Постанова № 597678, 24.04.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2007 р.

Справа № 1/64-07-697А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Туренко В.Б.

суддів: Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Сокура М.В.

від відповідача –Кібкало Д.Л., Третяк О.М., Артошин О.С.

за участю начальника відділу прокуратури Одеської області Клюкіна К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської МДПІ Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 8.02.2007р.

у справі № 1/64-07-697А

за позовом КООПГАГОТПРОМТОРГУ Ширяївської Райспоживспілки

до Миколаївської МДПІ Одеської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Миколаївською МДПІ здійснена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності КООПГАГОТПРОМТОРГУ Ширяївської Райспоживспілки з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 1.10.2001р. по 31.12.2002р., про що складено акт № 142/23-1108/01784951 від 23.06.2003р., де зазначено про встановлення порушень, зокрема:

- п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, до складу валових витрат у IV кварталі 2001 року віднесені послуги по зберіганню товарів, транспортуванню навантажувально-розвантажувальних робіт ТОВ „Дельта-98”, які не підтверджені первинними документами, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 130,6тис.грн.; внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 39,2тис.грн. (а.с.16-18);

- ст.2 Закону України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства”, а саме, реалізація алкогольних напоїв за 2002 рік становила 876245.40грн., збір з даного обороту склав 8762.45грн. і до бюджету не сплачений (а.с.24-25).

На підставі вказаного акту, Миколаївською МДПІ 11.07.2003р. прийняті слідуючі податкові повідомлення-рішення

- № 0000012331/1 про визначення податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток в сумі 39182.50грн. та штрафної санкції в сумі 19591.25грн., нарахованої на підставі п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 (а.с.7);

- № 00000102331/1 про визначення податкового зобов’язання зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 8762.45грн. та штрафної санкції в сумі 4385.23грн., застосованої відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону № 2181 (а.с.8).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником у судовому порядку з підстав неправомірності донарахування вказаного податку та збору. У процесі розгляду справи № 3/224-03-6593 позивач змінив підстави позову і просив визнати податкові повідомлення-рішення недійсними, посилаючись на порушення податковою інспекцією положень ст.2 Указу Президента України від 23.07.1998р. № 817/98 „ Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”. Рішенням господарського суду Одеської області від 25.11.2003р. по зазначеній справі у задоволенні позову відмовлено і це рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 4.02.2004р. (а.с.32-36). У подальшому судові акти не оскаржувались у касаційному порядку.

30 січня 2007 року КООПГАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки звернувся з адміністративним позовом про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень з наступних підстав:

- в порушення п.7. ч.1 і ч.2 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” оспорені податкові повідомлення-рішення підписані особою, посадове становище якої в них не зазначено, розрахунок розміру штрафних санкцій податковою інспекцією не наведений, чим порушено абзац 12 п.3 розділу 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 429 від 16.09.2002р.;

- всі документи, що підтверджують валові витрати підприємства були надані податковому органу. В акті не зазначено, які норми законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського й податкового обліку, порушені підприємством, а тому факт наявності порушення п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” податковою інспекцією не доведений;

- за змістом ст.1 Закону України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства”, позивач не є платником цього збору, оскільки є виробником, а тому донарахування зазначеного збору здійснено незаконно (а.с.2-4).

Миколаївською МДПІ Одеської області 8.02.2007р. заявлено клопотання про закриття провадження у даній адміністративній справі із посиланням на рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2003р. по справі № 3/224-03-6593 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 4.02.2004р. Крім того, відповідач зазначив про пропуск строку звернення з адміністративним позовом, що є підставою для відмови у його задоволенні, згідно ст. 100 КАС України (а.с.50-51).

Постановою господарського суду Одеської області від 8.02.2007р. (суддя Гарник Л.Л.), яка складена у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України 12.02.2007р., позов задоволено з мотивів неправомірності визначення податкових зобов’язань по податку на прибуток, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Клопотання відповідача відхилено, оскільки дана справа розглядається між тими ж сторонами, про той же предмет, а саме, визнання недійсними вищеперелічених податкових повідомлень-рішень, але з інших підстав, а тому провадження у справі закриттю не підлягає. Щодо про пропуску річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, встановленого пунктом 2 ст. 99 КАС України, який набув чинності з 1.09.2005р., то суд першої інстанції зазначив про неможливість його застосування в силу ст. 58 Конституції України. За висновком місцевого господарського суду, на дату прийняття відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень діяв Цивільний кодекс УРСР. Згідно ст. 71 цього Кодексу встановлювався загальний строк позовної давності три роки, а з урахуванням положень ст.76, частини 1,3 ст.79 означеного Кодексу, право на звернення до суду у позивача після переривання строків позовної давності виникло 4.02.2004р. і кінцевий строк тривалістю в три роки на дату звернення до господарського суду з даним позовом не закінчився. (а.с.59-62).

Не погодившись із постановою суду, відповідач 15.02.2007р. звернувся із заявою про апеляційне оскарження, а 06.03.07р. із апеляційною скаргою, в який просив постанову скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, навівши ті ж самі доводи, що були викладені у клопотанні від 6.02.2007р.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу від позивача не надійшли.

До початку судового засідання відповідачем надані доповнення до апеляційної скарги по суті виявлених при перевірці порушень.

Під час апеляційного розгляду представник скаржника уточнив свої вимоги і просив постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України.

Заслухавши представників сторін, прокурора, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Як свідчить рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2003р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 4.02.2004р. зі справи № 3/224-03-6593, а також матеріалами даної справи № 1/64-07-697А предметом обох спорів є оскарження одних і тих же податкових повідомлень-рішень, спір виник між одними й тими же сторонами, про що зазначено судом першої інстанції в оскарженій постанові. При цьому місцевий господарський суд вказав про інші підстави заявлення позовів, а тому дійшов висновку про неможливість закриття провадження по даній справі.

Однак судова колегія не погоджується з таким висновком суду, оскільки, по-перше, п.4 ч.1 ст.157 КАС України не пов’язує закриття провадження у справі в цьому випадку із підставами заявлених вимог; по-друге, підставою для визначення податкового повідомлення-рішення недійсним є невідповідність його вимогам діючого законодавства і/або визначеної законом компетенції органу, який його видав.

Отже, з урахуванням наявності рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2003р., яке набрало законної сили, провадження у даній справі підлягає закриттю, згідно п.4 ч.1 ст.157 КАС України.

За таких обставин судовою колегією не розглядались питання щодо суті порушень виявлених при перевірці та строків звернення з адміністративним позовом.

Вищевикладене не враховано судом першої інстанції при прийнятті постанови, чим порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування судового рішення, згідно ст.202 КАС України.

Керуючись ст.ст. п.4 ч.1 ст.157, 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Миколаївської МДПІ Одеської області задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області від 8.02.2007р. у справі № 1/64-07-697А скасувати, закрити провадження у справі.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук