Постанова № 59773615, 25.07.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

25.07.2016 Справа № 638/8891/16-а

Пр.. № 2-А-/638/284/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Семіряд І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщені суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла станом на 01.09.2004 року у розмірі 90% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-70 від 09.02.2016 року без обмежень максимального розміру; зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла станом на 01.09.2004 року у розмірі 90% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-70 від 09.02.2016 без обмежень максимального розміру пенсії та здійснити виплати зазначених коштів з 01.01.2016 року, оскільки згідно з постановою КМУ №1013 від 09.12.2015 року підвищення посадових окладів працівників органів прокуратури здійснюється з 01.12.2015 року та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова на її користь витрати на оплату судового збору в сумі 551 грн. 21 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона працювала в органах прокуратури Харківської області з червня 1985 року та набула право на пенсію за вислугою років у зв'язку з чим з вересня 2004 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському (Шевченківському) районі м. Харкова, як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяв на той час, у розмірі 90% середнього заробітку посади заступника начальника відділу прокуратури області. У подальшому органами Пенсійного фонду неодноразово здійснювався перерахунок призначеної їй пенсії на підставах, передбачених зазначеною статтею закону у зв'язку із підвищенням посадових окладів працівників органів прокуратури.

29.02.2016 року вона звернулась до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії на підставі постанови КМУ №1013 від 09.12.2015, якою підвищено посадові оклади працівників органів прокуратури.

Листом управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова №4411-02/26 від 12.03.2016 їй повідомлено про відмову в перерахунку пенсії з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015 про скасування норм щодо пенсійного забезпечення зазначеної категорії працівників з 01.06.2015, ОСОБА_1 вважає зазначені дії органів Пенсійного фонду незаконними у зв'язку з чим звернулась до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені у позові, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 2004 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та отримує пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяв на той час, у розмірі 90% середнього заробітку посади заступника начальника відділу прокуратури області.

29.02.2016 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова з заявою про перерахунок пенсії на підставі постанови КМУ №1013 від 09.12.2015, якою підвищено посадові оклади працівників органів прокуратури..

Листом УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова №4411-02/26 від 12.03.2016 позивачеві відмовлено у здійснені перерахунку пенсії з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015 про скасування норм щодо пенсійного забезпечення зазначеної категорії працівників з 01.06.2015.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

Таким чином, враховуючи, що позивачу з вересня 2004 року призначено пенсію у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати відповідної категорії осіб, що працюють в органах прокуратури не може бути зменшено.

На момент призначення позивачу пенсії чинною була норма Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. (зі змінами, що діяли на той час), а саме ст. 50-1, яка надавала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Також за приписами Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., чинними на час призначення пенсії ОСОБА_1 граничний розмір пенсії обмежено не було.

Таким чином, на час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 90 % без обмеження граничного розміру пенсії та право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Отже, оскільки на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення за ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. було встановлено його право на отримання пенсії у розмірі 90 % за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію без обмеження граничного розміру та на перерахунок пенсії, суд вважає, що зазначена норма зберігає юридичну силу, як для позивача, так і для відповідача на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 01.07.2014р. по справі № 21-244а14, яка в силу положень ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватись судами загальної юрисдикції.

Щодо доводів відповідача в своїх запереченнях в обґрунтованість відмови позивачу у позові у звязку із скасуванням з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру" суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Натомість з 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., яким врегульовано питання пенсійного забезпечення та перерахунку пенсій працівників прокуратури, а саме статтею 86.

Таким чином, норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. не могли бути скасовані пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», оскільки норми Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури набрали чинності 15.07.2015р., тобто після 01.06.2015р.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з огляду на приписи ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., якими передбачено, що умови та порядок перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, які на даний момент не прийняті, виходячи з такого.

Право на перерахунок пенсії працівників прокуратури передбачено ч.13 ст. 86 закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р.

Отже, право на перерахунок пенсії, яке позивач набув за ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., при її призначенні, збереглося за ним і на час набрання чинності ст. 86 закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія за вислугу років призначена позивачу до набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., а саме у відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. Зазначеною нормою було гарантовано працівникам прокуратури, яким призначена пенсія, право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Таким чином, на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення при призначенні йому пенсії, позивач набув право і на її перерахунок за умов підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників та надання відповідної довідки, що було визначено ч.ч. 17, 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії.

Враховуючи, що умови та порядок перерахунку пенсії позивача було визначено зазначеною нормою Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов і порядку перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та позбавлення позивача наданих йому соціальних гарантій.

Отже, суд приходить до висновку, що відмова позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. та п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» є неправомірною.

Крім того, суд зазначає, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму (друге речення частини п'ятнадцятої), згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з пунктом 2розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.

Оскільки пенсія позивача призначена до набрання чинності вищевказаним Законом, то пенсія підлягає виплаті без обмеження її максимального розміру.

Таким чином, суд дійшов висновків що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідним стягнути на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.

Керуючись ст.ст.6-14,86,94,159,161,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», "Про прокуратуру" суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла станом на 01.09.2004 року у розмірі 90% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-70 від 09.02.2016 року без обмежень максимального розміру.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла станом на 01.09.2004 року у розмірі 90% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-70 від 09.02.2016 без обмежень максимального розміру пенсії та здійснити виплати зазначених коштів з 01.01.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківській апеляційний адміністративний суд через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: Семіряд І.В.