Ухвала суду № 59784206, 16.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 серпня 2016 року м. Київ К/800/22286/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р.

у справі № 819/1343/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати: вимогу про сплату боргу від 15.04.2015 року №Ф-0040161702на суму 113 671,97 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій від 29.04.2015 р. №0046601702/17, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 56 835,99 грн.; податкове повідомлення-рішення від 29.04.2015 р. №006571702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати за основним платежем у розмір 30 090,93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 032,73 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р., позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявними у матеріалах справи доказами спростовано твердження відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а викладені в акті перевірки висновки не відповідають дійсності, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому не можуть слугувати підставою для прийняття податковим органом оскаржуваних вимоги та рішень.

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р. у справі № 819/1343/15.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова