Постанова № 59767793, 10.08.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

10.08.2016

227/1468/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Тітової Т.А.

При секретарі Михайловській Т.П.

За участю позивача ОСОБА_1

Представника позивача ОСОБА_2

Представника відповідача Шотт В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білозерської міської ради, третя особа Білозерський міський голова, про скасування розпоряджень про дисциплінарне стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд 11 квітня 2016 року з цим адміністративним позовом до виконавчого комітету Білозерської міської ради, третя особа Білозерський міський голова, про визнання незаконними і скасування розпоряджень Білозерського міського голови про оголошення догани від 31 грудня 2015 року № 146 р і від 27 січня 2016 року № 9к та про звільнення з посади від 24 лютого 2016 року №10 за ст.. 40 п. 2 КЗпП України, поновлення на роботі спеціалістом виконавчого комітету Білозерської міської ради, стягнення заробітку за вас вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди 10000грн., а також поновлення строку звернення до суду.

На обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила і суду пояснила, що працювала на вказаній посаді спеціаліста виконкому на протязі 5 років, присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування сьомої категорії посад, за весь час не мала порушень та стягнень , проходила щорічне оцінювання.

Між тим, з часу вступу в повноваження нового керівництва міської ради її примушували писати заяву про звільнення за власним бажанням, створювали перешкоди та психологічний тиск, що привело до погіршення здоров»я , тривалого перебування на лікарняному.

Так, за результатами вперше проведеної 23 лютого 2016 року атестації її визнано такою, що не відповідає займаній посаді і звільнено .Вважає, що атестація проведена необ»єктивно з низкою порушень.

Так, до складу атестаційної комісії ввійшли заступник міського голови ОСОБА_4 і секретар виконкому ОСОБА_5, яки відпрацювали менше одного року і самі не підлягали атестації . Її службова характеристика , подана для проведена атестації, з якою незгодна, є необ»єктивною, підписана не уповноваженою особою секретарем міської ради Шотт В.Г., хоча вона за посадовою інструкціє підпорядковується секретарю виконавчого комітету. Їй не були надані документи , представлені для атестації , про що вона письмово неодноразово зазначала у зверненні на ім»я голови атестаційної комісії та Білозерського міського голови. Підставою для її звільнення прийняті ті ж випадки , за якими на неї були накладені дисциплінарні стягнення. Її не було запрошено на засідання профспілкового комітету з розгляду питання про дачу згоди на звільнення. До неї буди застосовані два дисциплінарні стягнення без відібрання попереднього пояснення по суті та з»ясування причини , наявності та характеру порушення , а догана від 31 грудня 2015 року винесена під час її перебування на лікарняному.

Порушенням її законних прав в результаті незаконного звільнення їй заподіяно моральних страждань , оскільки через втрату роботи позбавлена матеріального забезпечення , змушена докладати зусиль для організації свого життя, відчуває нервове напруження , що відбивається на стані здоров»я .

Позивач просить визнати поважною причину пропущення строку звернення в суд , вказуючи на те, що вона помилково подала позов в порядку цивільного судочинства , про що дізналась з ухвали суду , яку отримала 8 квітня 2016 року.

В судовому засіданні позивач підтримала свій позов та просить його задовольнити.

Представник відповідача , діюча за довіреністю секретар Білозерської міської ради Шотт В.Г., позов не визнала і пояснила, що 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 була попереджена про підготовку проекту рішення за зверненням ОСОБА_6 про продовження договору оренди приміщень, і оскільки на протязі трьох місяців з моменту звернення заявника проект не був підготовлений, цієї ж дати 31 грудня 2015 року розпорядженням голови на ОСОБА_1 накладене стягнення у вигляді догани. 27 січня 2016 року розпорядженням за її підписом ОСОБА_1 було оголошено догану за невиконання встановленого порядку оцінювання нежилого приміщення при поновленні договору оренди з Ощадбанком.

Згідно до розпорядження міського голови від 31 грудня 2015 року була призначена атестація посадових осіб у відповідності до положення , яке є додатком до розпорядження. Службова характеристика на ОСОБА_1 була видана за її підписом як секретаря ради , з нею ОСОБА_1 була ознайомлена. Атестаційна комісія працювала під її головуванням , є правомочною, оскільки її члени не підлягали атестації, бо їх стаж роботи не перевищував один рік. За результатами атестації , якою ОСОБА_1 визнано такою, що не відповідає займаній посаді, і запропоновано керівникові її звільнити, було направлено запит до профгрупорга на згоду звільнення та отримана.. Вважає, що дисциплінарні стягнення і звільнення позивача здійснені з дотриманням закону. Просить у задоволенні позову відмовити , посилаючись також на те, що позивач пропустила без поважної причини строк звернення до суду.

Третя особа Білозерський міський голова ОСОБА_7 участі в розгляді справи не приймав, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача Шотт В.Г., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено з обставин справи, ОСОБА_1 з 17 жовтня 2011 року працювала на посаді спеціаліста виконкому Білозерської міської ради, про що свідчать записи в трудовій книжці на її ім.»я.

Згідно розпорядження Білозерського міського голови від 24 лютого 2016 року № 10к ОСОБА_1 звільнена з посади 24 лютого 2016 року відповідно до ст.. 40 п.2 КЗпП України у зв»язку з невідповідністю займаній посаді . Підставою для звільнення зазначено атестаційний лист від 23 лютого 2016 року , протокол засідання атестаційної комісії від 23 лютого 2016 року №2, рішення профспілкового комітету від 24 лютого 2016 року.

Крім того, розпорядженням Білозерського міського голови від 31 грудня 2015 року № 146 р ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов»язків оголошено догану.

Розпорядженням від 27 січня 2016 року № 9к за підписом секретаря міської ради ОСОБА_1 оголошено догану за допущені проступки при виконанні покладених на неї обов»язків.

Як слідує із розпорядження Білозерського міського голови від 31 грудня 2015 року № 145-р призначено проведення атестації посадових осіб ради комісією та згідно положення, що є додатками до даного розпорядження.

Як вбачається із протоколу № 2 від 23 лютого 2016 року атестаційної комісії , яка рекомендувала звільнити ОСОБА_1 на підставі ст.. 40 п.2 КЗпП України( а.с. 37-38) , в ньому відображений лише виступ секретаря ради Шотт В.Г., в якому є тільки посилання на свої доповідні записки щодо неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов»язків. Комісією прийняте рішення про визнання ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді , та рекомендовано звільнити з займаної посади відповідно до ст.. 40 п.2 КЗпП України.

Положенням про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування , яке є додатком № 2 до розпорядження міського голови № 145 - р, яке відповідає змісту Типового положення , затвердженого постановою КМУ № 1440 від 26 жовтня 2001 року , в п. 8 передбачено обов»язок комісії забезпечити об»єктивний розгляд та професійну оцінку діяльності посадової особи.

Дослідивши порядок проведення атестації позивача , суд вважає, що атестація проведена без додержання вимог цього положення.

Так, до складу атестаційної комісії увійшли як члени комісії посадові особи, які самі не підлягали атестації, що не відповідає п. 9 Положення , оскільки атестація осіб, які увійшли до складу комісії, передує атестації інших працівників.

Згідно п. 10 Положення на кожну особу , що підлягає атестації, складається службова характеристика , що підписується посадовою особою відповідно до розпорядження міського голови. Цим же пунктом визначені вимоги , що має містити характеристика.

Службова характеристика на ОСОБА_1 від 22 січня 2016 року ( а. с. 12) підписана секретарем міської ради Шотт В.Г. при відсутності даних про її уповноваження на підпис характеристики.

Дана характеристика містить лише перелік службових доповідних секретаря міської ради щодо неналежного виконання ОСОБА_1 обов»язків у 2015 році і січні 2016 року і взагалі не відповідає вимогам щодо вмісту цього документу, оскільки не дає аналізу виконання обов»язків, відомостей про обсяг , якість та своєчасність виконання, стосунків з колегами , інформацію про підготовку та інш.

Суд вважає, що характеристика повинна містити відомості щодо виконання ОСОБА_1 службових обов»язків , покладених на неї у відповідності до службової інструкції , затвердженої 17 жовтня 2011 року та покладених обов»язків згідно розпорядженню від 16 січня 2013 року ( а.с.131-133).

Свою незгоду з даною характеристикою ОСОБА_1 висловила у відповідній заяві атестаційній комісії ( а.с.11).

Як стверджувала позивач ОСОБА_1, до проведення атестації вона не була ознайомлена з матеріалами атестації, про що письмово зазначала у заявах на ім.»я міського голови , що підтверджується копіями цих заяв , зареєстрованих 27 січня 2016 року ( а.с.14) і 19 лютого 2016 року ( а.с.16), і цей факт також судом враховується як недотримання п. 7 Положення про проведення атестації щодо попереднього ознайомлення з матеріалами атестації.

Положення в п. 11 передбачає подання до комісії щорічної оцінки виконання службовою особою покладених на неї завдань .

Позивач ОСОБА_1 і представник відповідача Шотт В.Г. відмітили, що позивач проходила щорічне оцінювання успішно . Однак, як це було враховано при атестації, проведеній вперше, невідомо.

Згідно п. 14 Положення результати атестації мають рекомендаційний характер.

Це означає, і як передбачено Положенням в п. 20, що рішення про звільнення особи приймається міським головою у двомісячний термін з дня атестації.

Між тим, в порушення цього, голова атестаційної комісії Шотт В.Г. направляє лист міському голові і голові профспілкової групи про узгодження рекомендації комісії на звільнення ОСОБА_1.( а. с.40), чим порушено положення ст.. 43 КЗпП України, яким визначено , що з поданням до профспілкового органу звертається власник або уповноважений ним орган .Даний факт дозволяє зробити висновок, що рішення про звільнення ОСОБА_8 прийняте не міським головою, а головою атестаційної комісії , що є грубим порушенням законодавства.

Згідно протоколу № 3 від 29 липня 2016 року зборів профгрупи працівників виконкому Білозерської міської ради у відповідь на запит суду від 20 липня 2016 року щодо погодження звільнення ОСОБА_1 згоду надає не орган первинної профспілкової організації , а при його відсутності - профспілковий представник, а збори профгрупи, що не передбачено законодавством в ст.. 43 КЗпП України. Крім того, питання розглянуто з першого разу у відсутності ОСОБА_1 без її письмової згоди, чим також не дотримано вимоги закону у частині розгляду питання з участі працівника.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розпорядження міського голови про звільнення ОСОБА_1 за ст.. 40 п. 2 КЗпП України є протиправним, підлягає скасуванню, а на відповідача суд у відповідності до ст. 162ч.2 п.2КАС України покладає зобов»язання поновити позивача на посаді.

Суд , враховуючи, що ОСОБА_1 24 березня 2016 року зверталась в Добропілоьський міськрайонний суд Донецької області з цивільним позовом про поновлення на роботі , ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі , позивач помилилась у питанні визначення провадження, чим пропустила строк звернення до адміністративного суду щодо оспорювання звільнення, передбаченого ст.. 233 КЗпП України в місячний термін , коли подала адміністративний позов 11 квітня 2016 року, визнає поважною причину пропущення строку.

Також у відповідності до ст.. 235 КЗпП України, якою передбачено у разі винесення рішення про поновлення на роботі , прийняття рішення про виплату середнього заробітку працівникові за час вимушеного прогулу , суд приймає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 18832,75 грн. із розрахунку: заробітна плата за грудень 2015 року - січень 2016 року 3602,80 грн. : 22 робочих дня х 115 р.д. днів вимушеного прогулу з 24 лютого 2016 року по 9 серпня 2016 року включно.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправними та скасування розпоряджень міського голови про накладання дисциплінарного стягнення, суд знаходить їх обґрунтованими.

У відповідності до ст.. 149 ч. 1 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника письмові пояснення.

Згідно ч. 2 названої статті дисциплінарне стягнення може бути застосоване за кожне порушення трудової дисципліни.

Однак до застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень згідно розпорядженням міського голови від 31 грудня 2015 року і 27 січня 2016 року пояснень від ОСОБА_1 не було отримано , на чому наполягала позивач, і ці пояснення не були надані суду, незважаючи на заперечення відповідача . Розпорядження міського голови від 22 січня 2016 року № 10-р про надання пояснень ОСОБА_1 не може судом прийнято на доказ того, що працівникові було запропоновано дати пояснення , оскільки відсутні відомості про доведення цього розпорядження до відома ОСОБА_1Крім того, в разі відмови працівника надати пояснення, це могло бути зафіксовано письмово , наприклад, складанням акту. Однак такі дані відсутні.

З тексту розпорядження від 31 грудня 2015 року № 146р про оголошення ОСОБА_1 догани не можливо встановити , за яке порушення трудової дисципліни винесене стягнення, оскільки в ньому перелічені ряд доповідних записок секретаря міської ради, з копії яких ( а. с. 52-55) слідує, що вони подані за різними фактами.

В розпорядженні від 27 січня 2016 року № 9к про оголошення ОСОБА_1 догани за підписом секретаря міської ради Шотт В.Г. взагалі відсутнє посилання на порушення , а зазначено «допущені проступки», що також не відповідає вимогам ст.149 КЗпП України.

Суд частково задовольняє вимоги позивача про відшкодування їй моральної шкоди .

У відповідності до ст.. 237 ч. 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі , якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань ,втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено порушення законних прав позивача ОСОБА_1 в результаті протиправних дій відповідача , наслідком чого стала втрата роботи, гарантованого заробітку і доходу . Ці порушення привели до моральних страждань позивача , вимагають від неї додаткових зусиль для організації життя. Суд з урахуванням характеру цих порушень, глибини душевних страждань позивача визначає до стягнення грошову компенсацію на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

У відповідності до ст. 94 КАС України судовий збір 1378 грн. у вимогах майнового характеру і 1378 грн. у вимогах немайнового характеру , що разом 2756 грн. суд присуджує з відповідача у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 159,160- 163 КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 поновити строк звернення до суду .

Визнати протиправними та скасувати розпорядження Білозерського міського голови від 31 грудня 2015 року № 146р і від 27 січня 2016 року № 9к про оголошення ОСОБА_1 догани.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Білозерського міського голови від 24 лютого 2016 року № 10к про звільнення ОСОБА_1 24 лютого 2016 року з посади спеціаліста виконкому Білозерської міської ради на підставі ст.. 40 п. 2 КЗпП України у зв»язку з невідповідністю займаній посаді.

Зобов»язати виконавчий комітет Білозерської міської ради поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді спеціаліста виконавчого комітету Білозерської міської ради м. Добропілля Донецької області.

Стягнути з виконавчого комітету Білозерської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18832 грн. 75 коп.

Стягнути з виконавчого комітету Білозерської міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір 2756 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Постанова в частині покладання зобов»язання на виконавчий комітет Білозерської міської ради поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді спеціаліста виконавчого комітету Білозерської міської ради м. Добропілля Донецької області підлягає негайному виконанню.

Встановити строк в 7 днів для подання виконавчим комітетом Білозерської міської ради до суду звіту про виконання постанови суду від 10 серпня 2016 року щодо зобов»язання суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії - поновити ОСОБА_1 на роботі. Перебіг строку починається з дня одержання представником відповідача копії постанови ( її вступної і резолютивної частини).

На постанову може бути подана апеляція в Донецький апеляційний адміністративний суд через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова,якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постановити складений 16 серпня 2016 року.

Суддя Тітова Т.А.

10.08.2016