Ухвала суду № 59780488, 18.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2-4015/16

646/14188/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі - судді Кицюк В.С.,

за участю серектаря - Піддубняк І.О.,

розглянуваши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

04.05.2016 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла вищезазначена цивільна справа з Червонозаводського районного суду м. Харкова за підсудністю за місцем знаходженням відповідача - юридичної особи.

10.05.2016 судом винесено ухвалу, якою прийнято справу до свого провадження.

Судовий розгляду справи призначався на 22.06.2016 та на 18.06.2016, проте в судове засідання сторони не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що від моменту прийняття справи судом до свого провадження позивачем направлено на адресу суду декілька заяв про направлення справи за підсудністю за місцем зареєстрованого проживання позивача, посилаючись на законодавство про захист прав споживачів.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що спори про підсудність між судами неприпустимі (ст.117 ЦПК України)

В той же час, Апеляційний суд Харківської області в своїй ухвалі від 23.03.2016 у даній справі по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.01.2016 про направлення даної справи за підсудністю в Солом`янський районний суд м. Києва зазначив, що зважаючи на те, що сам позивач вирішив звертаючись до Червонозаводського районного суду м. Харкова, що позов слід подати за правилами загальної підсудності - за місцем знаходження відовідача - юридичної особи, то його посилання тепер на необхідність направлення справи до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за місцем зареєстрованого проживання позивача є неспроможним.

Таким чином, суд наголошує на тому, що його заяви слід залишити без задоволення про направлення даної справи за підсудністю в Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Положення п.1 ч.1 ст.116 ЦПК України, на яких наполягає позивач, в даному випадку також застосовані бути не можуть, оскільки положення цієї статті регламентують передачу справи з одного суду до іншого, якщо до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання саме відповідача про передачу справи за місцем його знаходження.

Також суд приймає до увагу надану позивачем ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.02.2016 про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Брокбізнесбанк" про визнання кредитного договору недійсним, з якої вбачається, що мова йде про кредитний договір №445А-60 від 29.02.2008.

Наявна ж в матеріалах справи позовна заява у цій справі також стосується даного кредитного договору.

Таким чином, суд залишає даний позов без розгляду, зважаючи на те, що справи між тими самими сторонами про той самий предмет із тих самих підстав вже перебуває у провадженні суду на розгляді (п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України)

На підставі викладеного та керюучись ст.207 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання кредитного договору недійсним, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з моменту отримання її копії.

Суддя