Постанова № 59777192, 16.08.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р. Справа № 906/438/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Савченко Г.І.

суддя Юрчук М.І. ,

суддя Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Соколовській О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №14-89 від 18.04.2014 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 05.07.2016 р.

у справі № 906/438/16 (суддя Маріщенко Л.О. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до ОСОБА_2 підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області

про стягнення 281678,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся з позовом до КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області про стягнення 281678,34 грн. заборгованості за поставлений природний газ згідно укладеного договору №13/2670-БО-10 від 28.12.2012, з яких: сума основного боргу в розмірі 0, 24 грн.; пеня в розмірі 68992,37 грн.; 3% річних у розмірі 24917,45 грн.; інфляційні втрати в розмірі 187768,28 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.07.2016 р. у справі №906/438/16 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_2 підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області задовольнити частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 0,24 грн. боргу; 66386,54 грн. пені; 22929,06 грн. 3% річних; 138406,37 грн. інфляційних втрат; 3415,84 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені на 60%.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення були неповною мірою зясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не прийняв до уваги скрутне матеріальне становище комунальних підприємств України, в тому числі відповідача, та не дослідив наявність підстав, визначених ст. 551 ЦК України для зменшення розміру штрафних санкцій.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив. Звернув увагу, що докази перебування у скрутному матеріальному становищі відповідачем до суду першої інстанції не подавалися. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач (апелянт) явку представника у судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 80/.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувалися, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (постачальник/позивач) та ОСОБА_2 підприємством "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (покупець/відповідач) укладений договір № 13/26708-БО-10 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір) /а.с. 13-20/.

За умовами п.1.1 договору позивач зобов'язаний передати у власність відповідачу у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКГ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору позивач передає відповідачу з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 1120 тис. куб.м.

Пунктами 3.3, 3.4 договору встановлено, що підставою для остаточних розрахунків є акт приймання-передачі газу у відповідному місяці продажу.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п.7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. Договір діє в частині поставки газу до 31.12.2013, а в частині розрахунків до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідачу протягом січня-квітня, жовтня - грудня 2013 імпортований природний газ на загальну суму 2942564,73 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу, а саме: за січень 2013 із суми 699810,48 грн, за лютий 2013 із суми 549446,19 грн., за березень 2013 із суми 584101,53 грн, за квітень 2013 із суми 157286,97 грн., за жовтень 2013 із суми 210090,71 грн., за листопад 2013 із суми 272692,34 грн. та за грудень 2013 із суми 469136,51 грн. /а.с.21, 23, 25-29/.

Відповідач зобов'язання щодо оплати за природній газ не виконав вчасно, внаслідок чого у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в сумі 0,24 грн., що не заперечується відповідачем.

Зокрема, з Реєстру прийнятих платежів за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2015 р. /а.с. 41/ та поданого позивачем переліку операцій /а.с. 31/ вбачається, що відповідачем було оплачено придбаний природній газ: 28.02.2013 р. в сумі 121589,49 грн., 01.03.2013 р. 523250,00 грн., 11.03.2013 р. 9893,00 грн., 18.03.2013 р. 21850.00 грн., 26.03.2013 р. 35700,00 грн., 29.03.2013 р. 20365,00 грн., 29.03.2013 р. 383800,00 грн., 30.04.2013 р. 300867,00 грн., 31.05.2013 р. 97900,00 грн., 27.06.2013 р. 28700,00 грн., 20.08.2013 р. 23500,00 грн., 29.08.2013 р. 11120,00 грн., 24.10.2013 р. 13000,00 грн., 31.10.2013 р. 17200,00 грн., 01.11.2013 р. 78560,00 грн., 05.11.2013 р. 39090,00 грн., 25.11.2013 р. 24840,00 грн., 29.11.2013 р. 216600,00 грн., 02.12.2013 р. 23340,00 грн., 03.12.2013 р 22670,00 грн., 13.12.2013 р. 8700,00 грн., 19.12.2013 р. 10020,00 грн., 26.12.2013 р. 163000,00 грн., 26,12,2013 р. 210000,00 грн., 27.12.2013 р. 13200,00 грн., 30.12.2013 р. 67900,00 грн., 30.01.2014 р. 19330,00 грн., 31.01.2014 р. 203180,00 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі основний борг відповідача перед позивачем становить 0,24 грн. Доказів сплати боргу відповідач не подав. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 0,24 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати поставленого природного газу, позивачем нараховано за період з 14.02.2013 по 13.07.2014 пеню в сумі 68992,37 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Зі змісту ст. 610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за переданий природний газ, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) та період її нарахування (не більше шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане) повинні відповідати приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч.6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України, оскільки інше не передбачено договором №13/2670-БО-10.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів здійснила перерахунок, та встановила, що пеня, яка підлягає стягненню, становить:

- по заборгованості за січень 2013 року із суми 699810,48 грн. за період з 14.02.2013 по 27.02.2013 в розмірі 4026,31 грн.; із суми 54970,99 грн. за період з 01.03.2013 по 10.03.2013 в розмірі 203,32 грн.; із суми 45077,99 грн. за період з 11.03.2013 по 17.03.2013 в розмірі 111,15 грн.; із суми 23227,99 грн. за період з 18.03.2013 по 25.03.2013 в розмірі 66,82 грн.;

- по заборгованості за лютий 2013 із суми 549446,19 грн. за період з 14.03.2013 по 25.03.2013 в розмірі 2709,60 грн.; із суми 536974,18 грн. за період з 26.03.2013 по 28.03.2013 в розмірі 441,35 грн.; із суми 132809,18 грн. за період з 29.03.2013 по 29.04.2013 в розмірі 1691,95 грн.

- по заборгованості за березень 2013 із суми 584101,53 грн.. за період з 14.04.2013 по 29.04.2013 в розмірі 3840,67 грн..; із суми 416043,71 грн.. за період з 30.04.2013 по 30.05.2013 в розмірі 5129,31 грн.; із суми 318143,71 грн. за період з 31.05.2013 по 26.06.2013 в розмірі 3251,17 грн.; із суми 289443,71 грн. за період з 27.06.2013 по 19.08.2013 в розмірі 5828,52 грн.; із суми 265943,71 грн. за період з 20.08.2013 по 28.08.2013 в розмірі 757,76 грн.; із суми 254823,71 грн. за період з 29.08.2013 по 13.10.2013 в розмірі 4084,16 грн..

- по заборгованості за квітень 2013 із суми 157286,97 грн. за період з 14.05.2013 по 13.11.2013 в розмірі 10816,17 грн..

- по заборгованості за жовтень 2013 із суми 210090,71 грн. за період з 14.11.2013 по 01.12.2013 в розмірі 1346,88 грн.; із суми 186901,39 грн. за період з 03.12.2013 по 12.12.2013 в розмірі 599,11 грн.; із суми 178201,39 грн. за період з 13.12.2013 по 18.12.2013 в розмірі 317,35 грн.; із суми 168181,39 грн. за період з 19.12.2013 по 25.12.2013 в розмірі 359,40 грн..

- по заборгованості за листопад 2013 із суми 272692,34 грн. за період з 14.12.2013 по 25.12.2013 в розмірі 1165,48 грн.; із суми 54673,73 грн. за період з 27.12.2013 по 29.12.2013 в розмірі 38,95 грн..

- по заборгованості за грудень 2013 із суми 455910,24 грн. за період з 14.01.2014 по 29.01.2014 в розмірі 2598,06 грн.; із суми 233400,24 грн. за період з 31.01.2014 по 13.07.2014 в розмірі 17003,05 грн.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню становить 66386,54 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 2605,83 грн. пені необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 14.02.2013 по 29.02.2016 3% річних в сумі 24917,45 грн. та за період з листопада 2013 по січень 2016 інфляційних втрат в сумі 187768,28 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно п. 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 постанови).

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних.

Встановлено, що 3% річних які підлягають стягненню становлять:

- по заборгованості за січень 2013: на суму 699810,48 грн. за період з 14.02.2013 по 27.02.2013 в розмірі 805,26 грн.; на суму 54970,99 грн. за період з 01.03.2013 по 10.03.2013 в розмірі 40,66 грн.; на суму 45077,99 грн. за період з 11.03.2013 по 17.03.2013 в розмірі 22,23 грн.; на суму 23227,99 грн. за період з 18.03.2013 по 25.03.2013 в розмірі 13,36 грн..

- по заборгованості за лютий 2013: на суму 549446,19 грн. за період з 14.03.2013 по 25.03.2013 в розмірі 541,92 грн.; на суму 536974,18 грн. за період з 26.03.2013 по 28.03.2013 в розмірі 88,27 грн.; на суму 132809,18 грн. за період з 29.03.2013 по 29.04.2013 в розмірі 338,39 грн..

