Ухвала суду № 59769960, 23.06.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6369/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та скасування реєстраційного запису про право власності, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та скасування реєстраційного запису про право власності.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Позивач звертається до суду з вимогами майнового характеру, а саме просить свідоцтво серії СТА № 482578 про право власності на нерухоме майноАДРЕСА_1 в б\д. № 5 по вул. Можайського в м. Ужгороді видане на ім'я ОСОБА_3 від 3.04.2015 року на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 1.04.2015 року № 122 визнати незаконним та скасувати. Реєстраційний запис № 9423062 від 15.04.2015 року про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 скасувати.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до пункт1.1.2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Так, згідно квитанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 551,21 грн.

Разом з тим, в порушення вимог пункту 4 частини 2ст. 119 ЦПК України, позивачем не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру, яка у відповідності до п. 9ст. 80 ЦПК Україниповинна бути визначена дійсною вартістю нерухомого майна.

В позовній заяві відсутні та з доданих до неї документів не вбачаються відомості про реальну (дійсну) вартість спірного нерухомого майна, визначену саме на час звернення до суду або в максимально наближений до цього час.

У відповідності до п.12Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності"вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Частиною 2 ст. 80 ЦПК України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні розяснення містяться у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року.

Частиною 1 ст. 4 Закону «Про судовий зір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячномурозмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначає, що з 01 січня 2016року розмір мінімальної заробітної плати складає 1378,00 грн.

Враховуючи вище викладене, вважаю необхідним визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за пред'явлення вимог майнового характеру, на рівні максимальної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана до суду фізичною особою, а саме п'ять розмірів мінімальних заробітнихплат, що складає 6890 грн. та відповідатиме вимогам ч. 2 ст. 80 ЦПК України.

У разі незгоди з визначеною сумою сплати судового збору, розяснити ОСОБА_1 його право на подання до суду відомостей дійсної вартості спірного майна для визначення ціни позову.

Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м. Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів звязку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування. Частиною 1ст. 3 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів. Це положення визначено й ч. 1ст. 15 ЦК України.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого предявлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову);докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобовязаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на предявлення позову та дотримання процесуального порядку його предявлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві відсутні номера засобів звязку позивача і відповідача, якщо такі відомі, повна адреса сторін не зазначена, не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, тобто ті юридично значимі факти відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, на основі яких він звертається з позовом саме до ОСОБА_3.

Крім того, вказуючи в позовній заяві про те, що позивач мешкає у квартирі у складі сімї якого 3 особи, разом з тим жодних відомостей на підтвердження цього не надає. Вказаних осіб в якості третіх осіб не залучає, копії позовної заяви з усіма додатками до позовної заяви до матеріалів позовної заяви не надає для таких.

Відсутність викладення конкретного змісту позовних вимог позбавляє суд можливості з'ясування фактів і відповідних ним правовідносин, суті спору між сторонами, оскільки суддя має право відкрити провадження у справі лише при наявності як передумов права на пред'явлення позову, так і при наявності умов, які складають порядок реалізації права на звернення до суду, який передбачений в ст.ст. 119-121 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України в новій редакції.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та скасування реєстраційного запису про право власності - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 11 липня 2016 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4