Ухвала суду № 59784474, 16.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/12027/2016

У Х В А Л А

16 серпня 2016 року Суддя Апеляційного суду м. Києва Котула Л.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства " Банк " Фінанси та Кредит" про зобов'язання повернути кошти,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року у задоволені позову позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства " Банк " Фінанси та Кредит" про зобов'язання повернути кошти відмовлено.

На зазначене рішення, 26 липня 2016 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу, проте судовий збір , який встановлений Законом України "Про судовий збір" не сплатив , посилаючись на пункт 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 2 постанови Пленуму ВСУ №5 від 12.04.1996 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" , як на підставу звільнення від сплати судового збору, проте зазначені доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 оплата судового збору передбачена підп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону з огляду на наступне.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

За змістом змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявника на положення Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

Таким чином, оскільки навіть і в Законі України «Про захист прав споживачів» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання заяв про перегляд судового рішення Апеляційним судом м. Києва, то і вимога заявника про застосування до цивільно-процесуальних правовідносин щодо справляння судового збору саме правових приписів, закріплених у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не зумовлює звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги про перегляд судового рішення Апеляційним судом м. Києва у даній справі.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки 26 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення , тобто на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги позивачем відсутні.

Разом з тим, представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 зазначає, що згідно положень Закону України «Про захист прав споживачів» позивач, як споживач, звільняється від сплати судового збору.

Дійсно, частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Тому, виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення.

Відповідно до пункту 1.6.1. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"( із змінами і доповненнями у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII) ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6699,00 грн.

Реквізити рахунків для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УДКС у Солом'янському районі м. Києва

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812

Рахунок отримувача 31210206780010

Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача 820019

Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Положенням ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 297, 121 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2016 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.

Суддя