Ухвала суду № 59769376, 18.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 226/543/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1482/2016

Головуючий в 1 інстанції Коваленко Т.О.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Агєєва О.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Кредитна спілка «Добробут», Відділ державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції в Донецькій області про стягнення заборгованості та інфляційних витрат, що виникли внаслідок невиконання судового рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Димитровського міського суду Донецької області від 22 червня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про нарахування інфляційних витрат за невиконання рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2014 року, яким на користь КС «Добробут» було стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у сумі 23 461,74 грн. 24.02.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.07.2014 року Апеляційним судом Донецької області задоволено заяву КС «Добробут» про заміну сторони виконавчого провадження. Судом замінено стягувача - КС «Добробут» на правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні, та призначено його новим стягувачем. На підставі ухвали суду № 226/1165/13-ц від 22.07.2014 року, позивачем було подано заяву до ВДВС Димитровського МУЮ в Донецькій області від 07.10.2014 року про прийняття ухвали про заміну сторони виконавчого провадження. З дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримав від боржника сум на виконання судового рішення, тому неодноразово звертався до ВДВС Димитровського МУЮ в Донецькій області з проханням повідомити йому про хід виконання вказаного рішення суду та щодо прискорення процедури виконання судового рішення. На момент подання позову в суд виконавче провадження перебуває у державного виконавця Дзюбан Ю.Д., бездіяльність якої він оскаржив, звернувшись з заявою до в. о. начальника ВДВС Димитровського МУЮ в Донецькій області ОСОБА_3, яка 25.09.2015 року винесла постанову про відмову в задоволенні скарги. У даній постанові зазначено, що боржник не отримує пенсію і не працює, а 13.03.2015 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем мешкання боржника, в ході якого було встановлено, що майна, яке належить боржнику на праві приватної власності та яке підлягає опису і реалізації на момент перевірки не виявлено. Оскільки протягом двох років судове рішення про стягнення на його користь заборгованості з ОСОБА_2 не виконувалося, просив суд стягнути з відповідача на його користь 23 461,74 грн. основного боргу, 1 566,26 грн. сума 3% річних, 29 638,00 грн. сума інфляційних, всього 54 666,00 грн.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 22 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

На вказане рішення суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги.

Стосовно відомостей наданих Димитровським ВДВС МУЮ в Донецькій області про те, що станом на 16 червня 2016 року, будь-яких виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на виконанні Димитровського ВДВС МУЮ в Донецькій області не перебувало та не знаходиться, зазначає, що виконавчого листа немає, оскільки на виконанні перебуває ухвала про заміну сторони виконавчого провадження з КС «Добробут» на правонаступника ОСОБА_1

Вважає, що суд першої інстанції зробив невірний висновок, що позивачем не доведено в судовому засіданні вимоги позову до відповідача, а також, що позивач є неналежним субєктом для звернення до суду з цими вимогами.

Також вважає, що суд першої інстанції повинен був поставити під сумніви відповідні відомості, надані ВДВС Димитровського МУЮ в Донецькій області або витребувати матеріали виконавчого провадження для повного та всебічного зясування обставин справи, оскільки йому як позивачу у справі від ВДВС Димитровського МУЮ в Донецькій області не надходило жодного повідомлення про закриття виконавчого провадження.

Сторони, сповіщені про час та місце розгляду справи судовими повістками з рекомендованим поштовим повідомленням про вручення, не зявилися, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Від позивача та відділу державної виконавчої служби надішли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід вихилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 листопада 2013 року Димитровським міським судом Донецької області на користь КС «Добробут» з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 3 750 грн., підвищені відсотки за користування кредитом у розмірі 12 986,30 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн., а всього 16 965,70 грн. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2014 року, вказане рішення в частині визнання недійсним п. 7.1 розділу 7 кредитного договору № КС-002050 від 23.02.2008 року, в частині встановлення розміру підвищеної відсоткової ставки понад 50%, стягнення підвищених відсотків за користування кредитом у розмірі 50% скасовано та змінено в частині стягнення судового збору. Позовні вимоги КС «Добробут» до ОСОБА_2 в частині стягнення підвищених відсотків згідно з п. 7.1 кредитного договору № КС-002050 від 23.02.2008 року задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Добробут» підвищені відсотки у розмірі 19 479,45 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 232,29 грн. В іншій частині рішення про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3 750 грн. залишено без змін.

За повідомленням Димитровського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, наданим станом на 16 червня 2016 року, будь-яких виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на виконанні у Димитровському міському ВДВС не перебувало та не знаходиться.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на вказане повідомлення державної виконавчої служби, яке не було спростовано позивачем шляхом надання суду письмових документів і який, крім наведених копій судових рішень, будь-яких інших доказів суду не надав, тому суд вважав недоведеними в судовому засіданні вимоги, а також, - що позивач є належним субєктом для звернення до суду з такими вимогами.

З вказаними висновками суду першої інстанції можна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, 22.07.2014 року апеляційним судом Донецької області була постановлена ухвала про задоволення заяви КС «Добробут» про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача), а саме кредитної спілки на позивача ОСОБА_1 Саме вказана ухвала є обґрунтуванням його позову.

Проте, позивач копію цієї ухвали та постанов державного виконавця суду не надав та у заяві про усунення недоліків від 11.05.2016 року зазначив, що ухвала знаходиться в ВДВС Димитровського МУЮ і йому необхідний час для надання відповідних документів. (а. с. 12)

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як визначено ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку позивач повинен був довести, що він є особою (стягувачем), яка має право ставити питання про стягнення санкцій за порушення зобовязань в процесі виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

Позивач дану обставину не довів, що можливо лише шляхом надання відповідних доказів, зокрема, ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження та постанов державного виконавця, винесених у звязку з заміною стягувача.

Щодо судового збору при поданні позовної заяви, то як зазначив позивач у заяві про усунення недоліків від 11.05.2016 року ( а. с. 12), він сплатив судовий збір через сервіс Приват 24, але при цьому ніяких доказів на підтвердження цієї обставини не надав, що вбачається з акту від 22.06.2016 року, складеного відповідальними працівниками суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 22 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: