих активів, відповідно до умов якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобовязується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів. Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. (т. 1 а.с. 160-163).

Відповідно до положень ст. 1029 ЦК України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Відповідно до ч. 5 ст. 1033 ЦК України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок переданих ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обовязку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обовязку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за аналізу наведених норм вбачається, що управитель за договором управління діє виключно в інтересах установника управління. Наявність такого інтересу виключає заміну сторони у зобовязанні. Нормами чинного законодавства не передбачено, що у разі укладення договору управління майном, відбувається заміна особи у зобовязанні.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що ТОВ «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» не є новим кредитором у зобовязанні, а являється лише представником ліквідатора банку, отже, твердження заявника про неправильне застосування судом матеріальних норм не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки вони являються довільним тлумаченням скаржником правових норм, що регулюють спірні відносини, і не спростовують висновки суду першої інстанції щодо встановлених обставин даної справи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального права, і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» - відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: