Ухвала суду № 59769709, 17.08.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4153/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/1089/16 Категорія: 50 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк К.І.,

суддів - Свистун О.В., Мудренко Л.І.,

за участі секретаря - Губарик К.А.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто аліменти з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. щомісячно, починаючи від дня предявлення позову - 30.03.2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 551,20 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав з підстав в ній наведених, просив її задовольнити.

Позивач апеляційну скаргу заперечила, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.02.2005 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який було розірвано 29.12.2008 року. За час шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який перебуває на утриманні матері. Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про розірвання шлюбу та свідоцтвом про народження дитини (а.с.3,4).

Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що на даний час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_5, який народився у неї із ОСОБА_6П.(шлюб із яким зареєстровано 17.11.2012 року), не працює, доходи, які отримує сім`я є недостатніми для утримання двох малолітніх дітей.

Покликаючись на вищевказані обставини, просила стягувати щомісячно аліменти з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 800 грн.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ухвалюючи рішення щодо стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн., суд врахував, що відповідач не працює, однак є працездатним, на утриманні у нього перебувають інші малолітні діти, також врахував матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів, стан його здоровя.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для зміни судового рішення, яке є законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 181 Сімейного кодексу за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки та сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідач є повнолітньою, працездатною особою, однак не працює, має нерегулярні доходи.

Зазначені обставини не заперечив відповідач та в своїх поясненнях в суді першої інстанції погодився сплачувати щомісячно аліменти в розмірі 500 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розмір аліментів у сумі 650 грн. на утримання малолітнього ОСОБА_4 визначений з врахуванням всіх обставин справи, в тому числі обовязку обох батьків щодо його утримання, коштів, необхідних для цього, віку дитини та його потреб, наявності на утриманні відповідача іншої дитини, вимог розумності та справедливості.

Покликання відповідача на тимчасову його непрацездатність не позбавляють його обовязку утримувати сина та сплачувати кошти для забезпечення необхідного догляду за дититною.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановленим законом підстав для зміни оскарженого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2016 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді