Рішення № 59776239, 15.08.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2016 р.Справа № 922/1686/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" в особі Таврійської філії Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", м. Таврійськ до ОСОБА_1 товариства "Колос", м. Харків про визнання кредитором за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, за довіреністю № 341 від 25.07.2016 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" в особі Таврійської філії ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікомів" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 товариства "Колос" про включення до четвертої черги реєстру кредиторів вимоги на суму 624420,99 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2016 року повернуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" заявнику без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

13.06.2016 року Публічне акціонерне товариство Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.06.2016 року про повернення позовної заяви.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.06.2016 року у справі № 922/1686/16 скасовано. Справу передано на розгляд господарському суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 липня 2016 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 серпня 2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 28.07.2016 року від представника позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи (вх. № 1536, електронною поштою).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 29.07.2016 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 25027) про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2016 року розгляд справи було відкладено на 15.08.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 08.08.2016 року представник відповідача надав відзив на позов (вх. № 25960), в якому проти позову заперечує та вказує на те, що вимог позивача про включення до реєстру кредиторів ОСОБА_3 товариство "Колос" не отримувало та вимоги позивача заявлені вже після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.08.2016 року представник позивача надав клопотання (вх. № 26898) про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2016 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.08.2016р. не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23 грудня 2010 року між Таврійською філією Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (надалі - "Позивач") та ОСОБА_3 товариством "КОЛОС" (надалі -"Відповідач") було укладено Договір № 161 про купівлю- продаж електричної енергії (надалі - "Договір").

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Відповідач зобов'язався погодинно продавати активну електричну енергію (надалі - "електрична енергія"), а Покупець - приймати й сплачувати електричну енергію.

Таким чином, кожна із Сторін, відповідно до умов Договору, взяла на себе зобов'язання, а саме - Відповідач зобов'язався погодинно продавати активну електричну енергію за узгодженими межами зон застосування тарифних коефіцієнтів, диференційованих за періодами часу, для кожного періоду (нічний, напівпіковий, піковий), а Позивач оплатити його, здійснивши передоплату у розмірі 100% вартості замовленого обсягу купівлі електроенергії, згідно пункту 7 Додаткової угоди №2 від 10.04.2013 року до договору купівлі-продажу електричної енергії №161 від 23.12.2010 року (надалі - "Додаткова угода №2").

Пунктом 7 Додаткової угоди №2 до Договору передбачено, що Позивачу було надано додаткову знижку у розмірі 1,5% від роздрібного тарифу ЕО на відповідному класі напруги, за умови передплати у розмірі 100% вартості заявленого обсягу купівлі електроенергії не пізніше 16.00 години другого банківського дня розрахункового періоду.

Згідно пункту 5 Додаткової угоди №2 до Договору, знижка, що дорівнює зонній економії, надається Позивачу по закінченню відповідного розрахункового періоду лише при дотриманні ним умов, щодо обсягів і термінів оплати за спожиту електроенергію.

Сторони дійшли згоди в Додатковій угоді №3/15 від 20.01.2015 року до договору купівлі- продажу електричної енергії № 161 від 23.12.2010 року (надалі - "Додаткова угода №3/15"), було узгоджено межі зон застосування тарифних коефіцієнтів, диференційованих за періодами часу, для кожного періоду (нічний, напівпіковий, піковий) та всіх сезонів установлюються відповідні тарифні коефіцієнти та тривалість періодів на підставі яких здійснюється розрахунок зонної економії та затверджено Постановою НКРЕ КП № 37 від 22.01.2015 року.

Також, пунктом 1 Додаткової угоди №3/15 до Договору встановлено, що розрахунковим періодом є 1 (один) календарний місяць.

Відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язанням за вищезазначеним договором, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 624420,99 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути зі ОСОБА_1 товариства "Колос" заборгованість за договором купівлі - продажу електричної енергії №161 від 23.12.10р. в сумі 580971,52 грн., пеню в сумі 32311,54 грн., 3% річних в сумі 1910,04 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача (справа № 922/5726/15).

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2015 року по справі № 922/5726/15 було задоволено позовні вимоги Таврійської філії Публічного АТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" повністю. Стягнуто зі ОСОБА_1 товариства "КОЛОС" на користь Таврійської філії Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" заборгованість у розмірі 580971,52 грн., пеню в розмірі 32311,54 грн., 3% річних в сумі 1910,04 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 9227,89 грн.

05.01.2016 року на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

Оскільки відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд вважає доведеною наявність заборгованості ОСОБА_1 товариства "Колос" перед позивачем.

Як свідчать матеріали справи,19.02.2016 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі № 922/5726/16.

12.02.2016 року на адресу позивача надійшло повідомлення від Голови ліквідаційної комісії відповідача про припинення діяльності субєкта господарювання, з пропозицією заявити свої вимоги до СТ "Колос" на протязі 2 місяців з дати оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення діяльності СТ "Колос".

23.02.2016 року позивачем за вих. № 67 було підготовлено та направлено на адресу відповідача заяву про визнання грошових вимог позивача на суму 624 420,99 грн., шляхом надсилання цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення за місцезнаходженням СТ «Колос»: 61166, Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, буд. 40.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначений лист було повернуто, у звязку із закінченням строку зберігання цінного листа, до якого було додано Заяву від 23.02.2016 року про визнання кредиторських вимог на суму 624 420,99 грн.

25.04.2016 року за вх. № 35 позивачем було отримано повідомлення від СТ «Колос» за № 43 від 18.04.2016 року про неотримання кредиторської вимоги.

10.05.2016 року за вих. № 124 позивачем було направлено повторно лист з проханням про включення в списки кредиторських вимог Таврійську філію ПАТ «МЗВКК», як таку, що вчасно заявила про свої кредиторські вимоги, шляхом надсилання цінного листа з описом вкладення.

12.05.2016 року заяву про визнання грошових вимог позивача на суму 624420,99 грн. було направлено кур`єрською службою доставки «КСД». Курєром даний лист з вимогою повернуто з відміткою "отримувача не знайдено".

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач вважає, що його права як кредитора по відношенню до відповідача, як боржника є порушеними, оскільки останній своїми діями відмовляється від розгляду кредиторських вимог, та включення до четвертої черги реєстру вимог, чим порушує ч. 3 ст. 212 ГК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно статті 105 Цивільного кодексу України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вже зазначалось, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - ОСОБА_3 товариство "Колос" (ЄДРПОУ 30236600) з 09.02.2016 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників

Частиною 6 ст.105 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як вбачається судом з матеріалів справи, кредиторські вимоги були заявлені позивачем в межах строку для їх заявлення, а саме 23.02.2016 року.

Щодо заперечень відповідача стосовно не отримання від позивача кредиторської вимоги, то суд зазначає, що дані твердження є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні належні докази відправлення на адресу відповідача вказаної вимоги, а саме опис вкладення у цінний лист (а.с. 49).

У зв`язку з чим, суд зазначає, що не отримання відповідачем поштової кореспонденції не є підставою для відмови у розгляді кредиторських вимог позивача, оскільки останній вчасно виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про кредиторські вимоги.

Згідно із ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Як вже було встановлено судом, всупереч наведених положень, відповідач належним чином не повідомив позивача про результати розгляду його заяви та вже після спливу строку для заявлення вимог кредиторів повідомив позивача листом № 43 від 18.04.2016р. про те, що його грошові вимоги визнані, однак не включені до реєстру вимог кредиторів, оскільки не були заявлені своєчасно та будуть задоволені з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Оскільки в матеріалах справи є належні докази того, що кредиторські вимоги були заявлені позивачем в межах строку для їх заявлення, суд дійшов висновку про безпідставність відмови ліквідатора ОСОБА_1 товариства "Колос" включити відповідні вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч.3 ст.112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавцем визначено спосіб захисту порушеного права кредитора у разі відмови ліквідатора суб'єкта господарювання, що припиняє свою діяльність, задовольнити заявлені кредитором вимоги.

Згідно із ст.32 Господарського процесуального кодексу України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність кредиторських вимог на суму 624420,99 грн., судом встановлено заявлення Таврійською філією Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" цих кредиторських вимог в межах строку для їх заявлення, однак ліквідаційною комісією ОСОБА_1 товариства "Колос" було безпідставно відмовлено у задоволенні цих вимог (відмовлено у включенні їх до реєстру кредиторів), суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 756,00грн. суд покладає на відповідача. Зазначені витрати суд також вважає за можливе зобов`язати включити до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 товариства "Колос".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 105, 111, 112 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати ліквідаційну комісію ОСОБА_1 товариства "Колос" (61166, м. Харків, проспект Леніна, 40, код ЄДРПОУ 30236600) розглянути та включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 товариства "Колос" кредиторські вимоги Таврійської філії Публічного акціонерного товариства "Миронівьский завод по виготовленню круп і комбікормів" (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 00951770) в розмірі 624420,99грн. (580971,52грн. основного боргу, 32311,54 грн. пені, 1910,04грн. 3% річних, 9227,89грн. судового збору) та 2 756,00грн. судового збору.

Стягнути зі ОСОБА_1 товариства "Колос" (61166, м. Харків, проспект Леніна, 40, код ЄДРПОУ 30236600) на користь Таврійської філії Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 00951770) 2 756,00грн. витрат зі сплати судового збору.

Повне рішення складено 17.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

922/1686/16