Рішення № 59775905, 15.08.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2016р. Справа№ 914/1675/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькспецсталь, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод, м. Львів

про: стягнення 1 380 954,96 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Думин В.Я.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1- дов. б/н від 30.06.2016 р.

відповідач: не зявився.

Учасникам судового процесу розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькспецсталь до Приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод про стягнення 1 380 954,96 грн. Ухвалою від 21.06.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.07.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов Договору на поставки товару №ВЗК-006/16 від 06.02.2016 р., своєчасно не оплатив за поставлений товар (Бандаж 1060х143х98), внаслідок цього в останнього виникла перед позивачем основна заборгованість у сумі 1 380 000,00 грн., за видатковими накладними № 24 від 10.03.2016 р. та № 39 від 28.03.2016 року, а також відповідачем неоплачену позивачу послуги з завантаження згідно актів здачі - приймання робіт № 7 від 12.03.2016 р. та № 10 від 29.03.2016 р. на загальну суму 954, 96 грн. Це слугувало підставою для звернення з позовом до суду, в якому позивач просить стягнути з відповідача на його користь 1 380 954, 96 грн. основної заборгованості та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 20 741,32 грн.

В судове засідання 12.07.2016 року представник позивача зявився, вимоги ухвали суду від 21.06.2016 року не виконав.

В судове засідання 12.07.2016 року представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи). Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №29393/16 від 11.07.2016 року від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з його хворобою і неможливістю бути в судовому засіданні. Вимоги ухвали суду від 21.06.2016 року не виконав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.07.2016 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.07.2016 року розгляд справи відкладено на 15.08.2016 року.

В судове засідання 15.08.2016 року представник позивача зявився, вимоги ухвали суду від 21.06.2016 року та від 12.07.2016 року виконав.

В судове засідання 15.08.2016 року представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи). Причин неявки в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 21.06.2016 року та від 12.07.2016 року не виконав.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Як зазначено у п.2.3 Постанови Пленуму ВГС України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні 15.08.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

06 лютого 2016 року між ТзОВ «Донецькспецсталь» (надалі за текстом - Постачальник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод» (надалі за текстом - Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки №ВЗК-006/16 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 та п. 1.2. Договору, постачальник зобов'язується у 2016 році поставити Замовникові товари, зазначені в Специфікації № 1, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: Бандаж 1060x143x98 Кількість товарів: згідно специфікації № 1.

Ціна цього Договору становить: 29 580 000,00 грн.(Двадцять дев'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят тисяч гривень 00 копійок.) в т.ч. ПДВ 4 930 000,00 грн.(Чотири мільйони дев'ятсот тридцять тисяч гривень 00 копійок). (п. 3.1. Договору)

Датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами видаткових накладних.

Виконання умов Договору підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме:

-Видаткова накладна №24 від 10.03.2016 року до Договору, згідно якої представник Відповідача отримав Товар за довіреністю №209 від 09.03.2016 року, відповідно до якої Постачальник передав, а Покупець прийняв Товар зазначений у Специфікації № 1 до Договору, а саме: Бандажі чорнові для локомотивів 1060*143*98 у кількості 46 шт., на загальну суму 690 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

-Видаткова накладна №39 від 28.03.2016 року до Договору, згідно якої представник Відповідача отримав Товар за довіреністю №291 від 28.03.2016 року, відповідно до якої Постачальник передав, а Покупець прийняв Товар зазначений у Специфікації № 1 до Договору, а саме: бандажі чорнові для локомотивів 1060*143*98 у кількості 46 шт., на загальну суму 690 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за товар проводяться в безготівковій формі на рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів після поставки продукції.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів не більше 15 календарних днів з дня отримання Постачальником заявки Замовника.

Також Позивачем були надані послуги Відповідачу, а саме:

-послуги з завантаження в закритому приміщенні в робочі дні бандажів у кількості 46 шт., що підтверджується актом здачі-приймання робіт №7 від 12.03.2016 року на загальну суму 477,48 грн. з урахуванням ПДВ;

-послуги з завантаження в закритому приміщенні в робочі дні бандажів у кількості 46 шт., що підтверджується актом здачі-приймання робіт №10 від 29.03.2016 року на загальну суму 477,48 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач здійснив всі покладені на нього обовязки в повному обсязі. В свою чергу Відповідач, свої зобовязання по оплаті поставленого Товару та за надання послуг не виконав в строк зазначений у Договорі і станом на дату позову в суд має заборгованість за поставлений Товар та за надання послуг у загальному розмірі 1 380 954, 96грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковою накладною №24 від 10.03.2016 р. на суму 690 000,00 грн., видатковою накладною №39 від 28.03.2016 р. на суму 690 000,00 грн., довіреністю №209 від 09.03.2016 року та довіреністю №291 від 28.03.2016 року відповідача на отримання матеріальних цінностей, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін та актами здачі приймання робіт (надання послуг) № 10 від 29.03.2016 р. та № 7 від 12.03.2016 р., що є у матеріалах справи.

Станом на 01.06.2016р. зобовязання по платі за поставлений товар та за надання послуг Відповідачем виконані не були, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Станом на час подачі позовної заяви в суд, і в процесі розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена, доказів зворотнього суду не представлено. Відповідач у визначеному законом порядку не спростував позову не заперечив у визначеному порядку проти позову, будучи належним чином повідомлений про розгляд даного спору в господарському суді Львівської області.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення зобовязання, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобовязання повинні

виконуватись належним чином згідно з умовами договору.

Згідно зі ст.525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від

зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору №ВКЗ-006/16 від 06.02.2016 р. на поставку товару (Бандаж 1060х143х98), укладеного між сторонами, позивач поставив товар на загальну суму 1 380 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковою накладною №24 від 10.03.2016 р. на суму 690 000,00 грн., видатковою накладною №39 від 28.03.2016 р. на суму 690 000,00 грн., довіреністю №209 від 09.03.2016 року та довіреністю №291 від 28.03.2016 року відповідача на отримання матеріальних цінностей, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін. Також позивачем надані послуги з завантаження цих бандажів у закритому приміщені в робочі дні, що підтверджується актом здачі приймання робіт № 7 від 12.03.2016 р. на загальну суму 477, 48 грн. та актом здачі приймання робіт № 10 від 29.03.2016 р. на загальну суму 477, 48 грн. а всього на суму 954, 96 грн.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року (п. 10.1 Договору). Згідно п. 12.1. Договору, невідємною частиною цього договору є специфікація №1 найменування і кількість товару визначена у специфікації №1.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач не виконав належним чином,і таким чином заборгував позивачу станом на момент подання позовної заяви 1 380 954, 96 грн. за поставлений товар позивачем і отримання відповідачем по вказаних вище видаткових накладних і за надані позивачем послуги із завантаження товару.

Станом на день прийняття рішення дана заборгованість відповідачем не погашена, відповідачем зворотнього суду не доведено. Позовні вимоги не спростував і не заперечив проти позову.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем, на час прийняття рішення у справі, становить 1 380 954, 96 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Позивач у даному позові заявив вимогу про стягнення лише основного боргу в сумі 1380 954, 96 грн., правом на заявлення до стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат відповідно до умов Договору і ст. 625 ЦК України не скористався.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача в сумі 20 714,32 грн., так як даний спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-86, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1-А, код ЄДРПОУ 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькспецсталь (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 5, поверх, 3, код ЄДРПОУ 36560849) 1 380 954, 96 грн. основної заборгованості та 20 714,32 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116, 117 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.08.2015 р.

Суддя Долінська О.З.