Постанова № 59781167, 10.08.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1057/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представника позивача - Ринденко Т.Г.,

представника відповідача - Паська Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "ВК "Біопрепарат") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2016 року № 0001841401, № 0001901401, № 0001891401, № 0000121305, № 0001881401.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на незгоду із висновками акта перевірки відповідача від 06.06.2016 №198/16-31-14-01-09/34815758, вважаючи, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам. Пояснював, що господарські операції із контрагентом ТОВ "Бонасент-Агро" оформлені належними первинними документами, мали реальний характер та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту вищевказаної перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «ВК «Біопрепарат», ідентифікаційний код 34815758, є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (Глобинське відділення) та в перевіряємому періоді було зареєстроване платником податку на додану вартість з 18.07.1997, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100332450 від 08.04.2011 /а.с. 103/.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "ВК «Біопрепарат" займається таким видом економічної діяльності за КВЕД: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин /том 1, а.с. 103, зворот/.

У термін з 10.05.2016 по 30.05.2016 року посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області проведено планову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 06.06.2016 № 198/16-31-14-01-09/34 / том 1, а.с. 8 - 61/.

За висновками перевірки встановлено наступні порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 351 613 грн, в т.ч. за 2015 рік в сумі 351 613 грн;

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 284 352 грн, в т.ч. за серпень 2015 року в розмірі 284 325 грн;

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено р. 24 "Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" декларації з ПДВ на загальну суму 106 329 грн, в т.ч. за грудень 2015 - 106 329 грн;

- пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, абз. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 170.9 ст. 170, абзац «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України , в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасного внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за перевіряє мий період на загальну суму 1358, 15 грн;

- п. 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 із змінами та доповненнями, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів оригіналу платіжного документа ( встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 5 921,12 грн.

За висновками перевірки вищевказані порушення виникли у зв'язку із включенням позивачем у перевіряємому періоді до складу валових витрат та податкового кредиту фінансових результатів безтоварних господарських операцій із контрагентом ТОВ "Бонасент-Агро" (код ЄДРПОУ 39877164).

Так, позивачем укладено з ТОВ "Бонасент-Агро" (код ЄДРПОУ 39877164) договір поставки від 28 серпня 2015 року № 121/Б / том 1, а.с. 67-68/.

За умовами вищевказаного договору передбачено, що Постачальник (ТОВ "Бонасент-Агро") зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ "ВК "Біопрепарат") у встановлені строки партіями товар (соя урожаю 2015 року). Постачальник за власний рахунок та власними силами здійснює поставку товару на умовах DAP відповідно до правил ІНКОТЕРМС на склад Покупця.

Виконання вищевказаного договору оформлено первинними документами - актами приймання - передачі, податковими накладними.

До податкового кредиту позивачем віднесено по господарським взаємовідносинам із ТОВ "Бонасент-Агро" суму 390 6814 грн, в т.ч. за серпень 2015 - 390 681 грн, що відображено в реєстрі податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Оплата здійснювалася у безготівковій формі.

Оцінюючи надані на перевірку первинні документи, ревізори дійшли висновку, що вони оформлені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме:

- в наданих товарно - транспортних накладних в графі "відпуск дозволив" зазначено лише підпис та печатка підприємства ТОВ "Бонасент-Агро" та не зазначено ПІБ та посаду особи, яка дозволила відпуск;

- в графі "усього відпущено на загальну суму, в т.ч. ПДВ, не зазначено жодних даних;

- в графі "супровідні документи на вантаж" не зазначено жодних даних.

Крім того, згідно акту перевірки, ревізорам не було надано сертифікати якості, висновки на показники безпеки та висновки на вміст ГМО, які передбачені пунктом 2.8 договору поставки від 28 серпня 2015 року № 121/Б та які б могли підтвердити якість продукції.

Проте перевіркою не підтверджено реальність цих операцій, оскільки в наданих до перевірки бухгалтерських документах, отриманих

З приводу фактичності виконання договору між позивачем та контрагентом щодо надання послуг ревізори у акті перевірки зазначають, що надані паперові носії не можуть будуть сприйняті контролюючими органами як первинні документи, так як в них не зазначені, або не вірно зазначені реквізити, які є обов'язковими.

Також при перевірці дотримання підприємством вимог податкового законодавства щодо виплат коштів, наданих під звіт та на відрядження у межах України та за кордон, наявності наказів про відрядження встановлено порушення, а саме проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 5 921,12 грн. Згідно акту перевірки дані витрати платника податку не пов'язані із веденням господарської діяльності, не підлягають включенню до складу валових витрат та вважаються витратами, спрямованими на фінансування особистих потреб фізичних осіб.

З перерахованої суми податок з доходів фізичних осіб не утримувався , в результаті чого згідно акту перевірки підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 в сумі 1044,67 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 15 червня 2016 року винесено податкові повідомлення - рішення:

-№ 0001841401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 351 613 грн;

-№ 0001901401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 284 352 грн за податковими зобов'язаннями та 142 176 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№ 0001891401, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в сумі 106 329 грн;

-№ 0000121305, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та пеню у розмірі 1971,24 грн (в тому числі основний платіж- 1044,67, штрафна санкція - 750,91 грн, пеня 175,66 грн);

-№ 0001881401, яким застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про регулювання обліку готівки та та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 5 921,12 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням суд виходить із такого.

Спірні правовідносини регулювалися Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПКУ).

Суд встановив, що фактичною підставою для винесення податкових повідомлень - рішень від 15 червня 2016 року № 0001901401, № 0001891401 слугував висновок податкового органу щодо завищення позивачем суми від'ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту на загальну суму 106 329 грн в результаті взаємовідносин із ТОВ "Бонасент-Агро", які не мали реального характеру, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 351 613 грн, податку на додану вартість в сумі 284 352 грн.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Пункт 198.6. статті 198 ПКУ передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Також згідно п. 198.3 ст.198 ПКУ для включення сум ПДВ до податкового кредиту треба здійснити операції з придбання товарі та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

При податкові перевірці та в судовому засіданні позивачем не доведено реальність здійснених операцій, первинні документи складені з порушенням, що свідчить про відсутність підтвердження придбання товару для подальшого використання у господарській діяльності та про неправомірно сформований податковий кредит від контрагента в сумі 390 681 грн.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.4договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ "Бонасент-Агро" від 28.08.2015 № 121/Б загальна вартість товару становить 413 600 грн, оплата за товар здійснюється на умовах 100 % передплати /том 1, а.с. 67, зворот/.

Згідно пунктів 5.1, 9.1 договір набирає чинності з моменту підписання /том 1, а.с. 68/.

В свою чергу на підтвердження виконаних зобов'язань позивачем надано податкові накладні та видаткові накладні від 19.08.2015-21.08.2015, 26.08.2015, 27.08.2015, 29.08.2015 /том 1, а.с. 69-80/, тобто податкові накладні та видаткові накладні виписані раніше дати укладання договору від 28.08.2015.

Також суд зауважує на обставину, що у вищезазначених накладних у графі цивільно - правового договору вказано договір поставки від 19.08.2015 № 105/Б, який до перевірки не було надано, а надано разом з додатковими поясненнями до позову /а.с. 172-173/.

Відповідно до вимог договору від 28.08.2015 № 121/Б позивачем порушено умову в частині проведення оплати договору. Так банківських виписки свідчать про здійснену оплату відповідно до рахунку - фактури від 19.08.2015, тобто до дати укладення договору. Оплата здійснена 26.08.2015, 31.08.2015,09.09.2015, 15.09.2015, 18.09.2015, 16.09.2015, 22.09.2015, 08.10.2015, 05.10.2015 / том 1, а.с. 87-94/.

Згідно товарно - транспортних накладних, доданих до позовної заяви, поставка здійснена 19.08.2015, 20.08.2015, 21.08.2015, 26.08.2015, 27.08.2015, 29.08.2015, тобто до моменту оплати товару, що є порушення умови договору.

Також до перевірки як і до матеріалів справи позивачем не надано сертифікати якості, висновки на показники безпеки та висновки на вміст ГМО, які передбачені п. 2.8 договору поставки від 28.08.2015 № 121/Б та повинні передаватися Покупцю з рук в руки, в момент переходу права власності на товар.

Відповідно до п. 3.1 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно акту перевірки податкового органу та документів, наявних в матеріалах справи, позивачем проведено готівкові розрахунки без надання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, а саме реєстри для запису поштових переказів та рекомендованих поштових відправлень, накладна на відправлену пошту або розрахунковий документ взагалі відсутній /том 1, а.с. 38- 47, том 2, а.с. 2-159/.

Загальна сума становить 5 921,12 грн.

Дані витрати платника податку не пов'язані з господарською діяльністю, не підлягають включенню до складу валових витрат та вважаються витратами , спрямованими на фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Зазначена сума коштів була перерахована за рахунок підприємства і відповідно до п. 14.1.47 п. 14.1 ст.14 ПКУ є додатковим благом платника податку. Додаткове благо- кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку…»

Відповідно до пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного оподаткування включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно абзацу «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного оподаткованого доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки з перерахованої суми податок з доходів фізичних осіб не утримувався (чим порушено абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в результаті чого підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 в сумі 1044,67 грн), податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

До того ж, як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач в ході судового розгляду справи довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, позивач не надав суду належних доказів того, що оспорюванні рішення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та порушують його права і законні інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" повністю.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15 серпня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко