Постанова № 59781042, 16.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року 810/2199/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

8 липня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" (далі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2014 р. № 0005731501 та рішення від 30 вересня 2015 р. № 13848/10/10-06-1502/1508 про анулювання свідоцтва платника податків прийнято протиправно, оскільки позивачем помилково було подано до відповідача декларації по збору за спецводокористування за І квартал 2012 р. та 6 місяців 2012 р. Зазначив, що у подальшому ним було подано уточнюючі декларації за вказані періоди, якими знято податкові зобов'язання по збору за спецводокористування у названі періоди (а.с. 3-5).

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання по рентній платі за спецводокористування води в сумі 7 грн 39 коп. Згідно з актом про результати камеральної перевірки встановлено наявність у позивача заборгованості, що є підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку (а.с. 48-49).

11 серпня 2016 р. представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

21 травня 2014 р. відповідачем було проведено перевірку термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податках та зборах, за результатами якої складено акт перевірки № 61/1006/1501/31187680 (а.с. 52).

У названому акті перевірки зазначено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, нараховано суму штрафних санкцій зі сплати збору за спеціальне використання води у сумі 12 грн 56 коп. та плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення у сумі 3 грн 22 коп. (а.с. 53).

У цей же день відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005721501, яким нараховано штраф у сумі 3 грн 22 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення №0005721501) (а.с. 51).

30 вересня 2015 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт перевірки № 537/1502/31187680 (а.с. 56).

У названому акті зазначено, що позивачем не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання по рентній платі за спецвикористання води у сумі 7 грн 39 коп. (а.с. 56).

У цей же день відповідачем було винесено рішення № 13848/10/10-06-1502/1508 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, яким за несплату протягом двох послідовних кварталів податкового боргу анулювано свідоцтво платника єдиного податку та виключено з реєстру платників названого податку позивача (далі - рішення № 13848/10/10-06-1502/1508) (а.с. 54-55).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані податкове повідомлення-рішення та рішення про анулювання платника єдиного податку протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Як убачається з п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Стосовно правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0005721501, судом встановлено таке.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було винесено у зв'язку з несплатою позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання зі сплати збору за спецвикористання води.

З 1 січня 2012 р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного внеску серія Б № 606124 (а.с. 8).

4 травня 2012 р. та 7 липня 2012 р. позивачем було подано до відповідача податкові декларації зі збору зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води, у яких помилково нараховано збір у сумі 46 грн 13 коп. та 54 грн 46 коп. відповідно (а.с. 10 -12, 14-16).

7 серпня 2012 р. позивачем було подано до відповідача уточнюючі декларації з названого податку, в яких у графі 9 "усього нараховано податку" зазначено "-" (а.с. 18-20, 22-24).

Названі декларації були отримані відповідачем, що підтверджується копіями квитанцій № 2 (а.с. 17, 21).

Наведене свідчить, що позивачем в уточнюючих деклараціях було зазначено, що ним не підлягає сплаті збір за спецвикористання води.

Крім того, 26 вересня 2012 р. позивачем було направлено до відповідача пояснення, в яких про помилковість подання декларацій з названого податку (а.с. 25).

Згідно з вимогами п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вже зазначалося, позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 50.1 ст. 50 ПК України, та подав до відповідача уточнюючі декларації.

Названі уточнюючі декларації були прийняті відповідачем.

Наведене свідчить, що позивачем було відкореговано до 0 грн 00 коп. визначену суму збору за спецвикористання води.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати забору за спецвикористання води, а тому відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення № 0005721501, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно правомірності винесення відповідачем рішення № 13848/10/10-06-1502/1508, судом встановлено таке.

Назване рішення винесено з посиланням на п. 299.10 ст. 299 ПК України.

Названою нормою передбачено анулювання свідоцтва платника єдиного внеску у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Як вже зазначалося, дане рішення було винесено у зв'язку з несплатою позивачем збору за спецвикористання води, який він помилково зазначив у деклараціях від 4 травня та 7 липня 2012 р.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № №0005721501 (у зв'язку з відсутністю зобов'язання сплачувати збір за спецвикористання води), суд вважає, що рішення № 13848/10/10-06-1502/1508 відповідачем також винесено протиправно.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення № 13848/10/10-06-1502/1508 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, підлягають задоволенню і позовні вимоги про зобов'язання відповідача включити позивача до Реєстру платників єдиного внеску 30 вересня 2015 р., оскільки ці вимоги є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 13848/10/10-06-1502/1508 (про анулювання свідоцтва платника єдиного внеску).

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача відобразити в особових рахунках позивача податкову декларацію платника єдиного податку № 9275195800, судом встановлено таке.

6 лютого 2016 р. позивачем було подано до відповідача декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2015 р. (а.с. 60-61).

Листом від 18 квітня 2016 р. відповідач повідомив позивача про те, що декларація платника єдиного податку № 9275195800, подана позивачем 6 лютого 2016 р., не вважається податковою звітністю платника єдиного податку у зв'язку з анулюванням свідоцтва платника єдиного податку (а.с. 6).

При вирішенні справи судом враховано, що позовні вимоги в цій частині є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 13848/10/10-06-1502/1508.

Враховуючи, що судом визнано протиправним та скасовано рішення № 13848/10/10-06-1502/1508, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При вирішенні справи судом не можуть бути взяті до уваги обставини, викладені в запереченнях відповідача, оскільки вони спростовуються поданими позивачем доказами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 21 травня 2014 р. № 0005731501.

Визнати протиправним та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30 вересня 2015 р. № 13848/10/10-06-1502/1508.

Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області включити з 30 вересня 2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій" до Реєстру платників єдиного податку.

Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області відобразити в особових рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" податкову декларацію платника єдиного податку № 9275195800.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.