Рішення № 59765829, 14.06.2016, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 504/965/15-ц

провадження №2/504/514/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Доброва П.В.

секретаря Ємельяненко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, про порушення прав споживачів та припинення поруки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі за текстом Банк), за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про порушення прав споживачів та припинення поруки.

Ухвалою суду від 13.07.2015р. до участі у справі було залучено ОСОБА_2 у якості третьої особи без самостійних вимог.

Позов було обґрунтовано тим, що 06.05.2008р. між ПАТ «УкрСиббанк» (на той час АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11343241000, за умовами якого банк зобов'язався надати йому грошові кошти в сумі 100 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день укладення договору становило 505 000,00 грн., зі сплатою 14% річних та кінцевим терміном повернення до 07.05.2018р. На забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11343241000, між Банком та ОСОБА_1 06.05.2008р. було укладено іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,080 га, на якій розташовано цей будинок. Також на забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11343241000, між Банком та ОСОБА_1 06.05.2008р. було укладено договір поруки № 202416, згідно з яким ОСОБА_1 несе відповідальність за невиконання ОСОБА_2 всіх його обов'язків, що виникають з кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11343241000. Внаслідок підвищення курсу долара наприкінці 2008р. умови кредитування стали несправедливими, оскільки обсяг відповідальності за договором суттєво збільшився, що є порушенням ст.559 ЦК України. Крім того, без згоди боржника та поручителя було збільшено відсоткову ставку з 14% до 28%. Встановлення дискримінаційних стосовно споживача правил застосування штрафних санкцій та зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд є несправедливою умовою договору з огляду на положення ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів». Виконання кредитного договору в теперішній час значно порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. За таких обставин позивач вважає умови кредитного договору незаконними. У відповідності до ст.559 ЦК України, якщо розмір зобов'язання змінено без згоди поручителя, та відповідальність за договором збільшується, порука припиняється. 12.12.2011р. між Банком та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу № 1, згідно з яким Банк передав право вимоги за своїми кредитними договорами. Позивач вважає, що ТОВ «Кей-Колект» не надало належних доказів, що йому було відступлено право вимоги за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11343241000, іпотечним договором від 06.05.2008р., договором поруки № 202416 від 06.05.2008р. На підставі викладеного позивач просить суд визнати недійсним договір поруки № 202416 від 06.05.2008р., укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» (на той час АКІБ «УкрСиббанк»), на підставі ч.1 ст.559 ЦК України.

Відповідач ПАТ «УкрСиббанк» був повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, докази про поважні причини неявки суду не надав.

Представник третьої особи ТОВ «Кей-Колект» вважав, що у задоволенні позову належить відмовити, оскільки укладені між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_1 договори повністю відповідають чинному законодавству України, підстави для визнання їх недійсними відсутні. Договори факторингу та відступлення права вимоги, укладені між Банком та ТОВ «Кей-Колект», також є законними та діючими.

В судовому засіданні ТОВ «Кей-Колект» вважав, що у задоволенні позову належить відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 був повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, докази про поважні причини неявки суду не надав.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та витребувані документи, розглядаючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, про порушення прав споживачів та припинення поруки належить відмовити за таких підстав.

06.05.2008р. між АКІБ «УкрСиббанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки № 202416, згідно з п.1.1 якого Поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 (Боржник) усіх його обов'язків, що виникають з кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11343241000 від 06.05.2008р., в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Згідно з п.п.1.2, 5.1 договору поруки, Поручителю добре відомі усі умови кредитного договору (Основний договір). У відповідності до п.2.1 договору поруки, Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя. Відповідно до п.3.1 договору поруки, він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за Основним договором.

На підставі іпотечного договору від 06.05.2008р., посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу, р.№ 622, ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,080 га, на якій розташовано цей будинок (п.1.1 іпотечного договору). Відповідно до п.1.3 іпотечного договору, іпотекою забезпечено вимоги Банку, які виникають з генерального договору про надання кредитних послуг № 11343241000 від 06.05.2008р., за яким передбачено надання кредиту на суму 100 000,00 доларів США, відсотки в розмірі 14% річних, та договору про надання споживчого кредиту № 11343256000 від 06.05.2008р., за яким передбачено надання кредиту на суму 2 940,09 грн., відсотки в розмірі 23 % річних, укладених між Банком та ОСОБА_2

У відповідності до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Листом № 135-13010 від 23.04.2014р. ТОВ «Кей-Колект» повідомило ОСОБА_2 про отримання права вимоги до нього за кредитним договором № 11343241000 від 06.05.2008р., іпотечним договором, яким було забезпечено виконання зобов'язання за цим кредитним договором, на підставі договору факторингу № 1 від 12.12.2011р. і Договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 12.12.2011р., та надало копії зазначених договорів факторингу і відступлення права вимоги з виписками з додатків до них. Виписки з додатків підписані лише представником ТОВ «Кей-Колект». Відступлення права вимоги за договором іпотеки від 06.05.2008р. зареєстровано у Державному реєстрі іпотек 28.05.2012р., № витягу 36219596.

Дані про відступлення будь-яким особам прав за договором поруки № 202416, укладеним 06.05.2008р. між Банком та ОСОБА_1, повідомлення Банком та/або ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_1 про відступлення прав за договором поруки № 202416 в справі відсутні, сторонами не надані. За таких обставин суд вважає Банк належним відповідачем за заявленими позовними вимогами.

Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 2 п.1 ст.208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.

У відповідності до ч.1 ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору поруки, тому договір поруки № 202416, укладений 06.05.2008р. між Банком та ОСОБА_1, відповідає встановленій законом формі.

Згідно з п.1,2,3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Договір поруки № 202416, укладений 06.05.2008р. між Банком та ОСОБА_1, нікчемним правочином не являється.

Відповідно до ч.1-5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом не встановлено недодержання вимог, які визначені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, при укладенні договору поруки № 202416 від 06.05.2008р. між Банком та ОСОБА_1

Таким чином, відсутні передбачені законом підстави для визнання недійсним договору поруки № 202416 від 06.05.2008р., укладеного між Банком та ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст.629 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2).

Як було вище зазначено, пунктом 1.1 договору поруки № 202416 від 06.05.2008р. передбачено, що Поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 (Боржник) усіх його обов'язків, що виникають з кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11343241000 від 06.05.2008р., в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України

від 12 листопада 2003 р. N 496, курс гривні до іноземних валют в Україні є розрахунковим, змінним, не являється постійним. Отже, коливання курсу долару США до гривні не являється непередбачуваним для сторін договору.

Таким чином, укладаючи договір поруки № 202416 від 06.05.2008р., ОСОБА_1 передбачувала, що в майбутньому курс долару США до гривні може змінитися, і при цьому підписала умову договору про відповідальність за невиконання ОСОБА_2 (Боржник) усіх його обов'язків, що виникають з кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11343241000 від 06.05.2008р., в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В даному випадку збільшення курсу долару США не являється зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Належні докази підвищення процентної ставки за договором кредиту, укладеним № 11343241000 від 06.05.2008р. між Банком та ОСОБА_2, без згоди поручителя ОСОБА_1, суду не надані.

Крім того слід зазначити, що у відповідності до ч.1,2 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовна вимога про припинення договору поруки позивачем не заявлена.

Керуючись ст.ст.4, 11, 60, 88, 107, 109, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 526, 553, 629 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2, про порушення прав споживачів та припинення поруки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя П.В. Добров