Рішення № 59765812, 07.06.2016, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 504/1632/15-ц

првадження №2/504/65/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Доброва П.В.

секретаря Ємельяненко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі за текстом Банк) звернулося до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та виселення.

Позов обґрунтовано тим, що 29.04.2013р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки на забезпечення виконання кредитного договору від 29.04.2013р. 07.05.2013р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким, на виконання кредитного договору, ОСОБА_2 передала Банку у власність предмет іпотеки - житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2. 08.05.2013р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір оренди вищезазначеного будинку зі строком дії до 08.04.2014р. 31.03.2014р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору оренди, яким строк дії договору було продовжено до 08.04.2015р. 16.02.2015р. ОСОБА_2 було повідомлено про закінчення строку дії договору оренди та небажанням Банку його продовжувати у зв'язку із наміром продати орендований будинок. Після сплину Банк вважає договір оренди таким, що припинився у зв'язку із закінченням строку його дії, тому просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та виселити її з житлового будинку з господарчими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2, а також стягнути з неї суму судового збору.

В судовому засіданні представник Банку позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала з підстав, що 19.01.2015р. надіслала Банку письмову пропозицію про продовження строку дії договору оренди, відповідь на яку не одержала. Після закінчення строку договору ОСОБА_2 продовжує користуватися орендованим житловим будинком, сплачує орендну плату та комунальні послуги. Заперечення Банку проти продовження користування будинком протягом одного місяця після закінчення договору оренди не надходили. Повідомлення Банку про закінчення строку дії договору оренди ОСОБА_2 не отримувала, воно було надіслано на адресу квартири АДРЕСА_1, яку вона продала 06.12.2006р. За таких обставин ОСОБА_2 вважає договір оренди поновленим на строк до 08.03.2017р., в результаті чого право користування житлом вона не втратила.

В судовому засіданні ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглядаючи спір у межах заявлених вимог, суд вважає, що у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та виселення належить відмовити за таких підстав.

29.04.2013р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено Кредитиний договір № 014/81-1-0-00/4822

На забезпечення виконання умов Кредитиного договору № 014/81-1-0-00/4822, 29.04.2013р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку Банку житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2, та три земельні ділянки за цією ж адресою.

07.05.2013р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з п.1.3 якого ОСОБА_2 передає, а Банк приймає у власність в рахунок виконання боргового зобов'язання нерухоме майно: житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2, та три земельні ділянки за цією ж адресою. Відповідно до п.1.5 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, з моменту нотаріального посвідчення цього договору, Банк не матиме будь-яких вимог до Іпотекодавця щодо виконання ним боргового зобов'язання, а Іпотекодавець не матиме будь-яких прав на об'єкт нерухомості.

07.05.2013р. Банком та ОСОБА_2 підписано (підписи нотаріально посвідчені) Акт приймання-передачі об'єкта нерухомості до Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.05.2013р.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 3245190 від 07.05.2013р., власником житлового будинку з господарчими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2 являється Банк.

08.05.2013р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди нерухомого майна № 114-10-0-00/2951, згідно з яким Банк передав у строкове платне користування ОСОБА_2 житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_2.

У відповідності до п.13.1 Договору, він вступає в силу з дати його підписання та діє 11 місяців, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання.

У відповідності до п.13.2 Договору оренди, строк його дії може бути продовжено за взаємною згодою сторін, про що сторони укладають додаткову угоду до договору. Для цього зацікавлена сторона повинна надіслати письмову пропозицію іншій стороні за 30 календарних днів до закінчення цього договору.

Згідно з п.13.4 Договору оренди, дія даного договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі об'єкту оренди; продажу об'єкту оренди (якщо сторони цього договору не домовилися про інше; в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 13.6 Договору оренди передбачено, що орендар має переважне право перед іншими потенційними орендарями на продовження строку дії цього Договору або укладення на новий строк в разі належного виконання орендарем своїх обов'язків за договором.

31.03.2014р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нерухомого майна № 114-10-0-00/2951, згідно з якою п.13.1 договору викладено в наступній редакції: «Даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє 1 рік та 11 місяців, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання». Решта положень договору оренди залишена без змін.

29.11.2013р. Банк уклав Договір № 10/143-1-0-00/15 про надання послуг з ТОВ «РСР Україна», згідно з п.2.1 якого Банк доручив останньому надавати Банку послуги, пов'язані з придбанням/відчуженням, технічним обслуговуванням, експлуатацією та передачею об'єктів в оренду (найм) згідно додатку № 2. Додаток № 2 в справі відсутній. Чи входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, до предмету зазначеного Договору про надання послуг, сторонами не доведено.

Згідно з листом ТОВ «РСР Україна» № 10 від 16.02.2015р., ОСОБА_2 було попереджено, що строк договору оренди закінчується 07.03.2015р. У зв'язку з тим, що Банком планується продаж об'єкту оренди, строк дії зазначеного договору продовжено не буде і договірні відносини буде припинено. Згідно з поштовим конвертом, вищевказаний лист було направлено ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, одержувачем не отримано та повернуто відправнику за сплином строку зберігання.

06.12.2006р. ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_3, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 06.12.2006р.

Згідно з даними паспорту, ОСОБА_2 13.04.2007р. була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, 30.07.2013р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.

19.01.2015р. ОСОБА_2 надіслала Банку письмову пропозицію про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна № 114-10-0-00/2951, яка була отримана Банком 22.01.2015р. (головним відділенням) та 23.01.2015р. (Одеським обласним відділенням).

Втрата особою права користуватися житловим приміщенням передбачена ст.72 ЖК України.

Статтею 109 ЖК України, передбачені підстави виселення із жилих приміщень. Зокрема, цією нормою права передбачено, як добровільне виселення наймача, так і виселення в судовому порядку, якщо наймач відмовляється добровільно звільнити займане житло.

Найм (оренда) житла регулюється главою 59 ЦК України. Як і всі зобов'язання, договір найму (оренди) житла припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності зі ст.2 ЖК України, житлової відносини регулюються чинним житловим законодавством і його завданням являється забезпечення гарантованого Конституцією України права громадян на житло. Використання житла громадянами можливе на підставі укладеного ними договору найму (оренди) житлового приміщення.

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 763, ст.821 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст.822 ЦК України, у разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк. Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Аналізуючи досліджені документи та законодавство України, суд не приймає в якості доказу заперечень наймодавця проти продовження користування ОСОБА_2 житловим будинком лист ТОВ «РСР Україна» № 10 від 16.02.2015р., оскільки він надісланий не Орендодавцем за договором оренди, та на адресу, за якою ОСОБА_2 не зареєстрована. Цей лист ОСОБА_2 не отримала. Лист не було надіслано протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди. Лист не було надіслано не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору оренди. Звернення до суду з позовом не являється повідомленням орендаря про наявність заперечень орендодавця проти продовження користування житловим будинком.

Отже, Договір оренди нерухомого майна № 114-10-0-00/2951 є продовженим на той же строк та діє до 08.03.2017р.

Керуючись ст.ст.4, 60, 88, 107, 110, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, ст.2 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та виселення, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя П.В. Добров