Вирок № 59769121, 27.06.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/407/2016

Номер справи 243/3734/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» червня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання - Нікіфорової В.В.,

- прокурора - Рейпольського О.О.

- потерпілої - ОСОБА_1,

- обвинуваченої - ОСОБА_2,

- захисника обвинуваченої - адвоката Прокопцева С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов»янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050510000444 від 21 лютого 2016 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області 05 травня 2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Тихонівка Словянського району Донецької області, громадянки України, українки, з середньою освітою, не заміжньої, має на утримані двох неповнолітніх дітей, інвалідом не являється, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2016 приблизно о 00 год. 05 хв., ОСОБА_5, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння знаходилась за місцем свого мешкання, а саме в житловій кімнаті школи - інтернат №1 м. Слов'янська, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де також перебував її співмешканець ОСОБА_6, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння.

В цей же день, у зазначеній кімнаті, в зазначений час між ОСОБА_2 та її співмешканцем ОСОБА_6 на ґрунті раптово - виниклих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої ОСОБА_6 наніс один удар кулаком лівої руки в область правої вушної раковини ОСОБА_2, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_5 з метою уникнення спричинення їй тілесних ушкоджень, взяла у руки свою дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та перемістилась з нею у кухню вищезазначеного житлового приміщення. ОСОБА_6 продовжуючи свої противоправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 прослідував вслід за нею, де замахнувся кулаком лівої руки на ОСОБА_5, у котрої на лівій руці сиділа малолітня дитина, однак останній промахнувся та наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя малолітньої ОСОБА_8, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_5 бажаючи припинити противоправні дії зі сторони ОСОБА_6 перебуваючи у стані необхідної оборони, намагаючись захиститись від противоправних посягань на її здоров'я та здоров'я своєї малолітньої дитини з боку ОСОБА_6 маючи при цьому можливість відвернути і припинити посягання на її адресу у інший спосіб або уникнути противоправних суспільно - небезпечних посягань, не оцінила небезпечність посягання, перевищила межі необхідної оборони, взяла зі столу кухонний ніж та тримаючи його у правій руці, діючи умисно, розуміючи противоправний характер своїх дій, нанесла один удар у верхню черевну порожнину живота ОСОБА_6, внаслідок чого заподіяла останньому тілесні ушкодження у вигляді колото - різаної рани передньої черевної стінки проникаючої в черевну та грудну порожнини з пошкодженням печінки, та правої легені, яка ускладнилась кровотечею в черевну та грудну порожнини, розвитком недокрів'я серця головного мозку, набряку головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, та від яких ОСОБА_6 21 лютого 2016 року о 02 годин 05 хвилин помер в Хірургічному відділенні Міської лікарні ім. Леніна, м. Слов'янська, таким чином ОСОБА_5 заподіяла тяжку шкоду, яка явно не відповідала небезпечності посягання.

Між спричиненими ОСОБА_2 тілесними ушкодженнями потерпілому ОСОБА_6 в результаті яких останній помер, є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

У скоєнні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена ОСОБА_5 викривається наступними доказами.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 визнала повністю свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України та суду пояснила, що з загиблим ОСОБА_6 вона була знайома з 2010 року, а разом мешкали з 02 жовтня 2013 року. Відносини між ними були різними, як у всякій сім»ї. Іноді вона вживала спиртні напої, ОСОБА_6 також іноді вживав спиртні напої. До 21 лютого 2016 року між ними були випадки, коли сварки переходили в бійку. ОСОБА_6 її бив. До правоохоронних органів вона не зверталася, оскільки ОСОБА_6 сам працював у міліції, а потім був звільнений з органів і його поставили на облік до лікаря -нарколога.

20 лютого 2016 року вона з дітьми була в гостях, де вживала алкогольні коктейлі. ОСОБА_6 залишився вдома, оскільки грав у карти у компьютері і пив пиво, також був у стані алкогольного сп»яніння. Вона повернулася додому о 23 годині. Коли зайшла до кімнати, почала роздягати дітей і побачила, що ОСОБА_6 злий, почав з нею сваритися. Потім вдарив її рукою по обличчю, діти стали плакати та кричати. У старшої дитини почалася істерика. Вона запропонувала ОСОБА_6 йти на кухню, щоб поговорити, думала, що може там він не буде її бити. Вона взяла на руки молодшу доньку і пішла в кухню. Там разом з ОСОБА_6 вони почали сваритися, кричати. ОСОБА_6 замахнувся на неї та хотів вдарити. ОСОБА_6 вдарив її лівою рукою у вухо та щелепу кулаком., а також наніс удар дитині ОСОБА_7 і вона почала плакати. В кухні було темно, світла не було і предмети на столі побачити було неможливо. Вона не дивилася, що саме бере в руки, взяла зі столу якийсь предмет та вдарила ним ОСОБА_6 в область живота, а потім почала заспокоювати дитину. Предмет - ніж взяла зі столу, оскільки боялася його подальших дій. Вона дуже його боялася, їй було страшно і тому вона нанесла йому удар. У неї був жах. ОСОБА_6 пішов до кімнати і закрив двері. Вона також повернулася до кімнати, але ОСОБА_6 в квартирі не було, все було в крові. Вона виглянула у вікно і побачила ОСОБА_6 на вулиці. Вона вилізла у вікно за ним і побачила, що ОСОБА_6 почав падати. Він мовчав, вона намагалася його тягнути до дому, але він ніяк не реагував. На ОСОБА_6 було багато крові, реакції в нього ніякої не було. Вона пішла додому, взяла речі, воду. Вкрила його, визвала швидку допомогу, а потім зателефонувала матері ОСОБА_6 - потерпілій по справі. Вона сиділа з ним і весь час розмовляла, а потім стала усим телефонувати. Приїхала швидка, яка забрала ОСОБА_6 до лікарні, а її потім забрали до міліції.

Раніше ОСОБА_6 її дуже сильно бив і вона не знала, що могло трапитися в той вечір. Сварок між ними було багато, він завжди спричиняв їй тілесні ушкодження. Восени 2015 року він бив її ногами, поваливши на ліжко, та зламав їй ребро, було багато синців та гематом. В грудні 2015 року він вигнав її роздягнуту з квартири на вулицю.

Коли наносила удар ОСОБА_6, дитина була в неї на руках. Потім вона поставила дитину на підлогу і пішла в кімнату. Всі дії ОСОБА_6 в той день вона сприймала, як реальну загрозу своєму життю, оскільки їх бійки ніколи нічим гарним не закінчувалися. Завжди у неї були сліди побиття.

Як опинився ніж на вулиці, вона не знає.

У тому, що вчинила вказане кримінальне правопорушення, вона щиро розкаялася.

Аналізуючи показання обвинуваченої ОСОБА_2 в тій частині, що вона не мала наміру 21 лютого 2016 року в процесі бійки, позбавити життя ОСОБА_6, що не бачила який саме предмет взяла зі столу після того, як між нею та ОСОБА_6 виникла бійка і останній вдарив її та дитину, не усвідомлювала, що у неї в руках знаходиться ніж, у сукупності з іншими по справі доказами, суд розцінює такі показання ОСОБА_2 як спосіб захисту, які дані з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки ці її ствердження повністю спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що загиблий ОСОБА_6 - її син. Обвинувачену вона знає з 2011 року, відносини були нормальними. Її син та обвинувачена мешкали разом з 02 жовтня 2013 року. Вони мешкали в гуртожитку.

Очевидцем вчинення кримінального правопорушення вона не була.

20 лютого 2016 року вечері вона знаходилася у себе дома, вже лягла спати. Приблизно в 00 годин 50 хвилин їй зателефонувала ОСОБА_5, яка кричала та звала її приїхати до них, у неї була істерика.

Вона приїхала до них у гуртожиток, двері їх кімнати були зачинені. Вона відкрила кімнату, увійшла, побачила, що біля вікна кров. Діти спали, в кімнаті горіло світло. Кров була також біля ліжка. Вона подумала, що її син ОСОБА_6 міг побити ОСОБА_5 Вона вимила сліди крові. Потім їй зателефонувала ОСОБА_5, яка повідомила, що ОСОБА_6 поранений, так як вона вдарила його ножем. ОСОБА_6 перебував у хірургічному відділенні і поряд з ним була його бабуся. Потім приїхали працівники міліції, прийшли до кімнати і стали цікавитися про ніж. На столі були ножі, але ОСОБА_5 повідомила, що той ніж знаходиться біля тумбочки. Але ніж працівники міліції знайшли зовсім в іншому місці - на вулиці. Також на вулиці знайшли і мобільний телефон її сина. Оскільки всі речі ОСОБА_2 були в крові, вона взяла для неї одяг і поїхала до міліції. Вранці вона зібрала дітей і відвезла їх до подруги, а потім її викликали до слідчого. Ніяких тілесних ушкоджень у дітей не було, у них працівники міліції нічого не питали. Після події, вона ОСОБА_5 не бачила. Вона думає, що її сина вбив хтось інший, а обвинувачена його покриває. Але достовірних фактів цьому вона не має.

Її син вживав алкогольні напої на свята, був на обліку у лікаря - нарколога з лютого 2015 року за зловживання спиртними напоями.

Ніяких претензій матеріального або морального характеру вона до обвинуваченої немає, просить суд покарати її суворо і направити в місця позбавлення волі.

Аналізуючи показання потерпілої ОСОБА_1, суд вважає, що потерпіла підтвердила той факт, що між обвинуваченою та ОСОБА_6 траплялися сварки і ОСОБА_6 бив обвинувачену, спричинявши їй тілесні ушкодження. Тобто повністю підтвердила показання обвинуваченої в цій частині.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою, показань потерпілої, провина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

Із Протоколу огляду місця події і трупа від 21 лютого 2016 року вбачається, що об'єктом огляду є труп ОСОБА_6, який виявлений в приміщенні ванної кімнати хірургічного відділення Комунальної лікувально-профілактичної установи міська лікарня № 1 ім. Леніна м. Слов'янська (а.с.32-33).

Із Висновку судово-медичної експертизи трупа № 108 від 22 лютого 2016 року вбачається, що причиною смерті ОСОБА_6, 1991 року народження, стала колото-різана рана передньої черевної стінки, проникаюча в черевну та грудну порожнини з пошкодженням печінки, та правої легені, яка ускладнилася кровотечею у черевну та грудну порожнини (в черевній порожнині 500мл рідкої крові за даними дослідження та 2,5л за даними медичних документів, в правій плевральній порожнині 1000мл рідкої крові), розвитком недокрів'я серця головного мозку, набряку головного мозку. Виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_6, колото-різана рана передньої черевної стінки, проникаюча в черевну та грудну порожнини з пошкодженням печінки, та правої легені утворилась від дії колючо-ріжучого предмету незадовго до надходження до лікарні та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя; садна голови, обличчя, грудної клітки справа, тазу та тазостегнового суглоба справа, правого стегна, колінних суглобів, синець повік правого ока, носу утворилась від дії тупих предметів незадовго до надходження до лікарні та відноситься до легких тілесних ушкоджень. Будь яких інших тілесних ушкоджень, за виключенням слідів медичних операцій та маніпуляцій при досліджені його трупа не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупа знайдено спирт етиловий у концентрації 0,63%о. Вказана концентрація етилового спирту відносно до живих осіб, відповідає алкогольному сп'янінню легкого ступеня (а.с.34-37).

Із Протоколу огляду від 21 лютого 2016 року вбачається, що об'єктом огляду є приміщення хірургії Комунальної лікувально-профілактичної установи міська лікарня № 1 ім. Леніна м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Шевченко , буд. № 40. Оглянуто куртку синього кольору із капюшоном, на якій виявлено сліди речовини бурого кольору. Оглянуто куртку білого кольору з капюшоном чорного кольору, на якій виявлено сліди бурого кольору. Оглянуто спортивні штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору. Оглянуто підштаники сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору. Оглянуто футболку чоловічу червоного кольору зі слідами нашарування речовини бурого кольору. Оглянуто плавки білого кольору із слідами нашарування речовини бурого кольору (а.с.38-41), що повністю підтверджує показання обвинуваченої в тій частині, що після поранення на ОСОБА_6 було багато крові, що вона вкривала його курткою.

Із Протоколу огляду місця події від 21 лютого 2016 року вбачається, що безпосереднім об'єктом огляду є загальний та детальний вигляд жилого корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Оглянуто вікна на першому поверсі корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Оглянуто плями речовини бурого кольору, виявлені на стінці під метало-пластиковим вікном корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Оглянуто зовнішню трубу системи опалення, яка розташована на відстані приблизно чотирьох метрів від жилого корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Оглянуто ніж з рукояткою чорного кольору, виявлений на землі біля зовнішньої труби системи опалення, розташованої на відстані приблизно чотирьох метрів від жилого корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Сліди волочіння бурого кольору виявлені на відстані приблизно чотирьох метрів від жилого корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Оглянуто мобільний телефон, виявлений біля зовнішньої труби системи опалення, розташованої на відстані чотирьох метрів від жилого корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Скляна пляшка виявлена біля жилого корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Оглянуто кухонний стіл, що розташований при вході до приміщення в кімнату, яка розташована в жилому корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Дверний пройм, який веде до приміщення спальної кімнати житлового корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Вікно розташоване у спальній кімнаті корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Сліди бурого кольору виявлені на вікні у спальній кімнаті житлового корпусу школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Оглянуто спальну кімнату розташовану у корпусі школи - інтернат № 1 м. Слов'янська, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.44-50).

Із Протоколу огляду від 21 лютого 2016 року вбачається, що об'єктом огляду є одяг жіночій, а саме джинсові бруки синього кольору по всій поверхні яких розташовані сліди речовини бурого кольору схожі на кров. Також об'єктом огляду є спортивна кофта з капюшоном, по всій поверхні якої розташовані сліди речовини бурого кольору схожі на кров. Вказані речі добровільно надала для огляду та вилучення ОСОБА_5 (а.с.51).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 65 від 22 лютого 2016 року вбачається, що синці на шкірі правої вушної раковини та на шкірі обличчя праворуч ОСОБА_2 утворились від не менш як двох ударних дій тупого предмету, можливо, у зазначений термін та мають ознаки легких тілесних ушкоджень (а.с.60), що, на думку суду, підтверджує пояснення обвинуваченої в тій частині, що 21 лютого 2016 року в ході сварки, між нею та загиблим ОСОБА_6 , останній наніс їй удар, спричинивши тілесні ушкодження..

Із Висновку судово-медичної експертизи № 64 від 22 лютого 2016 року вбачається, що подряпина на шкірі обличчя ОСОБА_8, утворилась від ковзаючої дії тупо загостреного предмету, має давність утворення більш як добу та менш трьох діб до моменту освідування та має ознаки легких тілесних ушкоджень (а.с.61), що на думку суду, також підтверджує пояснення обвинуваченої в тій частині, що 21 лютого 2016 року в ході сварки, між нею та загиблим ОСОБА_6, останній наніс удар і дитині, яка перебувала у неї на руках.

Із Протоколу отримання зразків для проведення експертизи від 21 лютого 2016 року вбачається, що у ОСОБА_2, відібрали зразки нігтьових пластин правої та лівої руки, а також змиви із долоней правої та лівої руки (а.с.62).

Із Протоколу огляду речей від 01 березня 2016 року вбачається, що об'єктом огляду є речі, які добровільно з письмової згоди надала підозрювана ОСОБА_5, а саме: спортивну кофту сірого кольору з капюшоном. По всій поверхні зазначеної кофти містяться плями речовини бурого кольору. Джинсові брюки синього кольору по всій поверхні яких містяться плями речовини бурого кольору. Ніж з рукояткою чорного кольору з довжиною леза 20 см. На момент проведення огляду на лезі кухонного ножа виявлені сліди речовини бурого кольору (а.с.72-73).

Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 01 березня 2016 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії підозрювана ОСОБА_5 докладно розповіла та показала яким чином вчинила кримінальне правопорушення, а саме: розмістила статиста в положенні сидячі на ліжку, а також розмістила на його руках макет іграшки, після чого пояснила всім учасникам, що саме в такому положенні вона перебувала в момент нанесення їй удару. ОСОБА_5, розмістила статиста в положенні лежачі на спині та пояснила, що саме в такому положенні вона перебувала після нанесення їй удару. ОСОБА_5, розмістила статиста навпроти себе та пояснила, що саме в такому положенні вона перебувала зі своїм чоловіком ОСОБА_6 в момент конфлікту. ОСОБА_5, показала, як було нанесено удар кулаком лівої руки в область обличчя її малолітньої доньки. ОСОБА_5, за допомогою статиста показала, як було спричинено удар ножем в область живота ОСОБА_6 ОСОБА_5, вказала на місце, де вона допомагала ОСОБА_6 піднятися із землі. ОСОБА_5, показала на цеглину лежачу на землі та пояснила, що ОСОБА_6 падав обличчям на неї. ОСОБА_5, показала за допомогою статиста, як вона волокла ОСОБА_6 (а.с.76-83).

У відповідності до вимог ст.94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 01 березня 2016 року з участю підозрюваної ОСОБА_2 була проведена з додержанням вимог ст.223,240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих та захисника підозрюваної - адвоката Прокопцева С.В.

Окрім того, у відповідності до ч.3 ст. 240 КПК України « До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов»язковим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обгрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 01 березня 2016 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

Однак, аналізуючи пояснення підозрюваної ОСОБА_2 в тій частині,» як саме було спричинено удар ножем в область живота ОСОБА_6.», дані нею при проведені вищевказаної слідчої дії, у сукупності з іншими, наявними у справі доказами, суд вважає ці пояснення ОСОБА_2 такими, що не відповідають об»єктивній дійсності, оскільки ці показання не узгоджуються з об»єктивними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, із Висновку судово-медичної експертизи дослідження трупа № 14 від 10 березня 2016 року до експертизи трупа № 108 від 22 лютого 2016 року вбачається, що локалізація та напрямок удару, який показав статист під час проведення слідчого експерименту, не співпадає з локалізацією та напрямком ранового каналу колото-різаного поранення, виявленого при дослідженні трупа ОСОБА_6 Утворення всіх, виявлених при дослідженні ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, при одноразовому падінні з вертикального положення, як на це вказує ОСОБА_5, під час проведення слідчого експерименту неможливо (а.с.85-86).

Однак, суд приймає до уваги ту обставину, що «В період часу відповідного інкрімініруємого діяння ОСОБА_5, знаходилася в вираженому емоційному стані (стресі), яке істотно вплинуло на її свідомість і діяльність. ( а.с. 128), у зв»язку з чим, на думку суду, обвинувачена не мала можливості з вирогідністю вказати на механізм спричинення нею загиблому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.

Із Протоколу огляду місця події від 03 березня 2016 року вбачається, що об'єктом огляду є паперовий конверт білого кольору, на якому міститься запис: «Лоскут кожи вокруг раны передней грудной клетки слева от трупа ОСОБА_6 экспертиза трупа № 108 от 22.02.2016г.». Об'єктом огляду є паперові конверти в кількості двох штук на конверті № 1 міститься запис: «Ногти правой кисти от трупа ОСОБА_6 . экспертиза трупа № 108 от 22.02.2016г.», на конверті № 2 міститься запис: «Ногти левой кисти от трупа ОСОБА_6 . экспертиза трупа № 108 от 22.02.2016г.» (а.с. 87).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 342 від 28 березня 2016 року вбачається, що в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_6 (об'єкти №№1;2), що був наданий на дослідження, встановлена наявність крові та виявлений білок людини; при цитологічному дослідженні знайдені лише клітини поверхневого шару епідермісу, які не придатні для дослідження. Статева належність крові в об'єктах №№1;2 не встановлена через виражені деструктивні зміни формених елементів крові; при серологічному досліджені крові в об'єктах №№1;2 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Результати серологічного і цитологічного досліджень дають можливість припустити, що кров в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_6 могла походити від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО, в тому числі, і від самого підозрюваного трупа ОСОБА_6, враховуючи групову характеристику його крові. Даних про походження крові в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_6 від підозрюваної ОСОБА_8 не отримано, оскільки антигени А та В, властиві груповій характеристиці її крові, при проведеному дослідженні не виявлені (а.с.88-91).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 343 від 28 березня 2016 року вбачається, що в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваної ОСОБА_2 (об'єкти №№1;2), що був наданий на дослідження, наявність крові не встановлена; знайдені клітини середніх шарів епідермісу та виявлений білок людини. Статева належність клітин середніх шарів епідермісу в об'єктах №№1;2 не встановлена через недостатню кількість придатних для дослідження ядер епітеліальних клітин; при їх серологічному досліджені виявлені антигени А, В та Н ізосерологічної системи АВО. Отримані результати серологічного та цитологічного досліджень дають можливість припустити походження клітин середніх шарів епідермісу в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваної ОСОБА_2 або від одні особи з групою крові АВ із вмістом супутнього антигену Н ізосерологічної системи АВО, в тому числі, і від самої ОСОБА_2, враховуючи групову характеристику її крові; або можливе змішування клітин середніх шарів епідермісу в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваної ОСОБА_2 від двох чи більше осіб, груповим характеристикам крові яких властиві виявлені антигени А, В та Н ізосерологічної системи АВО, і в цьому випадку, не виключається можливість домішку клітин середніх шарів епідермісу в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваної ОСОБА_2 від трупа ОСОБА_6, беручи до уваги групову приналежність його крові (а.с.92-95), що підтверджує показання обвинуваченої в тій частині, що саме вона нанесла удар ножем загиблому та контактувала з ним після поранення.

Із Висновку судово-медичної експертизи № 344 від 28 березня 2016 року вбачається, що на клинку ножа (об'єкт №1), представленого на дослідження, встановлена наявність крові та виявлений білок людини; при цитологічному дослідженні виявлений мікрофрагмент посмугованої м'язової тканини. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в об'єкті №1 належить особі чоловічої генетичної статі. Статева належність мікрофрагменту посмугованої м'язової тканини в об'єкті №1 не встановлена через виражені деструктивні зміни ядер клітин. При серологічному досліджені крові та мікрофрагменту посмугованої м'язової тканини в об'єкті №1 виявлений антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Отримані результати серологічного та цитологічного досліджень дають можливість припустити, що на клинку досліджуваного ножа кров могла походити від чоловіка (чоловіків), а мікрофрагмент посмугованої м'язової тканини - від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО, в тому числі, і від трупа ОСОБА_6, враховуючи групову характеристику його крові. На рукоятці ножа (об'єкт №2), наданого на дослідження, наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені (а.с.96-100), що підтверджує показання обвинуваченої в тій частині, що саме цим ножем вона 21 лютого 2016 року нанесла удар загиблому ОСОБА_6 в живіт..

Із Висновку судово-медичної експертизи № 516 від 14 березня 2016 року вбачається, що кров підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (а.с.101-102).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 515 від 28 березня 2016 року вбачається, що кров ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 (Акт судово-медичного дослідження трупу № 108 від 22 лютого 2016 року), відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с.103-104).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 518 від 24 березня 2016 року вбачається, що на наданій на дослідження шторі (об'єкти №№1-3), фрагменті килиму зеленого кольору (об'єкт №4), фрагменті килиму червоного кольору (об'єкт №№5,6), встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові об'єктів №№1-6, в них виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютамінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6, оскільки виявлений в слідах крові об'єктів №№1-6 антиген Н, властивий його крові. Оскільки антигенів А і В, які є групо специфічними для крові ОСОБА_2, в слідах крові об'єктів №№1-6, не виявлено, даних про присутність крові підозрюваної в вказаних слідах, не отримано (а.с.105-108).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 519 від 24 березня 2016 року вбачається, що на наданій на дослідження кофті сірого кольору (об'єкти №№1-10), джинсових штанах синього кольору (об'єкт №№11-16), встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові об'єктів №№1-16, в них виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6, оскільки виявлений в слідах крові об'єктів №№1-16 антиген Н, властивий його крові. Оскільки антигенів А і В, які є групо специфічними для крові ОСОБА_2, в слідах крові об'єктів №№1-16, не виявлено, даних про присутність крові підозрюваної в вказаних слідах, не отримано (а.с. 109-113).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 517 від 28 березня 2016 року вбачається, що на наданих на дослідження двох марлевих серветках (об'єкти №№1,2) наявність крові не встановлена (а.с.114-115).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 354-МК від 31 березня 2016 року вбачається, що пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітини зліва від трупа ОСОБА_6, 1991 року народження, є колото-різаною раною і заподіяне сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 36,5 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,2-1,3 мм. Травмуючий предмет діяв під непрямим кутом до поверхні шкіри. Додатковий розріз шкіри міг утворитись при подальшому зануренні, або вилученні клинкового знаряддя з рани, з тисненням на його ріжучу крайку та можливо з незначною зміною його положення. При умові, що додатковий розріз не був утворений при проведенні первинної хірургічної обробки рани в умовах стаціонару. Примітка: ширина клинка і товщина обуха приведені без урахування скорочувальних властивосте шкіри. Пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітин зліва від трупа ОСОБА_6, 1991 року народження, могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа. Визначення металізації, по краях пошкодження на представленому шматку шкіри проводилось на рентгено-флуоресцентному аналізаторі EXPERT 3 XL з програмним забезпеченням. B результаті рентгено-флуоресцентного дослідження: «.. .в рані виявлено вміст заліза і кремнію». Апарат EXPERT 3 XL призначений для визначення якісного вмісту елементів (металів) в області країв пошкодження. Даний склад дозволяє судити про загальні та групові ознаки прогнозуємого знаряддя травми. Апарат не дозволяє визначати приватні ознаки елементного складу (металів) в ранах та знаряддях травми. Останнє не дає можливості ідентифікувати знаряддя по вказаним ознакам (по елементному складу металів) (а.с.116-121).

Із Висновку судово-медичної експертизи № 135 від 08 квітня 2016 року вбачається, що на наданому на дослідження рентген знімку мається зросшийся перелом 6-го ребра з права (рентгнелогічно - кістна мозоль).Даний перелом утворився від ударної дії тупого предмету (більш детально судити про механізм не представляється можливим), та має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як потребуючий для свого загоєння терміну понад 21 день (3 тижні). Судити про давність утворення даного перелому по кістної мозолі у категорійної формі не представляється можливим, можливо лише стверджувати, що для формування кістної мозолі потрібен термін понад 21 день (а.с.131), що цілком, на думку суду, підтверджує той факт, що дійсно в жовтні місяці 2015 року, ОСОБА_6 побив ОСОБА_12 ногами, поваливши її на ліжко, в процесі побиття зламав їй ребро.

Будь - яких переконливих доказів, які б спростовували ці висновки суду, представником органу обвинувачення та потерпілою суду не надано.

Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 11 квітня 2016 року вбачається, що учасники зібрались у приміщенні Слов'янського відділення судово-медичних експертиз, за адресою: м. Слов'янськ, вул. Ярослава Мудрого (Урицького) № 22, для проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_2 ОСОБА_5 із дитиною в руках розмістила статиста ОСОБА_11 від себе на відстані 70см., та пояснила всім учасникам, що саме на такій дистанції вона перебувала із ОСОБА_6 під час конфлікту та нанесення йому удару в область черева. ОСОБА_5 за допомогою макету кухонного ножа показала, як вона взяла зі столу кухонний ніж у праву руку великим пальцем к клинку ножа та нанесла один удар у верхню частину черева ОСОБА_6 ОСОБА_5 показала на статистові ОСОБА_11 напрямок та механізм нанесення удару у верхню частину черева ОСОБА_6 ОСОБА_5 показала, як її чоловік ОСОБА_6 падав на землю обличчям вперед. ОСОБА_5, показала, як її чоловік ОСОБА_6 перевернувся на правий бік. ОСОБА_5 за допомогою статиста показала, як вона взяла ОСОБА_6 за плечі та намагалась його підняти. ОСОБА_5 за допомогою статиста показала, як вона взяла ОСОБА_6 за плечі та тягла його по доріжці (а.с.132-137).

У відповідності до вимог ст.94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 01 березня 2016 року з участю підозрюваної ОСОБА_2 була проведена з додержанням вимог ст.223,240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих та захисника підозрюваної - адвоката Прокопцева С.В., а також судово- медичного експерта.

Окрім того, у відповідності до ч.3 ст. 240 КПК України « До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов»язковим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обгрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 11 березня 2016 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

Із Висновку судово-медичної експертизи № 22 до експертизи трупа № 108 від 22 лютого 2016 року вбачається, що можливе утворення колото-різаної рани, виявленої при досліджені трупа ОСОБА_6, при обставинах на які вказує ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту. Утворення інших тілесних ушкоджень, виявлених при досліджені трупа ОСОБА_6, при одноразовому падінні з вертикального положення на грунт, як на це вказує ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту, неможливо. Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень

свідчить про те, що під час їх нанесення він міг бути розташований, як в вертикальному, або

близькому до нього, так і в горизонтальному, або близькому до нього положенні, обернутий передньою поверхнею тіла до травмуючих предметів. Причиною смерті ОСОБА_6 стала колото-різана рана передньої черевної стінки, проникаюча в черевну та грудну порожнини з пошкодженням печінки, та правої легені, яка ускладнилася кровотечею у черевну та грудну порожнини (в черевній порожнині 500мл рідкої крові за даними дослідження, та 2,5л за даними медичних документів, в правій плевральній порожнині 1000мл рідкої крові), розвитком недокрів'я серця і головного мозку, набряку головного мозку. Таким чином між тілесними ушкодженнями, виявленими у ОСОБА_6, та причиною його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. За даними медичної карти стаціонарного хворого № 234 міської лікарні м. Слов'янська на ім'я ОСОБА_6 смерть його настала 21 лютого 2016 року в 02год. 05хв. Характер виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень свідчить про те, що після їх заподіяння ОСОБА_6 міг здійснювати самостійні дії ( пересуватися, кричати та ін.) до моменту втрати свідомості. Виявлені при дослідженні його трупа колото-різана рана передньої черевної стінки, проникаюча в черевну та грудну порожнини з пошкодженням печінки, та правої легені утворилась від дії колючо-ріжучого предмету; садна голови, обличчя, грудної клітки справа, тазу та тазостегнового суглоба справа, правого стегна, колінних суглобів, синець повік правого ока, носу утворилась від дії тупих предметів. Характер виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони утворилися менш ніж за добу до його смерті. Рановий канал виявленої у ОСОБА_6 колото-різаної рани направлений спереду назад, знизу догори та зліва направо, пошкоджуюче знаряддя під час нанесення ушкоджень рухалось в тому ж напрямку (а.с.138-139).

Із Висновку амбулаторної судово- психіатричної експертизи № 234 від 10 березня 2016 року вбачається, що ОСОБА_5, 1993 року народження, є психічно здорова, виявляє ознаки акцентуації особистості за нестійким типом в межах клінічної норми. В період часу відповідного інкрімініруємого діяння могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу відповідного інкрімініруємого діяння ОСОБА_5, не знаходилась в тимчасово-хворобливому стані, позбавленого її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу відповідного інкрімініруємого діяння ОСОБА_5, не знаходилася у стані фізіологічного афекту (сильного душевного хвилювання). В період часу відповідного інкрімініруємого діяння ОСОБА_5, знаходилася в вираженому емоційному стані (стресі), яке істотно вплинуло на її свідомість і діяльність. В теперішній час ОСОБА_5, 1993 року народження, хронічною психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 122-128).

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченої повністю доведено, а вчинене обвинуваченою ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст. 118 КК України, тобто умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

При визначенні міри покарання обвинуваченій у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченою, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до злочинів невеликої тяжкості, характер, ступінь її суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків для здоров»я потерпілого, дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, що пом»якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_5 щиросердно розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України - суд визнає ті обставини, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Згідно роз»яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов»язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом»якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.2 «Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом… менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».

Суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, також враховує вимоги ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Конституція України 1996 року визначила, що людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю ( ст.3). Крім того, у ст. 27 Основного Закону держави гарантується невід»ємне право людини на життя і захист цього права є обов»язком держави. Такі положення Конституції України зумовлені нормами міжнародного права, зокрема в ч.1 ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 1950р) зазначено :»Право кожного на життя охороняється законом». Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права ( 1966р.) - «Право на життя є невід»ємне право кожної людини. Це право охороняється законом». Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вважається найтяжчим злочином проти особи. Його суспільна небезпечність полягає у тому, що під час вчинення вбивства відбувається свідоме посягання на життя іншої людини. Наслідок у вигляді смерті не має зворотного характеру, оскільки шкода, заподіяна потерпілій особі, не може бути усунена, що унеможливлює її відшкодування або компенсацію потерпілому чимось іншим. Заподіянням смерті іншій людині грубо ігнорується її природне, а тому невідчужуване право на найцінніше благо - життя. Частина 1 статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 1950р.), яка була ратифікована Україною 17 липня 1997 року зазначає, що право кожного на життя охороняється законом.

У п.п. 2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів ( ст. 12 КК України), а також його конкретних обставин та наслідків, що настали».

Так, об»єктом злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є життя особи.

Згідно зі ст. 3 Конституції України життя людини є найвищою соціальною цінністю, невід»ємним правом, яке ніхто не може порушувати. Тому охорона життя людини є одним із найважливіших завдань держави, а злочини проти особи становлять найбільшу суспільну небезпеку та потребують призначення покарання, яке б забезпечувало виправлення особи та попередження аналогічних протиправних діянь.

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 є осудною, раніше притягувалася до кримінальної відповідності, але судимість знята у встановленому законом порядку, вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, задовільно характеризується за місцем мешкання, не працює, особу винної, яка перебуває під профілактичним наглядом лікаря-нарколога з лютого 2016 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками.»,має на утриманні двох малолітніх дітей, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілої, яка просила суд призначити обвинуваченій суворе покарання та направити її для відбування покарання до місць позбавлення волі і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкцій інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню ОСОБА_13 нових кримінальних правопорушень.

Суд позбавлений можливості застосувати до ОСОБА_2 покарання у вигляді виправних робіт, передбачене санкцією статті 118 КК України, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст.57 КК України покарання у вигляді виправних робіт відбувається за місцем роботи засудженого, а ОСОБА_5 не має постійного місця роботи.

Суд також позбавлений можливості застосувати до ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі, передбачене санкцією статті 118 КК України, оскільки у відповідності до вимог ч.3 ст.61 КК України покарання у вигляді обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років. Обвинувачена ОСОБА_5 має на утриманні двох малолітніх дітей : ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 ( а.с. 68-69).

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі: два диски СD-R із відеозаписом слідчого експерименту від 01 березня 2016 року за участю підозрюваної ОСОБА_2, залучені до матеріалів кримінального провадження № 12016050510000444 від 21 лютого 2016 року на підставі Постанови слідчого від 21 квітня 2016 року, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - після набуття вироком чинності у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - зберігати разом з матеріалами даного кримінального провадження.

Речові докази по справі: один картонний коробок, в якому перебуває куртка; один кортовий коробок, в якому перебуває одяг ОСОБА_6; один поліетиленовий пакет жовтого кольору, в якому перебуває ганчірка; поліетиленовий пакет прозорого кольору, в якому перебуває мобільний телефон «Nokia», в корпусі синього кольору; один поліетиленовий пакет блакитного кольору, в якому перебуває скляна пляшка, залучені до матеріалів кримінального провадження № 12016050510000444 від 21 лютого 2016 року на підставі Постанови слідчого від 07 лютого 2016 року, що зберігається в камері речових доказів Слов»янського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області за Квитанцією № 116 від 24 березня 2016 року - після набуття вироком чинності у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - мобільний телефон «Nokia», в корпусі синього кольору повернути потерпілій ОСОБА_1, інші вищевказані речові докази по справі - знищити.

Речові докази по справі: один поліетиленовий пакет блакитного кольору в якому перебуває фрагмент килиму; один поліетиленовий пакет блакитного кольору, в якому перебуває фрагмент килиму червоного кольору; один поліетиленовий пакет блакитного кольору, в якому перебуває штора; один поліетиленовий пакет білого кольору (бруснична), в якому перебувають штани та кофта ОСОБА_2, один паперовий конверт, в якому перебувають зразки крові ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають залишки на марлі змивів марлевої серветки з лівої руки ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають залишки на марлі змивів марлевої серветки з правої руки ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають залишки змивів на ниточках марлі; один паперовий конверт, в якому перебувають зразки нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають зразки нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають осади на ниточках марлі; один поліетиленовий пакет, в якому перебувають нігтьові зрізи з обох рук трупа ОСОБА_6; один паперовий конверт, в якому перебувають осади на ниточках марлі №№1;2; один кортовий пакет, в якому перебуває ніж, залучені до матеріалів кримінального провадження № 12016050510000444 від 21 лютого 2016 року на підставі Постанови слідчого від 18 квітня 2016 року, що зберігається в камері речових доказів Слов»янського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області за Квитанцією № 167 від 18 квітня 2016 року - після набуття вироком чинності у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України і призначити їй покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді позбавлення волі на строк два роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчий установі.

Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі засудженій ОСОБА_5 обчислювати з моменту її затримання та реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України не застосовувався та не обирався.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_5 і етапування її для відбування нею покарання у вигляді позбавлення волі до Артемівської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№6) доручити працівникам Слов»янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області.

Речові докази по справі: два диски СD-R із відеозаписом слідчого експерименту від 01 березня 2016 року за участю підозрюваної ОСОБА_2, залучені до матеріалів кримінального провадження № 12016050510000444 від 21 лютого 2016 року на підставі Постанови слідчого від 21 квітня 2016 року, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - зберігати разом з матеріалами даного кримінального провадження.

Речові докази по справі: один картонний коробок, в якому перебуває куртка; один кортовий коробок, в якому перебуває одяг ОСОБА_6; один поліетиленовий пакет жовтого кольору, в якому перебуває ганчірка; поліетиленовий пакет прозорого кольору, в якому перебуває мобільний телефон «Nokia», в корпусі синього кольору; один поліетиленовий пакет блакитного кольору, в якому перебуває скляна пляшка, залучені до матеріалів кримінального провадження № 12016050510000444 від 21 лютого 2016 року на підставі Постанови слідчого від 07 лютого 2016 року, що зберігається в камері речових доказів Слов»янського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області за Квитанцією № 116 від 24 березня 2016 року - у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - знищити, мобільний телефон «Nokia», в корпусі синього кольору повернути потерпілій ОСОБА_1, яка мешкає за адресою- Донецька область місто Слов»янськ вулиця Солдатська №65.

Речові докази по справі: один поліетиленовий пакет блакитного кольору в якому перебуває фрагмент килиму; один поліетиленовий пакет блакитного кольору, в якому перебуває фрагмент килиму червоного кольору; один поліетиленовий пакет блакитного кольору, в якому перебуває штора; один поліетиленовий пакет білого кольору (бруснична), в якому перебувають штани та кофта ОСОБА_2, один паперовий конверт, в якому перебувають зразки крові ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають залишки на марлі змивів марлевої серветки з лівої руки ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають залишки на марлі змивів марлевої серветки з правої руки ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають залишки змивів на ниточках марлі; один паперовий конверт, в якому перебувають зразки нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають зразки нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_2; один паперовий конверт, в якому перебувають осади на ниточках марлі; один поліетиленовий пакет, в якому перебувають нігтьові зрізи з обох рук трупа ОСОБА_6; один паперовий конверт, в якому перебувають осади на ниточках марлі №№1;2; один кортовий пакет, в якому перебуває ніж, залучені до матеріалів кримінального провадження № 12016050510000444 від 21 лютого 2016 року на підставі Постанови слідчого від 18 квітня 2016 року, що зберігається в камері речових доказів Слов»янського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області за Квитанцією № 167 від 18 квітня 2016 року - у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий: суддя

Слов'янського міськрайонного суду Т.А.Хаустова.