Ухвала суду № 59784008, 09.08.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1954/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

09 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: Гінінгера А.З.,

представників відповідача: Зайцевої Л.Г., Мудрицького В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Даріана Трейд" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю "Даріана Трейд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року даний адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

11 липня 2016 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання (вх. 5031/16) від представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року вищенаведене клопотання було задоволено та призначено розгляд даної справи в режимі відеоконференції на 09 серпня 2016 року.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено з матеріалів справи, в період з 22.04.2015 р. по 07.05.2015 р. працівниками податкового органу проведена документальна планова перевірка ТОВ "Даріана Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

За результатами перевірки діяльності ТОВ "Даріана Трейд" виявлені порушення вимог податкового законодавства, зокрема, порушення вимог п.44.1, ст.44, п.185.1 ст.185, п. 186.3 ст.186, п.187.1 ст.187, пп. "а" п.198.1, 198.2 і 198.6 ст.198, п.201.6 ПК України, пунктів 7 розділу III, пп. 1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р. за № 2094/24626 (далі - Порядок №678) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09..2014 №966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 р. за № 1267/26044 (далі - Порядок № 966), в результаті чого занижено податок на додану вартість та пп.14.1.228, п.14.1, ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2 п.138.6 пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, п. 8.3 Інструкції "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" затвердженого Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.12.2003 року за №1172/8493 (далі - Постанова № 492).

У зв'язку з виявленням порушень співробітниками податкового органу був складений Акт від 22.05.2015 р. № 107/24-12-22-01/37240316 та прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001572201 від 09.06.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств у сумі 2 237 583 грн., з них за основним платежем 1 491 722 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 745 861 грн. 00 коп. ;

- № 0001582201 від 09.06.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1 968 696 грн., з них за основним платежем 1 312 464 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 656 232 грн. 00 коп.

Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ "Донспецресурс", ТОВ"Феррад Тирект", ТОВ "Донтеплоресурс" підтверджуються оформленими належним чином документами. Дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Колегія суддів апеляційної інстанції з такою позицією суду погоджується, з огляду на наступне.

Згідно з актом перевірки та пояснень представників відповідача підставами для донарахування грошових зобов'язань позивачу стали господарські операції, які проведені з порушенням вимог податкового законодавства і не спрямовані на досягнення розумної та законної економічної мети. Зокрема, операції позивача з наступними суб'єктами господарювання: ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет", ТОВ "Донтеплоресурс" щодо придбання газового обладнання; з ТОВ "КорНата" щодо вантажно-розвантажувальних робіт та робіт з укладання і кріплення товарів; з ФОП ОСОБА_5 з придбання європіддонів.

Крім того, позивачем не включено до складу податкового кредиту ПДВ сплачений митним органом на підставі митної декларації 111543,00 грн., а тому на зазначену суму зменшено розмір донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Оцінюючи доводи сторін щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет", ТОВ "Донтеплоресурс" щодо придбання газового обладнання, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до Податкового кодексу України невід'ємною ознакою правомірності віднесення підприємством будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з його господарською діяльністю.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Відповідно до наведених вище положень Закону для віднесення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити:

наявність належної податкової правосуб'єктності сторін;

факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, послуга, видаткові накладні, та інші первинні документи);

встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат та чи пов'язані зазначенні витрати із господарською діяльністю, яку здійснює платник податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

Податковий кодекс України не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №426377, акту перевірки (який є джерелом доказової інформації), позивач є юридичною особою, яка перебуває на обліку у ДПІ як платника податків та є платником ПДВ. Позивач за КВЕД у т.ч. здійснював оптову та роздрібну торгівлю килимами, котлами, радіаторами, зовнішньоекономічною діяльністю, наданням транспортно-експедиторських послуг. Тобто, з вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ "Даріана Трейд" володіло належною податковою правосуб'єктністю, а саме було платником податку на прибуток підприємств та ПДВ, а також здійснювало господарську діяльність, в силу особливостей якої могло здійснювати операції з метою отримання прибутку у т.ч. по придбанню та подальшої реалізації газового обладнання.

Відповідно до матеріалів справи на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет", ТОВ "Донтеплоресурс" були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у відповідних територіальних ДПІ, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (були платником ПДВ), яка у т.ч. надавала право, за рахунок проведених операцій, формувати їх покупцям податковий кредит. Також, зазначені підприємства займаються оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним та опалювальним устатковуванням і приладдям до нього, виробництвом радіаторів і котлів центрального опалення.

Так, між ТОВ "Даріана Трейд" та вказаним вище контрагентами були укладені договори постачання газового обладнання, зокрема: з ТОВ "Донспецресурс" №040111 від 04.01.2011 р., з ТОВ "Феррад Тикарет" №10 від 01.11.2013 р., з ТОВ "Донтеплоресурс" № 37 від 28.05.2013 р.

Відповідно до п.3 договору постачання товару здійснюється на складі постачальника по взаємній згоді сторін, постачальник може здійснити доставку товару по адресу і в час, вказаний покупцем, при оплаті покупцем вартості доставки. Передача товару від постачальника покупцю оформлюється видатковою накладною.

Так, згідно з договором постачання ТОВ "Даріана Трейд" придбало у ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет", ТОВ "Донтеплоресурс" газове обладнання. Господарські операції з придбання позивачем газового обладнання оформленні документами, дослідженими у судовому засіданні: видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с. 143-170, 182-219, 232-250, т.1; а.с. 1-8,35-250, т. 2; а.с. 1-67, т.3).

Зі змісту вказаних вище документів встановлено, що видаткові, податкові накладні відповідають положенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., №996-ХІV (далі - Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88.

Так, згідно зі ст.1 Закону №996 первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Податкові накладні, видані ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет", ТОВ "Донтеплоресурс", оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України, які містяться в матеріалах адміністративної справи, що в свою чергу підтверджуються реальність здійснених господарських операцій.

Крім цього, придбаний позивачем у ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет", ТОВ "Донтеплоресурс" товар відповідно до правил бухгалтерського обліку документально належним чином облікований, що підтверджується наявними у справі журналами-ордерів і відомостями по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р. Розрахунки по дослідженим господарським операціям здійснені у безготівковій формі.

Отже, на підставі довідки про рух товарів за період 2014 р. (а.с.195-202, т.5 ), довідки про кількість придбаних та реалізованих товарів газової групи в 2014 році (а.с.194, т.5), а також первинних документів, якими документовані операції з придбанню ТОВ "Даріана Трейд" у ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет", ТОВ "Донтеплоресурс" товарів газової групи та первинних документів, якими документовані операції по реалізації позивачем товарів газової групи, журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2014 р., судом апеляційної інстанції встановлено, що при здійсненні зазначених вище господарських операцій позивач переслідував мету досягнення економічного ефекту (отримання прибутку), що призвело до змін в структурі його активів, і що в свою чергу свідчить про реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що спірні господарські операції підтверджуються передбаченим чинним законодавством первинними документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України, внаслідок чого позивач зформував податковий кредит з та витрати.

Під час перевірки відповідно на вимогу податкового органу та наказу №5 від 13.05.2015 р. ТОВ "Даріана Трейд" проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей станом на 13.05.2015 р. (а.с.57-67, т.3), якою встановлено залишки на складі товариства. Згідно з інвентаризаційним описом виявлено, що на складі позивача в залишках є газова товарна група, яка згідно з документами, в т.ч. у ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет" та ТОВ "Донтеплоресурс".

В судому засіданні було встановлено, що ТОВ "Донспецресурс" та ТОВ "Донтеплоресурс" є офіційними представниками та відповідно постачальниками в Україну імпортного газового обладнання, яке придбано позивачем для його подальшої реалізації. ТОВ "Феррад Тикарет" є виробником обладнання, яке придбано позивачем у нього для подальшого перепродажу, а тому позиція представників відповідача, що це обладнання самостійно імпортоване позивачем, є помилковою.

Суд критично оцінює доводи представників відповідача про те, що ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет" та ТОВ "Донтеплоресурс" не відображено у своїй податковій звітності операції з постачання ТОВ "Даріана Трейд" газового обладнання, оскільки зустрічні перевірки контрагентів позивача податковим органом за перевірений податковий період не проводились.

Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет" та ТОВ "Донтеплоресурс" з постачання газового обладнання носили реальний характер, призвели до змін в структурі активів позивача та були спрямовані на отримання прибутку, у зв'язку з чим позивач мав право зформувати податковий кредит та відповідні витрати.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет" та ТОВ "Донтеплоресурс" можливості постачати позивачу товарів газової групи, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступне.

Так, місцем знаходження (юридична адреса) постачальників товару згідно з реєстраційними документами та місцем знаходження їх офісів на момент здійснення поставок є м. Донецьк, вул. Липецька, 79. У зв'язку з цим, згідно з поясненнями позивача, які не підтвердженні доказами по справі, програмне забезпечення постачальників під час друку видаткових накладних видає юридичну адресу товариства - м. Донецьк, проте товарно-матеріальні цінності видавалися зі складу, який в певний період часу міг бути в іншому місці.

Як встановлено з матеріалів справи, у зв'язку з ситуацією, що склалася на сході України, відвантаження товарів відбувалося зі складів м. Новогродівки та м.Київа, що підтверджується документами про перебування цих складських приміщень в користуванні у постачальників та відповідними листами ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет" та ТОВ "Донтеплоресурс", які адресовані їх контрагентам.

У зв'язку з чим позиція апелянта щодо відсутності можливостей у контрагентів позивача здійснювати постачання товарів газової групи спростовується матеріалами справи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності в податкових накладних за №№47,43,51,32,52,16 ТОВ "Донспецресурс" коду товару згідно з УКТ ЗЕД, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Так, відповідно до п. 201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За своєю правовою природою податкова накладна є документом, який відображає господарську операцію та одночасно надає право платнику податку право на формування податкового кредиту на суму, визначену в податковій накладній.

При цьому, як і будь-який первинний документ, податкова накладна є похідною відносно господарської операції, яка породжує відповідні правові наслідки, в тому числі пов'язані з формуванням податкового кредиту та витрат.

Судом було встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет" та ТОВ "Донтеплоресурс" носили реальний характер, а тому відповідні дефекти первинних документів не можуть впливати на право платника податку формувати податковий кредит та витрати за наслідками таких операцій.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на документи та матеріали, здобуті під час розслідування кримінальної справи, та долучені до матеріалів справи.

Частиною 2 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Однак, документи та матеріали вказані в клопотанні відповідача, отриманні після проведення перевірки та розгляду справи в суді першої інстанції. Таким чином, вказані вище матеріали не можуть вважатись належними та допустимими доказами для встановлення обставин у справі.

Оцінюючи доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій, висновки суду першої інстанції, а також наявність неточностей у товарно-транспортних накладних з контрагентами ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет" та ТОВ "Донтеплоресурс", колегія суддів бере до уваги наступне.

Так, як свідчать матеріали справи, порушення в оформленні документів на перевезення товарів не впливають на реальність господарських операцій між ТОВ "Даріана Трейд" та ТОВ "Донспецресурс", ТОВ "Феррад Тикарет", ТОВ "Донтеплоресурс", оскільки товар фактично був доставлений від контрагентів на склади позивача у м. Чернівцях.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо відсутності ознак реальності у господарських відносинах позивача з ТОВ "КорНата", з огляду на наступне.

Так, 02.01.2013 р. між ТОВ " Даріана-Трейд" та ТОВ "КорНата" укладено договір на вантажно-розвантажувальні роботи № 66/01, відповідно до якого виконано вантажно-розвантажувальні роботи та роботи з укладання і кріпленням товарів.

Як встановлено з матеріалів справи, зокрема зі змісту акту перевірки, податковим органом не здійснювалась перевірка ТОВ "КорНата" на предмет наявності у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, зокрема, основних фондів виробництва, наявності матеріальних ресурсів, кваліфікованого персоналу, договорів оренди, підряду, субпідряду, надання послуг тощо, транспортних засобів; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання, щодо надання послуг або виконання робіт. ДПІ надало виключно оцінку наявній у неї податковій інформації, що не є достатнім для об'єктивного встановлення обставин.

Так, господарська операція щодо виконання вказаних вище робіт ТОВ "КорНата" документувалась наступними документами: актами виконаних робіт; журнал-ордер і відомість по рахунку 2811 "Накладні витрати" за 2014 рік; журнал-ордер і відомість по рахунку 281 "Товари на складі" за 2014 рік; міжнародні транспортні накладні (CMR).

Оцінюючи доводи апелянта про відсутність реальності господарської діяльності ТОВ "Даріана Трейд" з ФОП ОСОБА_5, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи на момент здійснення господарських операцій із позивачем ФОП ОСОБА_5 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебував на обліку у ДПІ, володів податковою правосуб'єктністю.

Так, 24.02.2014 р. між ТОВ " Даріана Трейд" та ФОП ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу б\н , відповідно до якого позивачеві поставлено європіддони.

Відповідно до п.п. 2.1 договору: продавець зобов'язується постачати, а покупець приймати Товар в кількості, асортименті за ціною, що визначена сторонами у відповідних податкових накладних, сплачувати за нього відповідну грошову суму, що встановлено договором.

Господарські операції з придбання позивачем у ФОП ОСОБА_5 європіддонів оформленні дослідженими в судовому засіданні видатковими та податковими накладними і товарно-транспортними накладними.

Зі змісту первинних документів встановлено, що видаткові накладні в частині інформації про посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, відповідають положенням ст.9 Закону №996 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88.

Європіддони використовуються позивачем у його господарській діяльності, в тому числі для розміщення товарів газової групи в торгових мережах (товар обов'язково має знаходиться на європіддоні), що не заперечується представниками податкового органу, а також підтверджується документами про реалізацію ТОВ " Даріана Трейд" товарів газової групи в торгових мережах.

Оцінюючи доводи податкового органу щодо відсутності реальності господарської операції з постачання позивачу європіддонів у зв'язку з відсутністю сертифікатів відповідності на товар, віднесення їх до основних засобів, завищення ціни по відносно ринкової, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства України сертифікати відповідності на товар не є первинним документами, а тому вони не можуть підтверджувати реальність операцій позивача щодо придбання європіддонів.

Згідно зі ст. 14.1.138. Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Таким чином, з урахуванням приписів Податкового кодексу України придбані позивачем європіддони не можуть бути віднесені ним до основних засобів, а отже вся їх вартість відноситься на витрати господарюючого суб'єкта.

Крім того, обов'язок доведення, що ціна договору не відповідає рівню ринкової, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо встановлено зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Крім того, при прийнятті оскаржуванних податкових повідомлень-рішень податковий орган не врахував, що європіддони ТОВ "Даріана Трейд" фактично було придбані, а отже позивач поніс відповідні витрати. Таким чином, висновки акту перевірки є такими, що не відповідають дійсності, а тому нараховане податкове зобов'язання за наслідками податкової перевірки є необгрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 серпня 2016 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.