Ухвала суду № 59775887, 18.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.08.2016Справа № 910/17962/15

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Комарової О.С., суддів Отрош І.М., Сташків Р.Б., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року № 910/17962/15

у справі№ 910/17962/15за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу у розмірі 809 751 417,33 грн.

Представники сторін:

від процесуального позивача не з'явились

від позивача-1 не з'явились

від позивача-2 Матвеєва В.П. (представник за довіреністю)

Халимон С.В. (представник за довіреністю)

від відповідача Кость О.Г. (представник за довіреністю)

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 13 липня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 05/2/3-18027-15 від 10.07.2015 року до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Київенерго", про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу у розмірі 809 751 417,33 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу у розмірі 809 751 417,33 грн., задоволено частково, провадження у справі в частині стягнення грошових коштів в розмірі 32 927 306,00 грн. припинено, позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" грошові кошти: основного боргу - 209 070 089,85 грн., пені - 87 394 938,06 грн., 3% річних - 5 614 581,88 грн., інфляційних втрат - 155 799 403,02 грн. та 7% штрафу - 32 325 321,42 грн., в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 47 212,59 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 року зазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі № 910/17962/15 змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Припинити провадження у справі № 910/17962/15 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині стягнення грошових коштів у розмірі 241 997 395,85 грн. (209 070 395,85 грн. та 32 927 306,00 грн. основного боргу). Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) грошові кошти: 80 705 728,90 грн. пені, 3% річних - 5 162 620,86 грн., інфляційних втрат - 144 369 676,00 грн., 7% штрафу - 29 432 410,00 грн. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 23 385,60 грн.

Додатковою постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 року у справі № 910/17962/15 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 9 974,68 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Після повернення матеріалів справи № 910/17962/15 з Вищого господарського суду України до Господарського суду міста Києва на виконання вказаних постанов, Господарським судом міста Києва 04.07.2016 року та 25.07.2016 року було видано відповідні накази.

До Господарського суду міста Києва 09 серпня 2016 року від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшла заява б/н від 05.08.2016 року про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року № 910/17962/15, в якій заявник просить суд відстрочити до 01.02.2017 року виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2015 року по справі №910/17962/15, яке змінене постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2016 року.

Заява про відстрочення виконання рішення обґрунтована тим, що Верховною Радою України 07.07.2016 року прийнято, 14.07.2016 року підписано Головою ВРУ та направлено на підпис Президенту України Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», яким доповнено Розділ VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок природного газу» пунктом 6-1 абзац третій якого має наступний зміст: «За умови відсутності у теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій заборгованості за загальний обсяг природного газу, спожитого для виробництва теплової, електричної енергії та для власних потреб до 1 січня 2014 року, неустойка (штраф, пеня), інші штрафні, фінансові санкції, а також інфляційні нарахування і проценти річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, були або можуть бути нараховані на заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, що утворилася станом на 01 липня 2015 року, вважаються погашеними згідно з цим Законом та підлягають подальшому списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, і не можуть бути предметом подальшого продажу».

Таким чином, заявник вказує на те, що зобов'язання ПАТ «Київенерго», встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 09.12.2015 року № 910/17962/15, стануть припиненими в силу закону, з дня набрання чинності законом, що в свою чергу, унеможливлює виконання рішення, тому у разі примусового виконання державним виконавцем рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2015 року у справі № 910/17962/15 може відбутися передчасне списання коштів на користь НАК «Нафтогаз України». Крім того, заявник зазначає, що згідно даних Звіту про фінансовий стан ПАТ «Київенерго» станом на 31.03.2016 дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги складає 4,5 млрд. грн.,згідно даних Звіту про фінансові результати ПАТ «Київенерго» за 2015 рік товариство отримало чистий збиток в розмірі 1,6 млрд. грн., а за перше півріччя 2016 року - збиток склав 752,2 млн. грн.

Заявник також вказує, що починаючи з 28.01.2016 року, все майно ПАТ «Київенерго». в т.ч. грошові кошти на рахунках, арештовані державним виконавцем в процесі виконання рішень на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Також, заявник в обгрунтування заяви посилається порушенням Кабінетом Міністрів України строків відшкодування державою з держбюджету різниці в тарифах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.08.2016 року зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Комарової О.С., суддів Босого В.П., Турчина С.О.

10 серпня 2016 року розпорядженням № 04-23/1619 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/17962/15. В обґрунтуванні призначення проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи № 5011-75/9565-2012 зазначено: "у зв'язку з відпусткою судді Турчина С.О., який приймав участь у колегіальному розгляді справи".

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.08.2016 року зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Комарової О.С., суддів Босого В.П., Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя: Комарова О.С., судді: Босий В.П., Отрош І.М., справу № 910/17962/15 та призначено розгляд заяви на 18.08.2016року о 11:00 год.

Розпорядженням від 15.08.2016 року № 04-23/1666 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/17962/15. В обґрунтуванні призначення проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи № 910/17962/15 зазначено: "у зв'язку з відпусткою судді Босого В.П., який приймав участь у колегіальному розгляді справи.".

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2016 року зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Комарової О.С., суддів Отрош І.М., Турчин С.О.

Розпорядженням від 16.08.2016 року № 04-23/1691 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/17962/15. В обґрунтуванні призначення проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи № 910/17962/15 зазначено: "у зв'язку з відпусткою судді Турчина С.О., який приймав участь у колегіальному розгляді справи.".

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2016 року зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Комарової О.С., суддів Отрош І.М., Сташків С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року прийнято до провадження колегії суддів у складі:головуючий суддя: Комарова О.С., судді: Отрош І.М., Сташків Р.Б. справу № 910/17962/15.

Через відділ діловодства суду 18.08.2016 року від представника відповідача (заявника) надійшли пояснення до заяви про відстрочку виконання рішення б/н від 18.08.2016 року, в яких останнім зазначено, що 28.01.2016 грошові кошти на рахунках ПАТ «Київенерго» арештовані державним виконавцем в процесі виконання рішень на користь НАК «Нафтогаз України», станом на 02.07.2016 року кошти на рахунках ПАТ «Київенерго» відсутні для виконання рішення в повному обсязі, оскільки платіжні вимоги повертаються з фінансових установ без виконання або з частковим виконанням у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, про що Державним виконавцем вказано в запереченнях від 02.07.2016 року № 46310520/2, тому існує ряд суттєвих обставин, які унеможливлюють негайне виконання рішення суду, тим більше напередодні опалювального сезону. Вказані пояснення було долучено судом до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 18.08.2016 року від представника позивача-2 надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення б/н від 16.08.2016 року, в яких позивач-2 проти заяви заперечив, посилаючись на те, що відсутність фінансування з державного бюджету на покриття різниці в тарифах на теплову енергію не є умовою для надання відстрочки виконання рішення суду, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів. Позивач-2 зазначає, що згідно з інформацією з офіційного порталу Верховної Ради України від 15.08.2016 року Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» з пропозицією Президента України про його відхилення повернуто для повторного розгляду Верховною Радою України. Також, позивач-2 вказує, що не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобов'язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким, у зв'язку великою кредиторською заборгованістю перед своїми контрагентами, розмір якої станом на 30.06.2016 року становив 36 904 521,00 грн., що тягне за собою позови до позивача-2, і як наслідок додаткове фінансове навантаження у вигляді стягнення з позивача-2 штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат. Вказані заперечення було долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.08.2016 року представники відповідача (заявника) підтримали доводи заяви та дали пояснення по суті заяви. Представник позивача-2 проти заяви заперечив та дав пояснення по суті заяви.

Представники процесуального позивача та позивача-1 в судове засідання 18.08.2016 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши відповідну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року у справі № 910/17962/15, виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, підставами задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

В обґрунтування поданої до суду заяви, заявник посилається на те, що Верховною Радою України 07.07.2016 року прийнято, 14.07.2016 року підписано Головою ВРУ та направлено на підпис Президенту України Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», яким доповнено Розділ VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок природного газу» пунктом 6і абзац третій якого має наступний зміст: «За умови відсутності у теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій заборгованості за загальний обсяг природного газу, спожитого для виробництва теплової, електричної енергії та для власних потреб до 1 січня 2014 року, неустойка (штраф, пеня), інші штрафні, фінансові санкції, а також інфляційні нарахування і проценти річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, були або можуть бути нараховані на заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, що утворилася станом на 01 липня 2015 року, вважаються погашеними згідно з цим Законом та підлягають подальшому списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, і не можуть бути предметом подальшого продажу». Таким чином, на думку заявника, зобов'язання ПАТ «Київенерго», встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 09.12.2015 року № 910/17962/15, стануть припиненими в силу закону, з дня набрання чинності законом. Заявник також зазначає, що згідно даних Звіту про фінансовий стан ПАТ «Київенерго» станом на 31.03.2016 дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги складає 4,5 млрд. грн.,згідно даних Звіту про фінансові результати ПАТ «Київенерго» за 2015 рік товариство отримало чистий збиток в розмірі 1,6 млрд. грн., а за перше півріччя 2016 року - збиток склав 752,2 млн. грн. Так, заявник вказує, що починаючи з 28.01.2016 року, все майно ПАТ «Київенерго». в т.ч. грошові кошти на рахунках, арештовані державним виконавцем в процесі виконання рішень на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Крім того, заявник в обгрунтування заяви посилається порушенням Кабінетом Міністрів України строків відшкодування державою з держбюджету різниці в тарифах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 року.

Позивач-2 проти заяви заперечив, посилаючись на те, що відсутність фінансування з державного бюджету на покриття різниці в тарифах на теплову енергію не є умовою для надання відстрочки виконання рішення суду, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів. Позивач-2 зазначає, що згідно з інформацією з офіційного порталу Верховної Ради України від 15.08.2016 року Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» з пропозицією Президента України про його відхилення повернуто для повторного розгляду Верховною Радою України. Також, позивач 2 вказує, що не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобов'язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким, у зв'язку великою кредиторською заборгованістю перед своїми контрагентами, розмір якої станом на 30.06.2016 року становив 36 904 521,00 грн., що тягне за собою позови до позивача-2, і як наслідок додаткове фінансове навантаження у вигляді стягнення з позивача-2 штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат. Вказані заперечення було долучено судом до матеріалів справи.

Частиною 5 статі 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В силу вимог ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Отже, з правових конструкцій вказаних статей випливає, що судові рішення можуть прийматися у формі: рішень, ухвал, постанов та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.1.1. вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи № 910/17962/15, спір між сторонами виник у зв'язку з наявністю заборгованості Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (заявника) перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за порушення строків оплати переданого природного газу на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 203/14-ПР від 25.02.2014 року.

Укладення заявником договору купівлі-продажу природного газу № 203/14-ПР від 25.02.2014 року вважається здійсненням останнім підприємницької діяльності як суб'єкта господарювання. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши подані матеріали та докази в їх сукупності та враховуючи, посилання заявника на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність існування конкретних обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року у справі №910/17962/15, з урахуванням принципів розумності та справедливості.

Крім того, оцінюючи в сукупності доводи заявника, наведені ним у заяві про відстрочення виконання рішення суду та поясненнях до заяви, а також доводи позивача-2, наведені ним у запереченнях на заяву про відстрочення виконання рішення суду, подані сторонами докази, враховуючи при цьому роз'яснення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9, згідно яких господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, суд дійшов висновку про те, що при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/17962/15, необхідно врахувати не тільки матеріальні інтереси та фінансовий стан заявника, а й матеріальні інтереси та фінансовий стан стягувача, слід також враховувати наявність інфляційних процесів у економіці держави з огляду на значний розмір сум до стягнення.

Суд також звернув увагу на те, що заявником (боржником) ані у тексті заяви про відстрочення виконання рішення суду, ані у судовому засіданні 18.08.2016 року не вказано та не подано суду певних доказів того, що з 01.02.2017 року (майже через 6 місяців) закінчиться дія обставин, на які він посилається у заяві про відстрочення виконання рішення суду, що унеможливлюють виконання рішення, а рівно, що з 01.02.2017 року (майже через 6 місяців) він буде мати змогу виконати рішення суду у справі № 910/17962/15.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року № 910/17962/15 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року № 910/17962/15 - відмовити.

2. Копію ухвали направити процесуальному позивачу та позивачу-1 у справі № 910/17962/15.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Комарова

Судді І.М. Отрош

Р.Б. Сташків