Ухвала суду № 59772402, 18.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4272/16-к Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 11-кп/780/1101/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 20 18.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Габрієля В.О.

суддів Дриги А.М., Зіміної В.Б.

при секретарі Яремі К.О.

з участю прокурора Сагей Л.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 27.08.2010 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців; постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2011 року випробувальний термін відмінено, з направленням для відбування покарання; ухвалою Полтавського райсуду Полтавської області від 18.12.2013 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 8 днів, -

засуджено за ч.1 ст.187 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання перебування в установах попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі період з моменту затримання 31.03.2016 року по 22.06.2016 року, що становить загалом 02 місяці 22 дні.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили ухвалено залишити попередню - тримання під вартою, з триманням в Київському СІЗО Управління ДПС України в Києві та Київській області.

Вироком ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальні збитки 7 133,00 (сім тисяч сто тридцять три) гривні, та моральну шкоду 10000,00 (десять тисяч) гривень.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджено за скоєння кримінального правопорушення, вчиненого за наступних обставин.

15.02.2016 близько 21 години 15 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 знаходився біля будинку № 66 вул. Київський шлях в м. Бориспіль. В цей час повз нього проходила ОСОБА_5 в напрямку до свого місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2 прослідував за нею.

Під час того, як ОСОБА_5 підходила до рогу будинку № 24 по вул. Київський Шлях у м. Бориспіль, у ОСОБА_2 виник умисел на вчинення нападу на ОСОБА_5 з метою заволодіння її майном, поєднаному із погрозами застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, а саме із погрозами застосування кухонного ножа, якого ОСОБА_2 мав при собі, а також із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_5, ОСОБА_2 наздогнав ОСОБА_5 та, діючи умисно, з корисливих мотивів, обхватив її рукою ззаду за шию і продемонстрував кухонний ніж, та висловив погрози насильством, небезпечним для життя та здоров'я останньої, після чого відвів ОСОБА_5 до території біля входу у підвал будинку № 24 по вул. Київський Шлях в м. Бориспіль, яка є малолюдною, та де можливо вчинити злочин.

Після цього, перебуваючи поблизу будинку № 24 по вул. Київський Шлях в м. Бориспіль, ОСОБА_6, погрожуючи насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, продовжуючи демонструвати кухонний ніж, а також силоміць утримуючи ОСОБА_5, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров'я, внаслідок якого вона падала на асфальтне покриття, чим заподіяв тілесні ушкодження у виді саден правого стегна та правої гомілки, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, та забою м'яких тканин правого колінного суглобу, який має ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинив короткочасний розлад здоров'я, відкрито викрав з жіночої сумки ОСОБА_5 мобільний телефон «Iphone 4s White 16 GB» вартістю 3 704 гривень, мобільний телефон «Nokia 308 RM - 838» вартістю 722 гривні та грошові кошти у сумі 40 гривень та у сумі 102 долари CШA, що станом на 15.02.2016 становить 2 667 гривень, усього на загальну суму 7 133 грн.

Після цього ОСОБА_2 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Потерпілою ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов про стягнення матеріальних збитків 7 133 грн. та моральної шкоди 10 000 грн.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, оскаржуваний вирок вважає таким, що підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через мякість. Просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий, яким ОСОБА_2 засудити за ч.1 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що призначаючи покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції не врахував положень закону, згідно з якими при вирішенні зазначених питань необхідно належним чином досліджувати та оцінювати всі обставини, які мають значення для кримінального провадження. Відтак, суд першої інстанції не у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Зокрема, у вироку не надано відповідної оцінки тому, що ОСОБА_2 раніше раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного спяніння, у вчиненому вини не визнав та не розкаявся. На думку прокурора, вказане є підставою для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КК України, більш суворого покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 187 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.

Згідно положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції, згідно положень п. 2, 3 ч. 1 ст. 65 КК України та п.п. 1-3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення передбачене: ч.1 ст.187 КК України, віднесено до тяжких злочинів.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 67 КК України, суд першої інстанції визнав вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння та рецидив злочину.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 66 КК України, суд першої інстанції визнав щире каяття, сприяння органам досудового розслідування в розкритті кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, міськрайонний суд врахував те, що останній був судимий за умисний корисливий злочин, випробувальний термін було скасовано з направленням до місця відбування покарання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно та обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання, у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів і домірне скоєному, а вимоги апеляційної скарги прокурора про призначення більш суворого покарання є такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VIII), зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Попереднє увязнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє увязнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.

А отже, строк попереднього увязнення, у період з 22.06.2016 року до моменту набрання вироком законної сили, ОСОБА_2 слід зарахувати в строк покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2016 року відносно ОСОБА_2 без зміни.

У відповідності до вимог ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього увязнення, у період з 22.06.2016 року до моменту набрання вироком законної сили, в строк покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Головуючий :

Судді: