Ухвала суду № 59784297, 17.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2016 р. м. Київ К/800/53975/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився,

від відповідача - Домарацька О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 р.

у справі № 806/1845/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укреколайн»

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укреколайн» (далі - позивач, ТОВ «Укреколайн») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - відповідач, Новоград-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області), в якому просило суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість ТОВ «Укреколайн», нарахованих по податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку, а також суми ПДВ нарахованої по акту перевірки, податкове повідомлення-рішення № 0004172200 від 26.07.2012 р.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новоград-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 12.12.2013 р. № 0009881530, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 18 376,45 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 р., адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 12.12.2013 р. № 0009881530. В задоволенні решти позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 р., і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.12.2013 р. посадовою особою Новоград-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області було проведено перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість ТОВ «Укреколай», нарахованих по податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку, а також суми ПДВ, нарахованої згідно акту перевірки за податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2012 р. № 0004172200, за результатами якої складено акту від 12.12.2013 р. № 1058/15-3 та зроблено висновок про затримку позивачем в розрахунках з бюджетом по задекларованим сумам ПДВ в податковій звітності в сумі 18 376,45 грн., допущеної в межах до 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0009881530, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України, позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 18 376,45 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість ТОВ «Укреколайн», нарахованих по податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку, а також суми ПДВ нарахованої по акту перевірки, податкове повідомлення-рішення № 0004172200 від 26 липня 2012 року, виходячи з наступного.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що податкові органи наділені повноваженнями проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 20.1.4 пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України). Згідно з підпункту 20.1.8 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України України, під час проведення перевірок податкові органи мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлювалось своєчасність сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання по податку на додану вартість, що за своєю суттю відноситься до камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії відповідача щодо проведення перевірки відповідають нормам чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню в цій частині.

Однак, колегія суддів часткового погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0009881530, виходячи з наступного

Так, з акту перевірки від 12.12.2013 р. № 1058/15-3 слідує, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0009881530 слугували твердження перевіряючого про наявність у позивача податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2012 р. № 0004172200, за яким відсутній факт сплати та порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань із податку на додану вартість згідно податкових декларацій за квітень, липень, вересень, листопад, грудень 2012 р. та уточнюючому розрахунку за липень 2013 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0004172200 від 26.07.2012 р., на підставі якого було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 171 603 грн., скасовано постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 р. у справі № 806/7102/13-а, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року залишена без змін, а відтак борг визначений вказаним податковим повідомленням-рішенням в сумі 171 603 грн. у позивача відсутній, а отже позивачем не могли бути порушенні строки його сплати.

Враховуючи викладене 10 % штрафних санкцій, а саме 17 160,30 грн. не можуть бути нараховані позивачу для сплати за спірним податковим повідомленням рішення № 0009881530 від 12.12.2013 р.

Однак задовольняючи позовні вимоги в даній частині повністю, а саме скасовуючи податкове повідомлення-рішення № 0009881530 на суму 18 376,45 грн., суди виходили з того, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (видокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

З урахуванням того, що у справі наявний розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів вважає, що судам необхідно було дослідити в якій частині правомірність податкового повідомлення-рішення знайшла своє підтвердження.

Разом з тим, за змістом частин четвертої, п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Отже, колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0009881530 повністю та вважає, що судові рішення у відповідній частині підлягають скасуванню, як такі, що є передчасними.

Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області - задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 р. у справі № 806/1845/14 - скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 12.12.2013 р. № 0009881530.

Справу № 806/1845/14 в цій частині направити на новий судовий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. Бухтіярова (підпис) М. І. Костенко