Ухвала суду № 59786582, 17.08.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39976/16-к

У Х В А Л А

17 серпня 2016 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Кравченко А.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Нігруци Р.А., слідчого Амеліна А.Ю., захисника - адвоката Хатнюка О.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання ст. слідчого СВ СУ військової прокуратури Центрального регіону України Амеліна А.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яструбине Білопільського району Сумської області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Ст. слідчий СВ СУ військової прокуратури Центрального регіону України Амелін А.Ю. звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ СУ військової прокуратури Центрального регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42016110330000009 від 19.01.2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України, а саме розтраті чужого майна у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Слідчий у клопотанні зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що забезпечення покладених на нього процесуальних обов'язків може бути забезпечено шляхом застосування запобіжного заходу, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Захисник- адвокат ОСОБА_1 заперечив проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думку захисників.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що Військовою прокуратурою Центрального регіону України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42016110330000009 від 19.01.2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України, а саме розтраті чужого майна у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

15.08.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наявних в наданих суду матеріалах даних, з пояснень підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України.

Згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ст. 191 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, майновий стан, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак клопотання підлягає задоволенню в цій частині.

Крим того, відповідно до ст. 9 ч. 5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, суд повинен ретельно вивчити можливість застосування іншого, менш сурового запобіжного заходу, такого як звільнення під заставу (п. 108 постанови Європейського Суду з прав людини від 27.11.2012 року по справі Дірдізов проти Російської Федерації).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм інших шляхом, ніж взяттям особи під варту, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Зокрема, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеною ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, та визначити підозрюваному заставу, в межах 202 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 292 900 грн., оскільки саме така застава, на думку суду, достатня забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду та/або слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110330000009;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110330000009;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110330000009, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110330000009, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого в ОВС СВ СУ Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Свинаря О.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту затримання.

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 202 розмірів мінімальних заробітних плат, що відповідно становить 292 900 (двісті дев'яносто дві тисячи дев'ятсот) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду та/або слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110330000009;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110330000009;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110330000009, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110330000009, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України військової прокуратури Центрального регіону України повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий