Постанова № 59781292, 12.08.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 607/19637/15-а

12 серпня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Подлісної І.М. , судді Данилевич Н.А. , судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Павловському Ю.Б.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Смілки В.І.

представника відповідача Троян Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерство оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, стягнення грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_5 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріату про зобов`язати вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5, як військовослужбовець брав участь у бойових діях в республіці Афганістан у період 15 квітня 1984 року по 11 травня 1986 року. Під час проходження вказаної служби отримав поранення, в результаті яких первинно 10.02.2013 року та повторно - 04.06.2014 року встановлено третю групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військовослужбовця при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У квітні 2015 року позивач звернувся до Тернопільського обласного військового комісаріату з письмовою заявою про виплату йому, як інваліду-військовослужбовцю одноразової грошової допомоги, відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 15 вересня 2015 року позивач отримав копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 02.09.2015 року №248/3/6/2016, відповідно до якого йому було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. ОСОБА_5 вважає, що вказані дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги є протиправними та просить стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановлених законом для працездатних осіб як військовослужбовцю 111 групи інвалідності.

Представник позивача ОСОБА_1. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з врахуванням уточнень до позовних вимог, просила позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача, Міністерства оборони України, Смілка В.І., в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з мотивів, викладених у запереченні та просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача, Тернопільського обласного військового комісаріату, Троян Р.Б., в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, виходячи із наступних підстав.

30.12.2015 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження у даній адміністративній справі.

21 березня 2016 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області виніс ухвалу про передачу справи на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду .

06 квітня 2016 року Тернопільським окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі.

11 травня 2016 року зупинено провадження по справі до розгляду питання призначення ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги комісією з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених із військової служби. Дана ухвала була оскаржена до Львівського окружного адміністративного суду.

06 червня 2016 року Львівським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5, скасування ухвали суду від 11 травня 2016 року та направлення справи до суду для продовження розгляду.

Згідно з ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Виходячи з вищенаведених норм закону, наявність порушення законного права суб'єкта (внаслідок дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень) є обов'язковою умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом та здійснення адміністративного судочинства за відповідним позовом. Немає порушення права особи внаслідок діянь суб'єкта владних повноважень - немає і законних підстав для судового реагування на відповідні діяння.

Частиною 5-6 статті 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми Закону прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (надалі Порядок).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 даного Порядку одноразова грошова допомога виплачується, зокрема: військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

На реалізацію даної постанови Кабінету Міністрів України в Міністерстві оборони України виданий наказ Міністра оборони України від 12.04.2007 року №168, відповідно до якого створено комісію з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності.

Відповідно до п. 2 наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 року №168, голова комісії забезпечує, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір.

Як вбачаться з матеріалів справи, протоколом № 24 від 08.04.2016 року комісії Міністерства оборони затвердженого Міністром оборони України від 13.04.2016 року, документи позивача розглянуто та прийнято рішення не про відмову у призначенні даної одноразової грошової допомоги, а - необхідність повернути документи на доопрацювання.

В даному випадку вищезгаданим протоколом, позивача повідомлено про те, що документи направлено на доопрацювання, з можливістю надати копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Разом з тим, обов'язковим документом для розгляду документів щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 року є копія документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, яка позивачем не була надана.

Право військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби передбачене статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Далі - Закон N 2011-ХІІ).

Зокрема, статтею 3 Закону N 201 1-ХІІ (в редакції від 20 грудня 1991 року) було визначено, що до військовослужбовців належать особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Служби національної безпеки України, військ цивільної оборони, а також інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, стратегічних сил стримування, які дислокуються на території України, військовослужбовці-жінки, курсанти військових навчальних закладів.

Згідно з статтею 4 Закону N 2011-ХІІ в тій же редакції дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців, які проходять службу на території України, і військовослужбовців - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_5 був звільнений з військової служби 11.05.1986 p..

Як вбачається із витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених із військової служби Міністерства оборони України від 08 квітня 2016 р., затвердженого Міністером оборони України 13 квітня 2016 р., комісія розглянувши подані документи, дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, яким установлено інвалідність до 01 січня 2014 р., оскільки у даних матеріалах немає підтвердження настання інвалідності під час проходження військової служби, як це передбачено п.п. 4 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травм або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499. У зв'язку з викладеним документи повертаються обласним військовим комісаріатам, відповідно до списку, де під №74 значиться ОСОБА_5.

Після цього ОСОБА_5 ні до Міністерства оборони України ні до Тернопільського обласного військового комісаріату з питань отримання одноразової грошової допомоги не звертався взагалі в т.ч. не виконав вимоги комісії з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених із військової служби Міністерства оборони України щодо доопрацювання документів та надання додаткових доказів та не оскаржив вказане рішення Міністерства оборони України від 08 квітня 2016 р..

В судовому засіданні встановлено, що повторно, після 08 квітня 2016 р. питання призначення ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановлених законом для працездатних осіб як військовослужбовцю 111 групи інвалідності не розглядалось взагалі і рішення щодо невиплату йому такої допомоги відповідачами не приймалось.

З огляду на викладене позивач ОСОБА_5 не дотримався встановленої Законом процедури подання та розгляду документів для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановлених законом для працездатних осіб як військовослужбовцю 111 групи інвалідності, а відтак його вимоги спрямовані на захист його прав у майбутньому, що суперечить вимогам КАС України,

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, належним чином заперечені відповідачами, а тому до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріата про визнання дій Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановлених законом для працездатних осіб як військовослужбовцю 111 групи інвалідності, протиправними та стягнення із Міністерства оборони України на користь ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановлених законом для працездатних осіб як військовослужбовцю 111 групи інвалідності - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Судді Білоус І.О.

Данилевич Н.А.