Ухвала суду № 597661, 26.04.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

19 квітня 2007 року

Справа № 2-27/898-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Градової О.Г.,

Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача:Первенкова Вікторія Вікторівна, довіреність № 45 від 26.12.06;

відповідача: Володькин Сергій Анатолійович, довіреність № 2285/9/10-0 від 04.05.06;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 16.02.2007 року по справі № 2-27/898-2007А

за позовом Приватного підприємства "Чумак" (вул. Левітана, 7-38, Алупка, 98676)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, 98600)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

За результатами документальної невиїзної перевірки з питання невчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання з єдиного податку приватним підприємством „Чумак” за період IV квартал 2003 р. - I півріччя 2006 р. Державною податковою інспекцією у м. Ялта Автономної Республіки Крим (акт № 2676/15.0/32542150 від 23.11.2006 р.) прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2006 р. № 0001251500 про застосування штрафних санкцій у сумі 1875,69 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з єдиного податку.

Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивач у порушення вимог абзацу 2 ст. 3 Указу Президента України ”Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання з єдиного податку юридичних осіб за період IV квартал 2003 р. - I півріччя 2006 р.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2007 р. у справі № 2-27/898-2007А (суддя Н.В. Воронцова) задоволений позов приватного підприємства „Чумак” про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 01.12.2006 р. № 0001251500.

При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковий орган неправомірно застосував по відношенню до позивача штрафні санкції відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст.. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, оскільки, на думку місцевого господарського суду, за прострочку сплати єдиного податку, податковому органу слід було донарахувати пеню, а не штрафні санкції, та не слід було застосовувати п.п. 17.1.7 ст.. 17 Закону України № 2181.

Відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, які мають значення для вирішення справи, а також неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку податкового органу, нормативним документом, який визначає перелік платників спрощеної системи оподаткування, встановлює порядок їх обліку, надання звітності (розрахунку по єдиному податку) є Указ Президента України ”Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, відповідно якого суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за своєчасність сплати єдиного податку відповідно законодавству України, а підставою для застосування штрафних санкцій є факт порушення встановленого граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, а п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює безпосередньо розміри штрафу, у тому числі за вищевказане порушення.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Нормативним документом, що визначає перелік платників спрощеної системи оподаткування, встановлює порядок обліку та звітності на спрощеній системі оподаткування є Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” № 746/9 від 28.06. 1999 р.

Відповідно до пункту 3 даного Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну із зазначених ставок єдиного податку та сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом першої інстанції встановлено, що також не заперечується сторонами, що позивач у перевіреному періоді несвоєчасно сплачував узгоджену суму податкового зобов’язання по єдиному податку, проте з урахуванням викладеного, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, що за допущене порушення, податковий орган не мав право застосовувати штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідно до частини 1 преамбули Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. цей закон є спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про систему оподаткування”, встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами, відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Під податком і збором (обов’язковим платежем) слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (частина 1 статті 2 вищеназваного Закону).

Відповідно до статті 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент –Верховна Рада України.

Прийняття законів віднесено до компетенції Верховної Ради України пунктом 3 статті 85 Конституції України.

Статтями 14 і 15 Закону України ”Про систему оподаткування” визначено виключний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів), де єдиний податок відсутній.

З огляду на викладене, податковий орган безпідставно застосував до позивача штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. за порушення строку сплати єдиного податку.

При даних обставинах, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2007 року у справі № 2-27/898-2007А залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді О.Г. Градова

О.В. Дугаренко