Ухвала суду № 59778690, 18.08.2016, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4088/15-ц

2/703/638/16

УХВАЛА

"18" серпня 2016 р. Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Компанійця О.В

з секретарем судового засідання Кочетковою І.В.,

з участю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

та представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Компанії Reworld Europe s.r.o. в особі Українського представництва та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про захист прав споживача, визнання договору на відстані недійсним, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди та позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, повернення помилково зарахованих коштів,

встановив:

ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою (т. 1 а.с. 1-9), в якій стверджували, що 28 липня 2014 року ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_6 як представника чеської компанії Reworld Europe s.r.o. придбала продукт компанії, до якого входять карта «Advogrand» на отримання цілодобових юридичних послуг всіма членами родини без обмежень за тарифним планом «Platinum Family», карта «Free World Active» на отримання знижок на відпочинок в розмірі 30-70%, сервісна картка «Service card» на отримання допомоги в дорозі власникам автомобілів, карта «Priority Pass» на безкоштовне обслуговування у VIP-залах очікування в аеропортах, банківська картка на поточний рахунок у закордонному банку для отримання комісійних за залучення клієнтів для Компанії REWORLD, відкритий на імя позивача (не зазначеного в позовній заяві).

За цей продукт ОСОБА_1 розрахувалась з компанією Reworld Europe s.r.o., перерахувавши 2394,14 доларів США з належної ОСОБА_2 платіжної картки № 5168 7423 1062 1291. Позивачі вважають, що ці грошові кошти були спільною власністю подружжя.

4 серпня 2014 року під час усної консультації компанія Reworld Europe s.r.o. відмовила ОСОБА_2 як члену сімї ОСОБА_1 у наданні повного пакету юридичних послуг (11 серпня 2014 року відмовила письмово в електронному вигляді). Тому 9 серпня 2014 року ОСОБА_1 в електронному вигляді направила компанії Reworld Europe s.r.o. претензію у звязку з якістю послуг і просила повернути сплачені нею кошти. Повторну вимогу було направлено 14 і 18 серпня 2014 року.

Стверджуючи, що відповідачі порушили право споживача на інформацію, здійснювали нечесну підприємницьку діяльність, внаслідок чого договір є недійсним, а порушення договору, укладеного на відстані, дають ОСОБА_1 право на його розірвання шляхом повідомлення відповідачів протягом 14 днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару, позивачі просили суд визнати договір недійним, стягнути з відповідачів солідарно у гривневому еквіваленті 4788,28 доларів США (як подвійну суму коштів, сплачених за продукцію), а також 29000 грн. моральної шкоди.

Оскільки зміст позовної заяви було викладено неконкретно (зокрема, поняття «договір», «комплект продукту», «некомплектна продукція» використовувались без зазначення їх змісту), 28 липня 2015 року суд зобовязав позивачів виправити недоліки позовної заяви - виконати вимоги п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Виконуючи ухвалу суду, позивачі змінили підстави позову та позовні вимоги (т. 2 а.с. 32-51). В уточненій позовній заяві стверджується, що ОСОБА_1 не одержала повного переліку придбаних нею продуктів: 4 серпня 2014 року їй надійшли лише картки «Advogrand» і «Free World Active». Компанія Reworld Europe s.r.o. повідомила, що послуга допомоги в дорозі власникам автомобілів надається тільки на території Російської Федерації.

Враховуючи також, що 29 липня 2014 року ОСОБА_2 компанією Reworld Europe s.r.o. не було надано належної юридичної консультації, а 4 серпня 2014 року було відмовлено у письмовій консультації, що свідчить про введення споживача в оману, 11 серпня 2014 року ОСОБА_1 направила компанії Reworld Europe s.r.o. вимогу про повернення сплачених нею коштів в обмін на отриманий по пошті некомплектний продукт компанії. 14 серпня 2014 року на електронну скриньку компанії Reworld Europe s.r.o. ОСОБА_1 направила заяву-повідомлення про недійсність договору. Стверджуючи, що цей правочин є нікчемним, позивачі просили стягнути з відповідачів солідарно суму, еквівалентну подвійному розміру сплачених ними коштів, а також індексацію інфляції, 3% річних та пеню в розмірі 1% від сплаченої суми за кожен день затримки повернення коштів.

Вимоги щодо солідарної відповідальності відповідачів позивачі обґрунтовували тим, що ФОП ОСОБА_6 на підставі договору, який іменується «Бизнес соглашение REWORLD», діє спільно і узгоджено з компанією Reworld Europe s.r.o., в інтересах цієї компанії та за її рахунок. Позивачі вважають ФОП ОСОБА_6 продавцем, а компанію Reworld Europe s.r.o. продавцем і виконавцем в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», які реалізували продукцію цієї компанії під брендом «Advogrand» та під назвою «Бізнес професійний».

Позивачі вважають, що договір з ОСОБА_1 було укладено на відстані. Оскільки їй не було надано документа, який засвідчує факт вчинення правочину поза торгівельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обовязків для споживача. ОСОБА_1 повідомила компанію Reworld Europe s.r.o. про недійсність договору, тому цей відповідач протягом 30 днів повинен повернути одержані від неї кошти. Кошти повернуті не були, тому, керуючись ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», ОСОБА_1 наполягає на поверненні їй сплаченої суми за продукцією у разі розірвання договору, а також виплаті неустойки в розмірі 1% вартості продукції за кожен день затримки повернення грошей. Позивачі наполягали також, що на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачі стверджують, що відповідачі ведуть нечесну підприємницьку діяльність, яка заборонена ч.1 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки вводили в оману споживачів стосовно основних характеристик продукції. Вони також експлуатували пірамідальну схему, що заборонено п. 7 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів». Відповідно до п. 14 ст. 1, ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» правочин, здійснений відповідачами з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним. При цьому позивачі посилались на те, що з пяти складових комплекту «Бізнес професійний» ОСОБА_1 було надано лише два картку «Advogrand» і картку «Free World Active», - а оплачені позивачами юридичні послуги для членів сімї ОСОБА_1 компанія Reworld Europe s.r.o. не надає. Крім того, відповідачі приховали, що заявлені ними послуги надаються без будь-яких гарантій, не повідомили, що юридичні та інші послуги надаються не компанією Reworld Europe s.r.o., а «Європейською юридичною службою», не надали позивачам обіцяного в рекламних проспектах статусу акціонерів компанії Reworld Europe s.r.o.

Під час судового розгляду в 2015 році позивачі встановили, що в України відсутнє представництво компанії Reworld Europe s.r.o. по вул. Володимирській, 69, в м. Києві, адреса якого зазначена на офіційному сайті цієї компанії.

Оскільки ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначає недійсним правочин, вчинений з використанням нечесної підприємницької практики, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України позивачі вважають наведений правочин нікчемним; визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Позивачі вважають, що у відповідачів виникли деліктні зобовязання з відшкодування у гривневому еквіваленті сплаченої ОСОБА_2 суми.

Оскільки відповідачі під час укладення спірного правочину застосували обман, відповідно до вимог ч. 2 ст. 230 ЦК України позивачі вимагають відшкодування заподіяних їм збитків в подвійному розмірі.

У звязку з наведеним позивачі просили стягнути за нікчемним правочином про придбання продукції (оплати вартості послуг) Компанії REWORLD солідарно з компанії Reworld Europe s.r.o. та ФОП ОСОБА_6 110489 грн. 56 коп., як подвійний розмір сплачених ними коштів, суму інфляції в розмірі 29865 грн. 33 коп., 3% річних в розмірі 1530 грн. 20 коп., а також пеню в розмірі 1% вартості продукції (послуг), що становить 186174 грн. 91 коп., а разом 328060 грн.

16 вересня 2015 року ОСОБА_2 подав додаткове обґрунтування позовних вимог (т. 2 а.с. 196-199). Позивач стверджує, що між компанією Reworld Europe s.r.o. і ФОП ОСОБА_6 було укладено посередницький договір, що має ознаки договору консигнації. Оскільки ФОП ОСОБА_6 представляє інтереси компанії Reworld Europe s.r.o. в Україні без реєстрації постійного представництва, позивач вважає правомірним своє звернення з даним позовом до суду в Україні.

Після збільшення 13 квітня 2016 року розміру позовних вимог позивачі просили стягнути солідарно з компанії Reworld Europe s.r.o. і ФОП ОСОБА_6 суму сплачених ними коштів у подвійному розмірі 124495 грн. 28 коп., суму інфляції за період часу з вересня 2014 року по березень 2016 року включно в розмірі 32766 грн. 49 коп., 3% річних за цей же період в сумі 2941 грн. 84 коп., пеню в розмірі 1% вартості продукції (послуг) за кожен день прострочення в сумі 357923 грн. 93 коп. (т. 3 а.с. 174).

14 квітня 2016 року справа була обєднана в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, повернення помилково зарахованих коштів.

В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги до компанії Reworld Europe s.r.o.

Суд вважає, що ці вимоги не підлягають до розгляду в судах України з таких підстав.

Позивачі стверджують, що компанія Reworld Europe s.r.o. має місцезнаходження в Чеській Республіці.

Згідно з повідомленням Мінекономрозвитку України від 28 серпня 2015 року, представництво фірми «Reworld Europe s.r.o.» (Чеська Республіка) в Україні не зареєстровано (т. 2 а.с. 62).

Доказів наявності в Україні майна цієї компанії суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Договору між Україною і Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, справи з вирішення спорів, що виникають з договірних відносин, є компетентним вирішувати орган юстиції тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання, перебування чи знаходження відповідач або знаходиться спірне нерухоме майно. Цей договір ратифікований Верховною Радою України 10 січня 2002 року Законом № 2927-14.

Відповідно до абз. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Позовні вимоги до компанії Reworld Europe s.r.o. ґрунтуються на недійсності (нікчемності) правочину, укладеного ОСОБА_1 з цією компанією. Відповідно, справа з вирішення цього спору на підставі з ч. 5 ст. 48 наведеного Договору підлягає до розгляду в суді Чеської Республіки.

Оскільки справа не підлягає до розгляду в судах України, керуючись ст. 9 Конституції України, ч. 5 ст. 48 Договору між Україною і Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, п. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 206, ст. 209, 210 ЦПК України, суд

ухвалив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині вимог до Компанії Reworld Europe s.r.o.

Розяснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право звернення з таким позовом до компетентного суду Чеської Республіки.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Черкаської області через міськрайонний суд протягом 5 днів, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо ухвалу не буде скасовано.

Головуючий О.В. Компанієць