Рішення № 59775413, 04.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.08.2016 Справа № 905/1764/16

Господарський суд Донецької області у складі: суддіОвсяннікової О.В.,

При помічнику суддіСтепанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Дочірнього підприємства «ТРАНСГАРАНТ-Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», м. Маріуполь, Донецька область

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпропетровськ

про стягнення 206 232,00 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №133-д від 09.12.2015)

від відповідача: не зявився

С У Т Ь С П О Р У :

Дочірнє підприємство «ТРАНСГАРАНТ-Україна» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» про стягнення 206 232,00 гривень заборгованості за договором оренди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору оренди відповідач не доплатив вартість залізничного тарифу за повернення з оренди рухомого складу (у подальшому РС), який був ним сплачений перевізнику.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що нарахований перевізником тариф у сумі 65 658,00 гривень, який сплачений позивачем залізниці, був ним відшкодований повністю, акт приймання-передачі з оренди 25-ти орендованих спецвагонів (окатишевозів) сторонами підписаний без заперечень, тому правовідносини сторін з договору оренди припинились належним виконанням.

Донарахування провізної плати у сумі 206 232,00 гривень було здійснено перевізником внаслідок зміни позивачем призначення вагонів, з «орендованих», які прямували на внутрішні перевезення ПАТ «Запоріжсталь»,на «вагони в утилізацію».

У звязку з тим, що рішення по справі може вплинути на правовідносини однієї зі сторін з перевізником, суд, ухвалою від 21.06.2016, керуючись ст.27 ГПК України, залучив до участі у справі в якості 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Залучена особа письмові пояснення по справі не надала, а її представник у судовому засіданні обґрунтував донарахування тарифа з посиланням на п.13.15 «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані ними послуги» (у подальшому Збірник тарифів) та пояснив, що донарахування провізної плати у сумі 206 232,00 гривень за перевезення 25-ти орендованих вагонів було здійснено правомірно, оскільки ці вагони були з вичерпаним строком експлуатації, а тому провізні платежі розраховуються за тарифною схемою 2.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-ої особи, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

20 квітня 2011 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) був укладений договір оренди рухомого складу № С 3-04/11ЖД згідно з п.1.1. якого орендодавець зобовязався передати Орендарю у строкове платне користування (далі оренду) залізничні вантажні вагони - рухомий склад (у подальшому - РС), які належать йому на праві власності, а Орендатор прийняти їх за Актом приймання-передачі і своєчасно здійснювати всі передбачені договором платежі.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання та до 31.12.2011.

Додатковими угодами до договору строк його дії був продовжений на 2012-2015 роки.

За правовою природою укладений договір є договором найму і підпадає під правове регулювання розділу 58 (759-791) ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст.760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Умовами Розділу 2 договору сторони узгодили, що передання РС в оренду оформлюється актами приймання-передачі і актами технічного огляду вагонів, які підписуються сторонами після прибуття РС на станцію узгоджену сторонами. В акті приймання-передачі зазначаються номери РС і дата їх прибуття на станцію передачі.

Датою повернення РС є дата прибуття РС на станцію узгоджену сторонами. Датою повернення РС є дата, зазначена на календарному штемпелі залізничної накладної станції повернення. Повернення РС оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами і складається на станції узгодженій сторонами.

У п.4.5 договору сторонами був обумовлений порядок оплати залізничного тарифу при транспортуванні РС від Орендодавця до Орендаря і у зворотному напрямку.

Згідно з п. 4.5. договору Орендодавець сплачує залізничний тариф до станції приймання-передачі РС в оренду, Орендатор сплачує залізничний тариф до станції приймання-передачі РС при поверненні з оренди до станції узгодженої сторонами.

На виконання умов договору позивачем було передано , а відповідачем прийнято в оренду вантажні вагони:

28.04.2011 60 одиниць;

29.04.2011 44 одиниці;

05.06.2011 3 одиниці;

12.07.2011 2 одиниці;

09.08.2011 5 одиниць;

19.08.2011 23 одиниці;

13.10.2011 10 одиниць;

19.04.2012 6 одиниць;

01.07.2013 1 одиниця, що підтверджується актами приймання-передачі майна в оренду, підписаними повноважними представниками сторін.

12.11.2015 відповідач звернувся до позивача з листом №15/11/12, в якому просив направити 16.11.2015 представника для участі у технічному огляді 25-ти вагонів- окатишевозів, у звязку з відсутністю необхідності у подальшій їх експлуатації (з метою їх повернення).

08.12.2015 позивач, листом № Д-48/7189 просив організувати відправку цих вагонів на станцію ЗапоріжжяЛіве в адресу ПАТ «Запоріжсталь» з наступним найменуванням вантажу «Порожній власний вагон окатишевоз прямує в оренду. Управління ДП «Трансгарант Україна».

Відповідно до зазначеного листа відповідачем було здійснено заповнення залізничних накладних і орендовані вагони були передані перевізнику для їх перевезення на станцію призначення.

Згідно зі ст. 62 Статута залізниць України належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

На період проведення антитерористичної операції плата за перевезення вантажів із станцій відправлення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», розташованих на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, вноситься на станціях призначення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що розташовані на іншій території України.

Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Враховуючи, що станція відправлення Сартана знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідач при відправленні вантажних вагонів провізні платежі не сплачував.

Згідно з накладними ці вантажні вагони були прийняті до перевезення 09.12.2015 і прибули на станцію призначення 12.12.2015.

Відповідно до п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085, остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу, станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Перевізником були проведені розрахунки і провізна плата за спірними вагонами склала 65 658,00 гривень, яку позивачем було сплачено повністю.

На залізничних накладних перевізником поставлений календарний штемпель видачі вантажу 13.12.2016.

У відповідності до п.4.5. договору оренди, відповідач перерахував позивачу вартість перевезення у повному обсязі, що визнається сторонами.

12.12.2015 сторонами підписаний акт передачі вагонів з оренди, згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв з оренди 25 вантажних вагонів окатишевозів.

13.12.2016 перевізником був виданий позивачу вантаж у кількості 25 вагонів-окатишевозів, що підтверджується календарним штемпелем залізниці у графі 52 залізничних накладних.

25.12.2015 позивач звернувся до керівника станції Запоріжжя Ліве з листом № ДН-12/4112, в якому просив достягнути залізничний тариф за спірні 25 вагонів-окатишевозів, оскільки вони спочатку прямували в оренду на внутрішні перевезення ВАТ «Запоріжсталь», але 20.12.2015 були продані як металобрухт.

Листом №987 від 26.12.2015 керівник станції Запоріжжя-Ліве повідомив позивача, що станцією виявлений недобір тарифа за перевезення 25-ти вагонів-окатишевозів, який становить 206 232,00 гривень.

Позивачем сплачена перевізнику донарахована сума платежу, а тому він, з посиланням на п.4.5. договору оренди, просить стягнути її з відповідача, як заборгованість, оскільки останній відмовився від її оплати.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на наступне.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (п.1 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем були повністю виконані взяті зобовязання, в тому числі і сплачені платежі, у відповідності до п.4.5. договору.

Усі орендовані вагони були повернуті позивачу (спірні 25-ть вагонів були останніми).

Таким чином, правовідносини сторін з оренди вагонів за договором оренди № С3-04/11ЖД припинились виконанням , проведеним належним чином.

За приписами ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Посилання позивача на те, що донарахована провізна плата підлягає відшкодуванню відповідачем, як заборгованість за договором оренди, спростовується наступним.

По-перше, для нарахування провізної плати за тарифною схемою 2 відправником у графі «Найменування вантажу» перевізних документів проставляється відмітка «Вантаж на своїх осях». (п.13.15. Збірника тарифів) Проте, позивачем було запропоновано відповідачу листом від 08.12.2015 зазначити найменування вантажу, як «порожній власний вагон-окатишевоз прямує в оренду», що і було зроблено останнім.

По-друге, відповідно до п.3.3. Збірника тарифів, якщо на станції призначення виявлено, що найменування вантажу не відповідає фактичному, неповне або неякісне (неточне), то уточнення з метою перевірки правильності нарахування тарифу здійснюється до видачі вантажу з ініціативи станції або на вимогу одержувача шляхом унесення до перевізних документів під попереднім неточним найменуванням уточненого найменування. Унесене до перевізних документів уточнене найменування завіряється штемпелем станції і підписами працівників станції та одержувача. Після видачі вантажу перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, не допускаються ані на вимогу залізниці, ані за заявою одержувача.

Крім того, суд зазначає, що перерахунок тарифу був здійснений залізницею після заміни позивачем найменування вантажу внаслідок його перепризначення після видачі, але в залізничних накладних найменування вантажу не змінено.

Посилання перевізника (третьої особи) на те, що спірні вагони з вичерпним строком експлуатації, а тому тариф розраховується за тарифною схемою 2, а не 14, судом не приймається до уваги, з приводу того, що листом від 26.12.2015 № 987 керівник станції Запоріжжя-Ліве зазначив, що «у базі АС «Товарний касир» усі вищеперераховані вагони враховуються як вагон з вичерпним строком експлуатації», а тому перевізник на день розрахунку провізної плати був обізнаний про стан РС.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Статуту залізниць України, Правил розрахунків за перевезення вантажів ст.ст. 526, 599, 759-791 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «ТРАНСГАРАНТ-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» про стягнення 206 232,00 гривень заборгованості за договором оренди відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 09.08.2016.

Суддя О.В. Овсяннікова