Ухвала суду № 59784281, 17.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 серпня 2016 року м. Київ К/800/22461/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Підприємства Біленьківської виправної колонії № 99 в Запорізькій області Управління Державного департаменту України з питань покарань про стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в :

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про стягнення коштів у сумі заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 30423,80 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що позивач звернувсь до суду з апеляційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року, за результатами розгляду якої Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 05 листопада 2015 року, якою апеляційну скаргу позивача залишено без руху і надано строк для усунення недоліків у зв'язку з несплатою судового збору упродовж тридцяти днів з моменту отримання ухвали.

Однак скаржником зазначені недоліки усунуто не було, в результаті чого ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2016 року апеляційну скаргу повернено позивачу.

Вдруге звертаючись з апеляційною скаргою, в якій скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 25 травня 2016 року, якою апеляційну скаргу позивача залишено без руху і надано час упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

05 липня 2016 року до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку для апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, в обґрунтування якого позивач зазначив, що кошторисом на 2015 рік не були передбачені кошти для сплати судового збору.

Розглянувши вищевказане клопотання, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не було наведено поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а саме направлення другої апеляційної скарги лише 10 травня 2016 року після повернення першої апеляційної скарги в січні 2016 року.

Визнаючи наведені позивачем причини пропуску строку неповажними, судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та положенням частини четвертій статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Підприємства Біленьківської виправної колонії № 99 в Запорізькій області Управління Державного департаменту України з питань покарань про стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М. І. Смокович

Суддя М.І. Смокович