- по заборгованості за березень 2013: на суму 584101,53 грн. за період з 14.04.2013 по 29.04.2013 в розмірі 768,13 грн.; на суму 416043,71 грн. за період з 30.04.2013 по 30.05.2013 в розмірі 1025,86 грн.; на суму 318143,71 грн. за період з 31.05.2013 по 26.06.2013 в розмірі 679,87 грн.; на суму 289443,71 грн. за період з 27.06.2013 по 19.08.2013 в розмірі 1260,86 грн.; на суму 265943,71 грн. за період з 20.08.2013 по 28.08.2013 в розмірі 174,87 грн.; на суму 254823,71 грн. за період з 29.08.2013 по 23.10.2013 в розмірі 1151,94 грн.; на суму 241823,71 грн. за період з 24.10.2013 по 30.10.2013 в розмірі 119,26 грн.; на суму 146063,71 грн. за період з 01.11.2013 по 04.11.2013 в розмірі 36,02 грн.; на суму 106973,71 грн. за період з 05.11.2013 по 24.11.2013 в розмірі 167,06 грн.; на суму 82133,71 грн. за період з 25.11.2013 по 28.11.2013 в розмірі 20,25 грн..

- по заборгованості за квітень 2013: на суму 157286,97 грн. за період з 14.05.2013 по 28.11.2013 в розмірі 2572,61 грн.; на суму 22820,68 грн. за період з 29.11.2013 по 01.12.2013 в розмірі 3,75 грн..

- по заборгованості за жовтень 2013: на суму 210090,71 грн. за період з 14.11.2013 по 01.12.2013 в розмірі 310,82 грн.; на суму 186901,39 грн. за період з 03.12.2013 по 12.12.2013 в розмірі 138,26 грн.; на суму 178201,39 грн. за період з 13.12.2013 по 18.12.2013 в розмірі 73,23 грн.; на суму 168181,39 грн. за період з 19.12.2013 по 25.12.2013 в розмірі 82,94 грн..

- по заборгованості за листопад 2013: на суму 272692,34 грн. за період з 14.12.2013 по 25.12.2013 в розмірі 268,96 грн.; на суму 54673,73 грн. за період з 27.12.2013 по 29.12.2013 в розмірі 8,99 грн..

- по заборгованості за грудень 2013: на суму 455910,24 грн. за період з 14.01.2014 по 29.01.2014 в розмірі 599,55 грн.; на суму 233400,24 грн. за період з 31.01.2014 по 07.12.2014 в розмірі 11616,34 грн..

Отже, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 22929,06 грн..

Інфляційні втрати, які підлягають стягненню становлять:

- по заборгованості за грудень 2013: на суму боргу 233400,24 грн. - за лютий 2014 в сумі 1400,40 грн., за березень 2014 в сумі 5134,81 грн., за квітень 2014 в сумі 7702,21 грн., за травень 2014 в сумі 8869,21 грн., за червень 2014 в сумі 2334,00 грн., за липень 2014 в сумі 933,60 грн., за серпень 2014 в сумі 1867,20 грн., за вересень 2014 в сумі 6768,61 грн., за жовтень 2014 в сумі 5601,61 грн., за листопад 2014 в сумі 4434,60 грн., за грудень 2014 в сумі 7002,01 грн., за січень 2015 в сумі 7235,41 грн., за лютий 2015 в сумі 12370,21 грн., за березень 2015 в сумі 25207,23 грн., за квітень 2015 в сумі 32676,03 грн., за травень 2015 в сумі 5134,81 грн., за червень 2015 в сумі 933,60 грн., за липень 2015 в сумі 2334,00 грн., за серпень 2015 в сумі -1867,20 грн., за вересень 2015 в сумі 5368,21 грн., за жовтень 2015 в сумі -3034,20 грн., за листопад 2015 в сумі 4668,01 грн..

Отже, загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню становить 138406,37 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 1988,39 грн. 3% річних та 49361,91 грн. інфляційних втрат необґрунтовані та не підлягають до задоволення.

У апеляційній скарзі скаржник заявляє клопотання про зменшення розміру пені на 60%.

Колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Передбачене законодавчими нормами право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає до стягнення зі сторони, що порушила зобов'язання, базується на оцінці судами доказів, наданих сторонами.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідач клопотання щодо зменшення розміру неустойки, з наведенням істотних обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені, до суду першої інстанції не подавав. При цьому, колегія суддів враховує, що представник відповідача був присутній у судових засіданнях суду першої інстанції.

Докази, на підставі оцінки яких суд першої інстанції міг би зменшити розмір неустойки за власною ініціативою, відповідачем не подавалися.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідач, подаючи апеляційному господарському суду докази скрутного матеріального становища - Звіт про фінансові результати за І півріччя 2016 року, не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Таким чином, подані відповідачем докази судом до уваги не приймаються.

За данних обставин, колегія суддів підстав для застосування вимог ч. 3 ст. 83 ГПК України не вбачає.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. За таких обставин не вбачається підстав, визначених ст. 104 ГПК України, для скасування оскарженого рішення.

В силу приписів ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у звязку із відмовою у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 05.07.2016 р. у справі № 906/438/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 05.07.2016 р. у справі № 906/438/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи №906/438/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскражена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Огороднік К.М.