Ухвала суду № 59778258, 11.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/18404/15-ц Головуючий І інстанції:Сенаторова В.М.

Провадження № 22-ц-/790/5188/16 Доповідач: Івах А.П.

Категорія: сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Пономаренко Ю.А., Шевченко Н.Ф.

при секретарі - Каплоух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданої в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на користь дитини аліменти у розмірі 3000 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з посиланням на те, що відповідач не має регулярного доходу, тому вважає за доцільне стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 липня 2016 року уточнену позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 липня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити, зменшити суму стягнутих аліментів з 2000 грн. до 600 грн., зменшити суму стягнутого судового збору з 1218 грн. до 551,20 грн.; повернути йому надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 733,48 грн. та стягнути з ОСОБА_3 судові витрати понесені за подання апеляційної скарги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. При визначенні розміру аліментів у 2000 грн., суд не прийняв до уваги, що він має чина, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також стабільний розмір заробітної плати 2000-2200 грн., щомісячно. Крім того, суд не врахував одноразову сплату ним 29 листопада 2015 року аліментів у розмірі 3000 грн.. Вважає, що 600 грн. є достатньою сумою аліментів на одну дитину.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

-чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

-чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

-які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

-яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 квітня 2002 року.

Шлюб між ними розірваний, від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю.

Частково задовольняючи уточнені позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходив із встановлених в ході судового розгляду справи дійсних обставин справи та обґрунтовано дійшов висновку щодо доцільності стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі.

При цьому суд керувався тим, що відповідач працював на посаді директора ТОВ «Харпластмас» у червні 2015 року звільнився, з листопада 2015 року працює на посаді заступника ТОВ «ВК «Полімертехгруп», має мінливий непостійний заробіток.

З висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується.

Відповідно до вимог ст.ст. 180, 182, 184, 84 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184цього Кодексу.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

За положеннями ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Отже, стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлює сплату аліментів у частці від заробітку.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 є молодою, працездатною особою, що дає йому можливість працевлаштуватись на добре оплачувану роботу, на час розгляду справи він має мінливий, нестабільний заробіток, а також той факт, що дитина, на утримання якої стягнуті аліменти - це дівчинка у віці 14 років, потребує певних затрат на її утримання та виховання, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із розумності, виваженості та справедливості, ухвалив законне рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -