Рішення № 59769098, 27.06.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

РІШЕННЯ 243/10982/15ц

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №2/243/76/2016

27 червня 2016 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

при секретарі Чевела С.Ю.

за участю представника

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 оборони України, Державної казначейської служби України, третя особа: Моторне транспортне страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказує, що 01.02.2015року на автодорозі «Київ-Харків-Довжанське» біля м. Словянськ Донецької області сталося ДТП під час якої молодший сержант ОСОБА_5 механік водій військової частини польова пошта В-2731м. Новоград Волинський підчас проходження військової служби не впоровся з керуванням бойової машини виїхав на зустрічну смугу де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням позивача, який належить йому на праві власності. В наслідок ДТП водій та пасажири автомобіля марки «NISSAN ALMERA» отримали тілесні ушкодження.

Кримінальне провадження від 01.02.2015року за ч.1 ст. 415 КК України було закрито у звязку відсутністю в діях водія ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. За постановою Військової прокуратури сил антитерористичної операції Військової прокуратури Донецького гарнізону від 29.10.2015року в діях водія ОСОБА_5 вбачається дії яки не відповідають п.12.1. Правил дорожнього руху України.

В результаті зіткнення автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, згідно з розрахунками позивача матеріальна шкода складає 397928,49грн., з яких 392728грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля і 5200грн. вартість зберігання автомобіля на автостоянці.

Крім того, позивачу також була заподіяна моральна шкода, він переживав за пошкоджений автомобіль, втратив соціальні звязки, був змушений терпіти фізичну біль та надавати додаткових зусиль для організації життєдіяльності. Моральну шкоду він оцінює в 50000грн. Просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі - 397928,49грн., моральну шкоду в сумі 50000грн., судовий збір за звернення до суду 4479,28грн.

В судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги просив суд стягнути з ОСОБА_4 оборони на свою користь матеріальну шкоду в сумі 182824,77грн. з яких 170524,77грн. ринкова вартість пошкодженого автомобіля, 12300грн. вартість зберігання автомобіля на автостоянці ТОВ «Атлант-М На Гагаріна». Судовий збір за звернення до суду в сумі 4479,28грн. та вартість судово-авто-товарознавчої експертизи №57/28 від 16.01.2016р. в сумі - 7983,36 грн. В рахунок моральної шкоди 50000грн., суду надав пояснення аналогічні позовним заявам.

Представник позивача за дорученням ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги позивача погодився з його поясненнями.

Представник відповідача ОСОБА_4 оборони України за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав суду надав письмові заперечення на позов, крім того пояснив, що ОСОБА_4 оборони України не є належним відповідачем по справі, оскільки військова частина В2731 є самостійною юридичною особою і повинна самостійно відповідати за шкоду спричинену її підлеглими. В судовому засіданні стороною позивача не доведено, що водій БМП-2 ОСОБА_5 перебував на військовій службі в ОСОБА_4 оборони України, що БМП-2 на якому було скоєно ДТП входило до складу ОСОБА_4 оборони. Крім того, зазначив, що за шкоду спричинену військовою технікою за час виконання бойових завдань повинно відповідати «Моторно транспортне страхове бюро» України відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Моторно транспортного страхового бюро України в судове засідання не зявився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином .

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши обставини, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, якщо вона не доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Так в судовому засіданні встановлено, що 01.02.2015 року на автодорозі «Київ-Харків-Довжанське» біля м. Словянськ Донецької області сталося ДТП під час якої молодший сержант ОСОБА_5 механік водій військової частини польова пошта В-2731 яка розташована у м. Новоград Волинський підчас проходження військової служби та виконання військових обовязків не впоровся з керуванням бойової машини виїхав на зустрічну смугу де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_3, який належить йому на праві власності. В наслідок ДТП водій та пасажири автомобіля марки «NISSAN ALMERA» отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до постанови Військової прокуратури сил антитерористичної операції Військової прокуратури Донецького гарнізону від 29.10.2015року кримінальне провадження від 01.02.2015року за ч.1 ст.415 КК України було закрито у звязку відсутністю в діях водія ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. З даної постанови вбачається, що дії водія ОСОБА_5 не відповідали п.12.1. Правил дорожнього руху України.

Водій БМП-2 на час скоєння ДТП проходив військову службу у військовій частині польова пошта В-2731 яка підпорядкована ОСОБА_4 оборони України на посаді механіка-водія. За час розгляду справи по суті до суду надійшло свідоцтво про смерть ОСОБА_5 14.12.2015 року, тобто після звільнення його з лав збройних сил.

Згідно висновку №341 судово-авто-технічної експертизи від 25 серпня 2015року дії водія БМП-2 ОСОБА_5 не відповідали нормативним вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися в причинному звязку з дорожньою-транспортною пригодою.

При таких обставинах суд вважає за можливо погодитися з висновком експерта і визначити, що зазначена ДТП сталася в наслідок невиконання водієм ОСОБА_5 вимог п.п.12.1 Правил дорожнього руху України і його дії перебували в причинному зв'язку з подією наступної ДТП. Таким чином відповідач ОСОБА_4 оборони України, як володар джерела підвищеної небезпеки повинно нести відповідальність за заподіяну матеріальну та моральну шкоду.

Згідно висновку судово-авто-товарознавчої експертизи №57-28 від 05.04.2016р. автомобіль позивача відновленню не підлягає. Ринкова вартість автомобіля НОМЕР_1 на час проведення дослідження складає 170524,77грн. Суд вважає за можливе погодитися з висновком експерта та стягнути з відповідача ОСОБА_4 оборони України на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ринкову вартість автомобіля в сумі 170524,77грн.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати яки повязані з збереженням автомобіля на автостоянці ТОВ «Атлант-М На Гагаріна» до проведення експертного висновку в сумі 12300грн. оскільки вважає їх обґрунтованими та повязаними з неправомірними діями відповідача.

У відповідності зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її заподіяла, при наявності її вини.

У судовому засіданні також встановлено, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_4 оборони України позивачу була заподіяна моральна шкода, яка виразилась в перенесенні моральних страждань та переживань за пошкоджений автомобіль, позивач був змушений терпіти фізичну біль та надавати додаткових зусиль для організації життєдіяльності та поновлення втрачених соціальних зв'язків. Вирішуючи питання про розмір заподіяної моральної шкоди, з огляду на доводи позивача та відповідача, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 50000грн. є завищеними. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000грн.

Доводи представника відповідача ОСОБА_4 оборони України, що військова частина не підпорядкована ОСОБА_4 оборони України, про недоведеність стороною позивача, що водій БМП-2 ОСОБА_5 перебував на військовій службі в ОСОБА_4 оборони України, що БМП-2 на якому було скоєно ДТП входило до складу ОСОБА_4 оборони, суд до уваги не приймає, оскільки вони були спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами яки були зібрані в матеріалами кримінального провадження.

Суд також критично відноситься до доводів представника відповідача, що за шкоду спричинену військовою технікою за час виконання бойових завдань повинно відповідати «Моторно транспортне страхове бюро» України відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» оскільки данні доводи не ґрунтуються на законодавстві України та не були доведені у судовому засіданні стороною відповідача.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України сторона, на користь якої ухвалене рішення, суд стягує з іншої сторони всі судові витрати по справі, у зв'язку із тим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_4 оборони України на користь позивача витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи №57-28 від 05.04.2016р. в сумі 7983,36грн. і оплату держмита за звертання до суду в сумі 4479,28грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1167,1187 ЦК України, ст.ст.10,60,209,210,212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 оборони України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 оборони України через Державну казначейську служби України на користь ОСОБА_3 витрати на відшкодування майнової шкоди 182824,77грн., судові витрати в сумі 12462,64грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000грн. за рахунок коштів Державного бюджету України та зобовязати Державну казначейську службу України списати на користь ОСОБА_3 225287(двісті двадцять пять тисяч двісті вісімдесят сім)грн. 41 коп. з єдиного казначейського рахунку на наступні реквізити: (розрахунковий рахунок: 29241908700104, установа: ТВБВ № 10012/087, філія-Луганського облуправління, МФО 304665, ЗКПО 09304612, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, картковий рахунок № 26256511028131).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Словянського міськрайонного суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: