Постанова № 59770091, 17.08.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1602/16-п Провадження №33/773/277/16 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці - Пікалюка М.С.,

захисника - ОСОБА_2,

особи, що притягається до відповідальності - ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_3, на постанову судді Любомльського районного суду від 07 липня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1, тимчасово не працює, РНОКПП НОМЕР_1, за ст. 472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 365032 (триста шістдесят п'ять тисяч тридцять дві) гривні 66 копійок з конфіскацією 14600 (чотирнадцяти тисяч шістсот) доларів США, вилучених згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 1301/20500/2016.

ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 12.06.2016 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, водієм автомобіля «Лексус», реєстраційний номер НОМЕР_2, при проходженні прикордонно-митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», порушив порядок передбачений постановою правління НБУ №148 від 27.05.2008 року «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», переміщуючи понад передбачену норму 14600 (чотирнадцять тисяч шістсот) доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.06.2016 року становить 365032 (триста шістдесят п'ять тисяч тридцять дві) гривні 66 копійок та не задекларував за встановленою формою вказану валюту, яка підлягала обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст. 257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не оспорюючи вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України є незаконним і необґрунтованим. Просить постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження по справі закрити, а в частині притягнення за ст.471 МК України змінити, застосувавши стягнення без конфіскації вилучених коштів.

Заслухавши думку ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, міркування представника митниці, який просив залишити постанову суду без змін, дослідивши матеріали вищевказаної справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 280 КпАП України суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З оскаржуваної постанови вбачається, що зазначені вимоги закону не були дотримані, оскільки не були досліджені в повному обсязі всі обставини справи. Визнавши ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю "зелений коридор" повідомив працівника митниці про наявні в нього грошові кошти.

Посилання ОСОБА_3 про те, що вказані кошти він не приховував, підтверджується протоколом складеним на нього, з якого вбачається, що кошти знаходились в салоні автомобіля, в бардачку, в якому останній був в якості водія.

В матеріалах справи також відсутні дані, в тому числі і протокол усного опитування, які б спростовували твердження ОСОБА_3, про те, що він провів усне декларування, повідомивши працівника митниці про наявні у нього кошти.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 заявив усно про наявність у нього валюти, однак був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на вказані обставини уваги не звернув, пояснення ОСОБА_3 не спростував і будь-якої оцінки цим поясненням не дав та доказів, що підтверджували б винуватість останнього у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст.472 МК України у постанові не навів, що суперечить вимогам ст.489 МК України, ст.ст.280, 283 КпАП України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України притягнутий необґрунтовано, тому постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України.

Разом з тим, з протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 1301/20500/2016 вбачається, що дії ОСОБА_3 мають ознаки порушень митних правил, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, однак суддя Любомльського районного суду в своїй постанові питання про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст.471 МК України фактично, не розглянув, висновків про винність останнього у вчиненні даного правопорушення не зробив, в зв'язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості здійснити перегляд питання про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КпАП України, ст. 530 МК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду від 07 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

Вилучені у ОСОБА_3 згідно протоколу про порушення митних правил № 1301/20500/2016 від 12 червня 2016 року 14600 (чотирнадцять тисяч шістсот) доларів США повернути останньому.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: