Рішення № 59776119, 12.08.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2016 р.Справа № 916/1503/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»;

До відповідача: Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 30.12.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_2- на підставі довіреності №141лк-16 від 02.07.2016р.

СУТЬ СПОР: 07.06.2016р. Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 6178,07грн., пені, у розмірі 145,22грн., 3% річних, у розмірі 244,08грн., інфляційні втрати, у розмірі 2357,04грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2016р. порушено провадження по справі №916/1503/16.

22.06.2016р. до господарського суду Одеської області від Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» надійшло клопотання про витребування доказів.

01.07.2016р. до господарського суду Одеської області від Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.

01.07.2016р. у судовому засіданні від Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

04.07.2016р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на пятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2016р. строк розгляду справи № 916/1503/16 продовжено до 23 серпня 2016р.

07.07.2016р. від Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до канцелярії господарського суду Одеської області надійшли уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 6178,07грн., пеню, нараховану за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 145,22грн., 3% річних, у розмірі 228,38грн., інфляційні втрати, у розмірі 2357,04грн.

11.08.2016р. від Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.

В судовому засіданні 12.08.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

11.06.2008 р. між Державним підприємством «Морська аварійно-рятувальна служба» та Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго») було укладено договір про постачання електричної енергії № И 1089.

Умовами договору № И 1089 передбачено, що Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу уч визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Державне підприємство «Морська аварійно-рятувальна служба» оплачує на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» вартість використаної (купленої).

Відповідно до п. 9.4. договору № И 1089, даний договір був укладений на строк до 01.03.2015 р.

Пунктами 2.3.1., 2.3.3. договору № И 1089 встановлено обовязки споживача виконувати умови договору № И 1089; оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії».

Відповідно до п. 1. Додатку № 2 «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії» до договору № И 1089, покази засобів обліку, відповідно до Додатку «Перелік обєктів Споживача», фіксуються 18 числа кожного місяця о 12.00 годині.

Пунктом 2 Додатку № 2 «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії» до договору № И 1089передбачено, що споживач зобовязаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити «Акт про обсяги спожитої електричної енергії» у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику за адресою: м. Іллічівськ (на сьогодні - м. Чорноморськ) вул. Леніна (на сьогодні - пр. Миру), 41.

Згідно із п. 4 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку що межі балансової належності електромереж, визначається за «Актом про обсяги спожитої електроенергії» за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем «Акта про обсяги спожитої електроенергії» як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії (п. 5 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору № И 1089).

У січні 2015 р. Державним підприємством «Морська аварійно-рятувальна служба» було спожито 3239 кВт.год електричної енергії на суму 4 489, 71 грн., що підтверджується актом про обсяги спожитої електричної енергії та рахунком-фактурою на оплату вартості спожитої електричної енергії, отриманим представником відповідача.

У лютому 2015 р. Державним підприємством «Морська аварійно-рятувальна служба» було спожито 1065 кВт.год електричної енергії на суму 1 688, 36 грн., що підтверджується актом про обсяги спожитої електричної енергії та рахунком-фактурою на оплату вартості спожитої електричної енергії, отриманим представником відповідача.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користування електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі пяти операційних днів з дня отримання рахунку.

Як зазначає позивач у звязку із тим, що Державне підприємство «Морська аварійно-рятувальна служба» належним чином не виконувало договірні зобовязання в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, відповідачу, з урахуванням уточнень до позовної заяви, заборгованість за спожиту активну електричну енергію складає 6178,07грн., крім цього позивачем нараховані 3% річних на суму 228,38 грн., інфляційні витрати на загальну суму 2 357, 04 грн., крім цього позивачем нараховано пеню у розмірі 145,22грн.

Отже, через неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. (із змінами та доповненнями) передбачає, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Відповідно до п.п. 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р., постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Згідно із п. 10.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р., споживач зобовязаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії відповідно до умов договору.

Господарський суд Одеської області зазначає, що заборгованість Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» за спожиту активну електричну енергію у розмірі 6178,07грн. цілком підтверджена наявними матеріалами справи та підлягає стягненню.

Пунктом 4.2.1. договору № И 1089 передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього Договору (вартість електричної енергії, за перетікання реактивної електричної енергії), з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Зі змісту п. 7 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору № И 1089 вбачається, що у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені.

В звязку із тим, що Державне підприємство «Морська аварійно-рятувальна служба» у період з 28.01.2015 р. по 28.02.2015 р. належним чином не виконував договірні зобовязання в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, відповідачу була нарахована пеня у розмірі 145, 22 грн.

Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п.3.17.4 постанови від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами і доповненнями) розяснив, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що відповідач не подав до суду доказів того, що заявлена позивачем до стягнення на підставі договору пеня надмірно велика порівняно із збитками позивача; доказів, підтверджуючих винятковість даного випадку.

За цих обставин, а також враховуючи те що відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру пені, господарський суд вважає, що підстав для застосування судом ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України немає.

Згідно із п. 7 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії за період з 28.01.2015р. по 28.02.2015р. у розмірі 145,22грн., 3% річних, за період з 28.01.2015р. по 30.04.2016р. у розмірі 228,38грн., інфляційні втрати, за період з лютого 2015р. по квітень 2016р.у розмірі 2357,04грн., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3 А, ідентифікаційний код:01125643) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, ідентифікаційний код: 00131713) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 6 178, 07 грн.; пеню, нараховану за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, у розмірі 145, 22 грн.; 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, у розмірі 228, 38 грн.; інфляційні втрати, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, у розмірі 2 357, 04 грн. а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.08.2016р.

Суддя О.Ю. Оборотова